Шевченківський суд Києва 8 серпня продовжив запобіжний захід обвинуваченому в теракті під Верховною радою 31 серпня 2015 року Ігорю Гуменюку.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Із активізацією воєнних дій судовий процес останні шість місяців фактично зупинився. Наразі через відсутність повного складу суду і одного з обвинувачених.
Так, один із присяжних служить у військовій частині в Черкасах на посаді командира взводу патрульної роти. Адвокат обвинуваченого Ігоря Гуменюка поставив під сумнів, що цей чоловік може надалі бути присяжним.
Інший обвинувачений Сергій Крайняк з 30 травня закріплений за одною військовою частиною і, за інформацією його адвоката, не зможе з’являтися судові засідання протягом невизначеного строку.
Тим часом, обвинувачений Гуменюк уже скоро 7 років як утримується під вартою без вироку суду. Його захисник критикує таку ситуацію, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини. А саме, що розглядаючи справ протягом такого тривалого часу, суд мав би пом’якшити запобіжний захід або все ж незабаором постановити вирок.
У справі 153 потерпілих і до 600 свідків Наразі суд навіть не почав допиту ні свідків, ні потерпілих, тільки завершив із письмовими доказами. Тобто справу не можуть розглянути у розумні строки.
Адвокат Олександр Свиродовський нагадав суду, що його підзахисний Гуменюк має півтора року реального бойового досвіду на Донбасі ще у 2014-2015 роках.
Прокурор продовжив наполягати на триманні обвинуваченого під варту, особливо зважаючи на обставини війни, коли він може мати доступ до боєприпасів. За матеріалами справи, при затриманні у Гуменюка вилучили невикористану бойову гранату.
До суду, щоб узяти Гуменюка на поруки, з’явилися троє чоловіків у військовій формі, один із яких Всеволод Терентьєв, командир добровольчого формування тероборони міста Києва «Свобода» — 112 окрема бригада тероборони ЗСУ. Інші охочі виступити поручителями у зв’язку з перенесенням засідання повторно прийти не змогли.
Терентьєв переконував звільнити Гуменюка під його особисту поруку. При цьому говорив, що його батальойн отримав більше 200 нагород за звільнення міста Ірпінь на Київщині. І підтримка Гуменюка є спільною позицією батальйону.
Мама загиблого у результаті теракту під парламентом нацгвардійця Богдана Дацюка заявила, що вона проти звільнення обвинуваченого. «31 серпня [2015 року] за попередньою змовою з Крайняком, а не в зоні АТО. Ви каже він такий герой. Він мав бути там (в АТО — ред.), а він опинився під Верховною Радою, щоб взяти в руки бойову гранату і кинути на невинних хлопців — убити чотири нацгвардійців, поранити більше 100 інших правоохоронців», — сказала Майя Дацюк.
Після виходу із нарадчої суд оголосив, що продовжує тримання Гуменюка під вартою до 6 жовтня.
Також гловуючий суддя Циктіч поінформував, що буде скеровано запит до Міністерства оборони, щоб з’ясувати військової служби обвинуваченого Крайняка і забезпечити його явку в наступне судове засідання.
У травні 2020-го суд випустив із СІЗО Крайняка — він провів під вартою 4,5 роки і який тепер не має жодного запобіжного.
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.
Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів.
Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію процесу.
У лютому 2022-го суд відновив публічні слухання, після того, як виникла технічна проблема із трансляцією засідань в інтернеті. Це майже співпало в часі із етапом, на якому суд мав розпочати допит свідків, але наразі нікого ще так і не заслухали.
22
0
20
20
