Святошинський районний суд Києва перейшов до допиту колишнього судді Олексія Тандира, який ввечері 25 травня 2023 року збив на смерть блокпосту нацгвардійця Вадима Бондаренка. Це сталося в четвер близько опівночі, коли Тандир повертався додому після заміської поїздки на риболовлю з друзями.
«За часом слідкував, в стані алкогольного спʼяніння не перебував. Не спішив. Я бачив, що я встигаю до настання комендантської години проїхати блокпост. Від місця перевірки документів до місця мого проживання декілька хвилин їхати. Я встигав, не спішив. Їхав у потоці, як усі машини – за межами Києва 110 [км/год] їхав. Ще навіть мене якісь машини обганяли. Вʼїхавши в Київ, скинув швидкість. Навіть почав пригальмовувати. Бо знав, що попереду блокопст. Які там знаки були, зараз достеменно не скажу… Але знав, що поперелу блокпост, бо неодноразово його проїжджав…
Наближаючись до блокпосту…. Дорога не була перекрита пластиковими блоками. Я їхав у лівій полосі. Пластикові блоки стояли між лівою і середньою [смугою] вздовж розподільчої смуги аж донизу. З лівої сторони, наскільки я памʼятаю, один чи два блоки стояли впритул до металевого бордюра, точно не скажу якого кольору. Наближаючись до блокпосту… В тому місці я ніколи не бачив ні військовослужбовців, ні пішоходів. Їх не мало бути. До підʼїзду до коридору з пластикових блоків, я бачив внизу військовослужбовців. Знав, що треба зупинитися там внизу, як я це робив перед цим багато разів.
Ще до коридору з пластикових блоків, на якійсь відстані, з лівої сторони, під залізним відбійником, був знак… Наближаючись до цього знаку людина зі знаком в руках — вона за ним стояла чи несла… З оцим знаком в руках буквально за секунду Вадим вийшов на полосу руху. Я на це відреагував — ударив по тормозам. Це підтверджується висновками експертизи. Почав гальмувати, намагався маневрувати, але зіткнення не вдалося уникнути», — розповів обвинувачений.
Тандир каже, що після того, що сталося, був у стані шоку. Від очевидців його бік лунали образи і погрози. Екссуддя запевняє, що, попри все, намагався триматися в рамках закону, не підвищував голос, не користувався ні статусом, ні посвідченням. Одразу без будь-яких пролунали звинувачення у тому що водій пʼяний і треба надіти на нього наручники.
«Почалися якісь незрозумілі вимоги по проходженню огляду на драгері. Це все супроводжувалося криками, нецензурною лайкою і погрозою фізичної розправи. Будь-яка людина, думаю, що розгубилася б… Я не вважаю, що я себе неадекватно вів. Я прекрасно знав, що в ДТП з потерпілими стан [спʼяніння] має встановити тільки лікар, тільки медичний заклад… Хай суд вирішить, що я там відмовлявся чи ухилявся. Але я знав, що в лікарні маю проходити огляд на стан спʼяніння. Я був переконаний, що мій огляд на стан спʼяніння мають провести незалежні лікарі… З моменту ДТП і до 6.45 ніхто мені лікарню не пропонував і не возив. Тому я не вважаю, що намагався уникнути відповідальності… Я б із задоволенням поїхав у ту лікарню, бо навкого 30 озброєних чоловіків і всі матюками тебе обзивають», — повідомив Тандир.
У перші хвилини після ДТП Тандир заперечував, що був за кермом. Сьогодні він списує це на шоак і стрес та агресивну повідінку натовпу. «Там були і цивільні, і військові. І кожен вважав за потрібне підійти і образити в нецензурній формі, наговорити всяких грубощів. Да, я всім, хто підходив, казав, що я не водій і буду чекати слідчо-оперативну групу…», — каже обвинувачений.
Після ДТП Тандиру також викликали швидку і лікар діагностував гостру реакцію на стрес. О пів на шосту ранку суддю повезли в «Соціотерапію», але він відмовився підписувати згоду на огляд, кажучи, що медики неуповноважені, бо поліцейський не видав направлення. Далі Тандира відвезли в 7 лікарню на вулиці Котельникова, але навіть не заводили його до медзакладу, бо лікарі ніби відмовилися його обстежувати. Після цього суддю доставили в Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи і там він здав зразки сечі. Коли адвокат Тандира поїхав, через кілька годин слідчі вже у відсутності захисника хотіли ще раз відібрати зразки, але він відмовився.
