У справі “захисників Конституції” підсудного випустили під домашній арешт після 4,5 років СІЗО

1159

Шевченківський суд Києва ще 22 травня змінив запобіжний захід Сергію Крайняку обвинуваченому у теракті під Верховною радою, коли загинуло четверо нацгвардійців.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на відеотрансляції засідання.

Суд призначив цілодобовий домашні арешт і зобов’язав Крайняка не покидати будинок в селі Київської області, де він зареєстрований, і носити електронний браслет.

Хлопець провів у СІЗО 4 роки і 9 місяців. Продовження тримання під вартою адвокати називали традицією.

Інший обвинувачений Ігор Гуменюк досі залишається під вартою. 16 липня суд вкотре продовжив йому запобіжний ще на два місяці.

Раніше захисники неодноразово вказували, що в обвинувальному акті не розмежовано дії Гуменюка і Крайняка і часто обвинувачення навіть плутає їх.

«Зі слів прокурора і обвинувального акту, обставини в них одні, начебто спільний умисел, але чому одному змінили, а другому – ні?!… По суті при продовженні запобіжного судом надається оцінка вже про винуватість особи і про це непрямо, але свідчить той факт, що одному підсудному вже змінили. Бо чому змінили при аналогічних обставинах? Бо, скоріш за все, суд під певним психологічним впливом вирішив ступінь вини, вже зараз надає цьому оцінку. А якщо він буде виправданий, що робити з 5-ма, а за «законом Савченко» 10-ма роками? Крім того, ніхто не знає, що буде просити прокурор. Якщо призначать 10, його треба буде звільнити в залі суду. Як це сприймуть потерпілі і суспільство?!», – говорив у засіданні адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський.

Прокурор Сергій Герасим постійно наголошує на ризиках переховування з тої причини, що Крайняк і Гуменюк пішли з місця злочину, а також каже про можливість продовження ними протиправних дій. При затриманні Гуменюка була вилучена бойова граната.

Гуменюк був співробітником МВС, спецбатальйону «Січ», куди вступив як доброволець для участі в АТО.

«Завжди характеризувався лише позитивно. У прокурора цілий том в наявності… В рамках розслідування всі матеріали, що його характеризують, вилучили. Але прокурор їх не надає, бо вони лише позитивно характеризують», – сказав адвокат Свиридовський, який захищає Гуменюка.

Після зміни запобіжного обвинувачений Крайняк ні разу не ухилився від суду. «Навпаки, це прискорило розгляд справи. Бо прокурор дає по дві експертизи і ми вивчаєм з захисником і за все засідання встигаємо дослідити чотири. А тепер ми втрьох одночасно досліджуємо і за засідання встигли б, як мінімум, шість… При таких темпах розгляду, чи буде ця справа коли-небудь розглянута це взагалі невідомо», – пояснив Свиридовський. Йдеться про те, що Крайняк тепер сидить у залі не в клітці, а поруч з адвокатами і з ними вивчає документи.

Особливість справи в тому, що з посиланням на заходи безпеки засідання проходять без присутності публіки, але з огляду на резонанс транслюються онлайн. Але тексти ухвал про запобіжні заходи суд не оприлюднює, посилаючись на закритість судового розгляду.

«Є потерпілі, які описують, що щось залетіло під шолом, когось били по голові, кидали неодноразово різні особи взривні пакети, димові шашки… А чому Ви вважаєте, що в мого підзахисного був умисел на кидання димової шашки саме з Гуменюком, а, може, з іншими особами?… Може, інші особи також є співучасниками, бо, як вважає прокурор, створювали умови для кидання димової шашки. На підставі, чого стверджується, що діяли з прямим умислом? Нема доказів щодо цього… Що був умисел, не доведено на цій стадії взагалі», – сказав адвокат Заруцький.

Адвокатами вже подано кілька скарг до Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ вважає, що з часом ризики зменшуються і тривале перебування під вартою не можна обґрунтовувати лише тяжкістю покарання.

«Тримання під вартою в цій політичній справі перетворилося на очікування обвинувального вироку, перетворилося на покарання. Присяжні при ухваленні вироку будуть мати психологічний вплив, розуміючи, що особи вже тривалий час тримаються під вартою, скоро буде п’ять років. За «законом Савченко» буде зараховано рік за два. Тобто майже 10 років. Якщо суд призначить 10 або 15, то по суті суспільство буде спровоковане, оскільки вони вже відбули своє покарання і треба буде їх звільняти. Присяжні не зможуть винести об’єктивне рішення, вони перебуватимуть під впливом цих обставин», – говорив у засіданні адвокат Свиридовський, який захищає Гуменюка.

У більшості засідань суд за браком часу не може розглянути інших питань, окрім запобіжного заходу. Наприклад, 2 липня суд почався із запізненням на півтори години і часу вистачило тільки на дослідження двох судово-медичних експертиз. 9 липня розглядався тільки запобіжний захід, тому що суд поспішав в іншу справу, де передбачався вихід у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

«Тримати під вартою потрібно для конкретної практичної мети. По-перше, є ризик. А, по-друге, мета – ви розглядаєте справу. Три засідання за п’ять місяців (у 2020 році – ред.) це не відповідає вимогам закону щодо розгляду справи у розумні строки… Не було поведінки зі сторони обвинувачених, щоб ми затягли розгляд справи», – зазначив адвокат Заруцький.

За оцінками сторони захисту, у справі досліджено близько 10% матеріалів. Свідків і обвинувачених ще не допитували. У справі 144 потерпілих і кількасот свідків.

Наступного тижня у справі планується ще одне засідання, а потім суд робить перерву більше, ніж на місяць, до 4 вересня.

Гуменюка і Крайняка звинувачують у терористичному акті під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.

31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення зміни до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців.

Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ»  Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ»  Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.

Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.

Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати ліки. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.

Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.

Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію засідань. Засідання за участі публіки проходили тільки в апеляційному суді на оскарженні запобіжного заходу.

error20
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Один коментар

  1. Гуменюка знаю особисто, порядний, освічений, патріотичний. Не вірю в його причетність до злочину

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь