Колегія Вищого антикорупційного суду в складі суддів Крука, Білоус і Кравчука задовольнила відвід, заявлений їй захисником обвинуваченого Ігоря Петрика.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 28 вересня.
Справа колишнього судді Київського апеляційного адмінсуду Петрика була призначена до розгляду в лютому 2020. Його обвинувачують в отриманні $5 тис. хабара.
13 квітня 2020 від захисника Готіна до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про вчинення провокації злочину.
28 серпня та ж сама колегія суддів у складі Крука, Білоус і Кравчука винесла вирок щодо ексдиректора ДП «Ржищівський військовий лісгосп» Олександра Левківського і Юрія Марисика, призначивши їм по 4 і 3 роки позбавлення волі.
Під час судового засідання 28 вересня, на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, захисник Готіним подав заяву про відвід колегії суддів із підстав можливої упередженості в оцінці доказів сторони захисту.
У справах Левківського і Марисика та екссудді Петрика заяви про злочин подавав один і той же громадянин – Геннадій Остапенко.
Відтак адвокат зазначав, що колегія, постановивши вирок у справі за обвинуваченням Левківського і Марисика, надала оцінку доказам, що підлягають оцінці й у цій справі. Суд повторно не може оцінювати в цій справі докази, що свідчать про наявність провокації за участі Остапенка. Адже у вироку надано оцінку обставинам участі Остапенка у справі, його співпраці з правоохоронними органами, та встановлена відсутність ознак провокації. Тому захист Петрика вважає, що і в їхній справі той самий склад суду прийме аналогічне рішення.
Прокурор Пономаренко проти відводу заперечував, кажучи, що такі підстави КПК не передбачено і у згаданому вироку не зроблено висновку щодо обвинувачення Петрика.
У вироку щодо керівника ДП «Ржищівський військовий лісгосп» було посилання на обвинувальні вироки у справах, що розслідувалися за заявами Остапенка. Це вирок Шевченківського суду Києва 2013 року, яким визнаний винним у зловживанні впливом керівник апарату Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (штраф 17 тис. грн). І ще один вирок Київського райсуду Полтави 2017 року щодо колишньої співробітниці Держгеокадастру Алли Щари. Жінку визнали винною у шахрайстві і замаху на підбурювання до надання неправомірної вигоди і засудили до 4 років позбавлення волі умовно.
Також у вироку як доказ провокації захистом використовувався лист заступника керівника САП, в якому підтверджувалась участь Петрика як заявника у справах проти суддів Петрика і Власенкової.
У вироку суд зазначав таке: «докази підтверджують участь Остапенка в якості заявника в інших кримінальних провадженнях, пов’язаних із одержанням неправомірної вигоди. Водночас, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, використання таємних методів розслідування – не є порушенням права на справедливий суд, за наявності адекватних процесуальних гарантій (Рішення у справі «Раманаускас проти Литви №2» , п. 52). Зважаючи на те, що судом установлено, що в цій справі Остапенко 05.02.2016 звернувся до СБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а отже після цього він є заявником, що погодився на конфіденційне співробітництво, а також на наявність судового контролю… суд вважає, що наявність фактів попередньої співпраці Остапенка з правоохоронними органами в інших справах не свідчить про надмірну активність поліції, та про наявність провокації у цій справі».
Вирішуючи питання про відвід, суд не погоджується, що оцінка доказів у справі свідчить про завідому упередженість по відношенню до доказів, які будуть досліджуватися в провадженні за обвинуваченням Петрика, тому підстави за суб’єктивним критерієм відсутні.
Разом із тим, у ситуації, коли виникає необхідність для одного складу суду повторно досліджувати той же самий доказ в іншому кримінальному провадженні у майбутньому, у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо неупередженості такого складу суду.
Попри те, що стороною захисту у справі Петрика ще не надано суду згадані докази, а Остапенко не допитувався як свідок. Але після обвинувального вироку по Левківському і Марисику, де при перевірці наявності провокації було вирішено питання про значення фактів співпраці Остапенка з правоохоронними органами в інших кримінальних провадженнях, обґрунтований сумнів в такій неупередженості може виникнути у стороннього спостерігача.
Відтак колегія відвід задовольнила і справу Петрика передали для повторного автоматизованого розподілу і визначення нового складу суду.
Наразі відомо, що справу Петрика будуть розглядати судді Ногачевський, Маслов і Галабала. Ця ж колегія вже розглядає справу судді Власенкової, де заявником є той же Остапенко.
Суддю Київського апеляційного адмінсуду Ігоря Петрика затримали в грудні 2016 за підозрою в отриманні від Остапенка $5 тис. хабара. За версією обвинувачення, гроші передавались за рішення на користь ТОВ «Безпечні технології утилізації», що судилось за відновлення анульованої ліцензію на утилізацію небезпечних відходів.
10 травня 2018 року суддю ОАСК Олену Власенкову затримали за підозрою в отриманні 2000 доларів неправомірної вигоди від громадянина Остапенка як представника ТОВ «Безпечні технології утилізації», який оскаржував анулювання Міністерством екології ліцензії на право ведення господарської діяльності з небезпечними відходами.
22
0
20
20
