Сихівський районний суд міста Львова визнав хлопця і дівчину винними в замаху на вчинення терористичного акту і незаконному поводженні з вибуховою речовиною.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 5 жовтня.
Обвинувачених затримали 31 березня 2025 року біля відділку поліції, куди вони підійшли з сумкою. Двоє поліцейських розмовляли на вулиці і звернули увагу на їхню підозрілу поведінку, сказали залишити сумку та відійти, а потім відбулось їх затримання.
Вважається, що вибухівку вони планували закласти у громадському місці серед житлової багатоповерхової забудови, де також знаходяться державні установи, в тому числі райвідділ поліції.
У мобілці дівчини була переписка з куратором, який обіцяв за перенесення суми 3 тис доларів США. В історії браузера зберігся пошук розташування Сихівської районної адміністрації та Сихівського відділу соцзахисту.
Зʼясувалося, що вибуховий пристрій у сумці був муляжем. Його виготовив інший чоловік, який раніше пішов на конфіденційне співробітництво з правоохоронцями.
У судовому засіданні молоді люди вину не визнали. Дівчина розповіла, що контакти замовника отримала від своєї подруги. Замовник повідомив, що в сумці «чорна» готівка і треба її забрати та перенести, бо він не встигає. Вони з товаришем оглянули вміст сумки і побачили, що там не гроші, а якась конструкція з вогнегасника та проводів. Тому почали сильно хвилюватись і зʼясовувати, що це таке. Вона телефонувала подрузі, яка почала її заспокоювати. Замовник переконав їх, що це балон з фарбою, який має розбризкатися, не завдавши нікому шкоди. Дівчина сказала в суді, що все рівно дуже переживали і хотіли викинути цю сумку десь у річку, шукали в інтернеті інформацію, де у Львові є річка, однак не знайшли такої. Тому, зрештою, понесли сумку за вказаною куратором адресою.
Дівчина стверджувала, це була провокація правоохороних органів, під контролем яких інша особа виготовила муляж вибухового пристрою і далі їх обманом залучили до перенесення сумки та затримали. Також вона звертала увагу, що поза увагою правоохоронців залишилась її знайома, яка залучила їх до виконання цього завдання.
Хлопець також говорив суду, що важає, що не скоював злочину, тому що не знав, який предмет у сумці, думав, що переносить балон із фарбою. Також сказав, що звик довіряти людям, оскільки є сиротою і виховувався без батьків.
Чоловік, який співпрацював із правоохоронцями, свідчив у суді, що вийшов на замовників, коли шукав роботу. Йому надіслали прайс із зазначенням цін за підпали і вибухи різних будівель і споруд державних органів та установ. Спочатку він сприйняв це як жарт. Але коли йому надіслали на криптогаманець гроші на компоненти для вибухівки, то зрозумів, що все серйозно. Тому звернувся до Служби Безпеки України, оскільки бачив багато новин про теракти та вибухи в України на замовлення російських спецслужб. Далі він закупив матеріали для виготовлення детонатора і куратор по телефону контролював процес виготовлення та надавав інструкції як і що робити. Паралельно чоловік виготовив імітаційний детонатор і саме його залишив у схроні. Його за його частину роботи нічого не заплатили і акаунт, з яким він спілкувався, було видалено.
Знайома обвинуваченої, яка дала їй контакти куратора, розповіла, що в Telegram також шукала роботу. Там їй запропонували розклеїти листівки з компрометуючими владу написами. Разом з обвинуваченою розклеїли декілька таких листівок, але грошей за це не отримали. Пізніше той же замовник запропонував підпалювати автівки або релейні шафи залізниці, від чого вони відмовились. Пізніше співрозмовник запропонував знайти особу для перевезення сумки з грошима. І її знайома погодилась це виконати. Свідок дала їй контакт особи, з якою спілкувалась. Після приїзду у Львів знайома телефонувала їй у паніці, що у сумці не те, що має бути, вона сильно хвилювалась, що там «бомба» і прощалась з нею.
Суд критично оцінив показання обвинувачених, які говорили, що не розуміли, що йдеться про вибухівку. Така їхня версія спростовується їхніми ж власними суперечливими показанням. Після огляду вмісту сумки вони панікували, вважали, що там «бомба», хотіли викинути предмет в річку, при цьому не змогли пояснити навіщо викидати в річку балон з фарбою, який не ніс жодної загрози.
Оплата роботи становила 3 тис доларів США. Як повідомила свідок, раніше обвинувачена разом із нею виконувала завдання цього ж замовника щодо розклеювання листівок із написами компрометуючими владу України і тоді пропонували різного роду підпали, у т.ч. релейних шаф залізниці. А тому в сукупності із запропонованою сумою оплати, яка була значною, обвинувачена не могла не усвідомлювати характеру отриманого завдання.
Після виявлення «бомби» молоді люди могли відмовитись від подальшого виконання завдання у будь-який спосіб — залишити сумку, звернутись у правоохоронні органи, тощо. Але вони не не відмовилися. 29 березня вони забрали сумку зі схрону і перевезли в хостел, де проживали. 31 березня вранці вони купили телефон та павербанк, які замаскували для стеження в коробці від пластівців. Крім того, підʼєднали провід мобільного телефону до детонатора (чоловік, який виготовляв пристрій залишив провід неприєднаним). У подальшому сумку обвинувачені доставили за вказаною їм адресою і дівчина смс-повідомленнями доповідала замовнику про обстановку на місці: «Тут одні менти», «нас зупинили», «нас стопанули». У момент затримання вона надіслала останнє повідомлення: «Все».
Ніяких обставин, які би помʼякшували покарання, суд не встановив. Але врахував, що обвинувачені є особами молодого віку і вперше притягуються до кримінальної відповідальності. Хлопець, зокрема, виховувався без батьків і тому не отримав належного виховання.
Дівчині суд призначив 8 років позбавлення волі, а її спільнику — 7 років і 6 місяців.
16
0
20
20