Описуючи перипетії своєї справи, Тандир костатує, що ні на етапі слідства, ні в суді при розгляді по суті його права дотримані не були.
Обвинувачений твердить, що помітив військовослужбовця Бондаренка в останні секунди перед зіткненням, тому що той був без світловідбиваючого жилета. Тандир каже, що на спідометр не дивився, але вважає, що швидкість скинув, ніяких знаків на узбіччі дороги не запамʼятав. На уточнюче запитання відповів, що з лівої сторони був якийсь знак і Бондаренко вийшов з цим знаком на проїжджу частину.
Сторона захисту наполягає, що до приїзду слідчо-оперативної групи слідова картина вже була змінена — блоки пересунули, знак заховали, амуніцію з проїжджої частини забрали.
Тандир наполягає, що механізм ДТП так і не був встановлений, а його версію, що все відбулося по-іншому слідчі не перевіряли. Мовляв, якби розслідування провели якісно і довели його вину, то він би не став сперечатися.
«Стосовно потерпілого — мені прикро, що так сталося. Я з першого дня і співчуття висловлював, і вибачався, і намагався підібрати якісь слова, хоч навіть зараз важко підібрати. Да, шкодую, так. Прикро. Загинула людина. З перших днів я намагався знайти якісь контакти, хоча б допомогти матеріально по-людськи… Я точно не памʼятаю, 30 чи 50 тисяч гривень — просив дружину, щоб всі гроші, які могла… І вона перерахувала їх анонімно… Але ці спроби були сприйняті як намагання відкупитися — про це всі ЗМІ писали. У Печерському суді представник [потерпілих] цими грошима кидався і це на відео зафіксовано. Після цього спроби відшкодування були припинені…
Жалкую. Чи причетний? Да, причетний, тому що я керував цим автомобілем. Чи винуватий? Я не знаю. Тому що на це питання мали відповісти експерти. Вони мали дослідити всі обставини і дати на це відповідь. Те, що експерти обвинувачення понаписували… Висновки їх абсолютно протирічні і вони різняться за змістом», — сказав Тандир.
На запитання прокурора про недопиту пляшку віску Тандир відповів, що в машині було багато речей, бо він їздив нею не тільки на роботу, а й у вихідні і на відпочинок.
— Я не памʼятаю ким воно було придбано. Я не вживав у той день алкогольних напоїв і прошу з цього приводу мені більше питань дурних не задавати, — роздратовано реагував обвинувачений.
— Мабуть, вона чужа ця пляшка чи вона ваша? — через деякий повторно запитав прокурор.
— Я думаю, що вона моя і вона потрапила в машину набагато раніше, ніж у день ДТП, — відповів Тандир.
— Поясніть, будь ласка, як ви здавали аналіз сечі? — запитав прокурор
— Показать вам? — поцікавився Тандир.
— Поясніть, як це відбувалося, та для чого ви нахилялися до унітазу?.. — попросив прокурор.
— Для того, щоб попасти в отаку баночку… — відповідав Тандир, показуючи руками розмір ємності для сечі. — Ну то цей нахил відповідає тому, що було на відео?.. Я жуналістам хочу показать, для того, щоб набрати води з унітазу… — говорив Тандир, імітуючи нахил над унітазом у скляному боксі.
Суддя перервав ці пояснення обвинуваченого, кажучи, що це не потрібно. Адовкатка Бовнегра заперечила: «Оце слідчий експеримент, бо там не засікли ми 9 секунд, чи розстібав статист штани. Це не враховували, скільки часу…».
Після того, у баночці з аналізами виявили воду зі слиною, Тандир повторно здавати сечу відмовився, кажучи, що йому не пояснили, що це за слідча дія, навіщо здавати нові зразки і тому що не був присутній адвокат.
Допит обвинуваченого продовжиться у наступному судовому засіданні.
Ірина Салій «Судовий репортер»
18
0
20
20
