Шевченківський суд Києва 7 вересня продовжив тримання під вартою одного з обвинувачених у теракті під Верховною радою, коли загинуло четверо нацгвардійців.

Засідання почалося із запізнення на півтора години і судді одразу повідомили, що часу на дослідження доказів уже нема і буде тільки вирішуватись питання запобіжного заходу обвинуваченому Ігорю Гуменюку.

Але спершу був розглянутий відвід суддям, який заявив адвокат Олександр Свиридовський.

31 серпня цього року з нагоди вшанування пам’яті загиблих нацгвардійців голова Верховної ради Дмитро Разумков висловився з приводу розгляду справи в суді.

«Ситуація не зрушена до сих пір з мертвої точки. Вона навіть погіршилась, тому що одна особа, яка звинувачується у цих подіях, вона сьогодні на волі. Інша, як кажуть родичі, максимально затягує цей процес. І так уже не перший рік ми не бачимо вироку суду. Хотілося б, щоб суд визначився і дав оцінку цим подіям, які відбулися 5 років тому», – говорив Разумков на площі Конституції перед будівлею парламенту. Цей виступ тиражувався у багатьох ЗМІ.

На думку захисники, судді мали б звернутися із заявою до ВРП про втручання з боку Разумкова. Але таких звернень нема. Відтак адвокат тлумачить це так, що судді можуть прислухатися до позиції глави Верховної ради щодо обрання запобіжних заходів та розгляду справи.

Обвинувачений Крайняк, якого раніше відпустили під домашній арешт, повідомив суду, що має іншу адресу проживання. На це суддя Циктіч відповів, що адреса, за якою він має мешкати, написана в ухвалі про запобіжний. Строк дії ухвали закінчився, але Циктіч не погоджується. «Ухвала, якою на Вас покладалися обов’язки не полишати місця проживання, вона продовжує діяти», – сказав суддя.

«Мій підзахисний, коли запобіжний захід завершувався, замість промовчати, повідомив, що повертається до свого основного місця проживання. Повернувся далі на суд. А Ви тепер його лякаєте, невідомо якими обов’язками, яких не існує і пояснюєте, що строк дії ухвали не завершується?! З професійної точки зору я дуже задоволений таким формулюванням… Цікаво, як буде урядовий уповноважений роз’яснювати, як читаються ці норми закону, що домашній арешт може бути безстроковим запобіжним заходом. З точки зору адвоката я шокований, що можна так відверто нівелювати норми закону, спотворювати, відверто, кажучи обманювати мого підзахисного», – прокоментував адвокат Олександр Урицький і також заявив суддям відвід.

Але суд залишив заяви про відвід без розгляду, оскільки вважає, що є ознаки зловживання правом на відвід.

Суд продовжив Гуменюку запобіжний захід і відклав розгляд справи до 17 вересня.

Продовжуючи тримання під вартою, суд посилається на необхідність забезпечення безпеки суспільства, публічний інтерес, ризик вчинення аналогічних злочинів і переховування обвинуваченого від суду.

На завершення засідання головуючий суддя Циктіч запропонував сторонам обдумати, як пришвидшити розгляд справи. «За одне засідання встигаємо максимум дослідити 5-6 висновків судово-медичної експертизи, що, на переконання суду, є нераціональним використанням часу», – сказав він.

За оцінками сторони захисту, у справі досліджено близько 10% матеріалів. Свідків і обвинувачених ще не допитували. У справі близько 150 потерпілих і кількасот свідків.

У травні 2020, суд пом’якшив запобіжний одному з обвинувачених – Сергію Крайняку – із триманння під вартою на цілодобовий домашній арешт. Другий обвинувачений залишається під вартою вже більше 5 років.

У більшості засідань суд за браком часу не може розглянути інших питань, окрім запобіжного заходу. Наприклад, 2 липня суд почався із запізненням на півтори години і часу вистачило тільки на дослідження двох судово-медичних експертиз. 9 липня розглядався тільки запобіжний захід, тому що суд поспішав в іншу справу, де передбачався вихід у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Захист постійно наполягає на звільненні і другого обвинуваченого, переконуючи, що це би пришвидшило розгляд справи.

Гуменюка і Крайняка звинувачують у терористичному акті під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.

31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення зміни до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців.

Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ»  Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ»  Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.

Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.

Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати ліки. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.

Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.

Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію засідань. Засідання за участі публіки проходили тільки в апеляційному суді на оскарженні запобіжного заходу.

19

0

20

20