Октябрський районний суд міста Полтави виніс вирок у справі про корупцію на міському кладовищі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 лютого.
У липні 2021 року до комунального «Спецкомбінату похоронно-ритуального обслуговування» у Полтаві звернувся мешканець Дніпра, який сказав, що потребує місця для поховання «троюрідного дядька» і хоче забронювати ділянку під майбутню могилу ще одного родича.
За версією обвинувачення, начальник кладовища хотів за пособництва робітника, який був озеленювачем і землекопом, отримати неправомірну вигоду.
Землекоп начебто озвучив клієнтові офіційні фінансові витрати, а саме: 2000 грн за викопування ями, 2325 грн за транспортування померлого та родичів з моргу, похоронна атрибутика — приблизно 5000 грн. Земельна ділянка під поховання коштувала б 10 тисяч грн, але ці гроші проплачувалися не через касу, а «на руки». Щоб переконатися, що це правда, чоловік ще звернувся до директора, який нібито заспокоїв його, що не варто хвилюватися і підтвердив, що гроші за ділянку для поховання віддаються працівникам підприємства.
Робітник узяв 10 тисяч гривень мимо офіційної каси і через пару — ще 8 тисяч гривень за наступну могилу та був викритий.
У судовому засіданні обвинувачені заперечували скоєння злочину і що між ними існувала якась домовленість. Колишній директор кладовища говорив, що справу ініціювали, щоб усунути його з посади, а також із політичних міркувань, тому що він є депутатом Київської районної у місті Полтави ради й обирався від опозиційної партії.
Із показань працівників кладовища, у вільний від роботи час за окрему платню від громадян вони виконували величезний спектр додаткових робіт. Від простого прибирання трави та гілок до виконання земляних робіт по упорядкуванню місця поховання, бетонування, встановлення огорож і памʼятників та цілорічного догляду за могилами. За це вони отримували плату, яка могла складати до кількох тисяч гривень, і ніякого відношення керівництво підприємства до даних робіт, а тим більше до їх оплати, не мало.
Відеозаписи НСРД частково це підтверджують, бо фігуранти спілкуються про прибирання кущів, дерев сміття, необхідність встановлення огорожі, догляд за ділянкою тощо.
У розмовах директора кладовища із родичем померлого суд не побачив нічого кримінального. І навпаки, саме заявник проявляв наполегливість і самостійно запропонував 10 тисяч гривень за землю. Директор підприємства начебто висловив нерозуміння про що мова і сказав вирішувати це питання з тим, із ким воно обговорювалося. Зафіксовано, що він не взяв запропонованих грошей, розвернувся і пішов. Суд вважає, що в діях заявника є очевидні ознаки провокації злочину щодо директора кладовища, на яку той не піддався. При обшуку мічених купюр в нього не знайшли.
Тільки один раз заявник вручив начальнику кладовища недорогий коньяк за «Царство Небесне» родича і попросив поговорити з землекопачем про знижку. При цьому чоловік вдався до прихованих і та неоднозначних тверджень: «я с Толиком разговаривал по поводу второго места», «он мне сказал, что где то можна там», «и можно где-то говорят здесь рассыпать», «чуть-чуть дешевле сделать», «там уже за оградку как бы поговорил», «чтобы это все правильно сделать надо ж для за бронирования, оградку». Суд вважає, що контекст цієї розмови може свідчити не про плату за виділення земельної ділянки, що має бути безкоштовним, а про встановлення огорожі, що звичайно потребує вкладення додаткових коштів і на це могла бути зроблена знижка. Саме про виділення якоїсь конкретної земельної ділянки на Центральному кладовищі для і отримання за це неправомірної вигоди прямо не йшлося.
Доказів корупційних домовленостей між директором кладовища і землекопом суд не отримав. При огляді мобільних телефонів виявлено, що обвинувачені мали взаємні телефонні дзвінки в період цих подій, проте відомості про переписки відсутні, суть перемовин не відома, бо зняття інформації з транспортних (телекомунікаційних) мереж не проводилось.
Землекопач визнав, що йому дали 8000 грн завдатку за благоустрій могили, але не погоджувався, що раніше отримував ще 10 тисяч. Могилу він так і не облагородив, оскільки гроші в нього вилучили правоохоронці.
Але зміст його розмов із заявником, на думку суду, свідчить, що це була саме неправомірна вигода за виділення земельної ділянки. Про інші види послуг при отримання коштів не обговорювалися.
Заявника у справі, який був ключовим свідком, у судовому засіданні допитати не вдалося, бо він до цього часу також помер.
Суд не отримав доказів про троюрідні родинні звʼязки заявника і похороненим (рішення суду про встановлення факту родинних відносин або кілька свідоцтв про народження, про одруження близьких родичів по висхідній лінії спорідненості). Чоловіки мають різні прізвища, по батькові, місця проживання в різних областях України. Невідомо де проживав і чим займався цей «троюрідний дядько», де його було знайдено і ким доправлено до моргу, скільки він там знаходився, чому не був похований раніше ближчими родичами. У документах йдеться про природну смерть особи без постійного місця проживання. Фактично померлий був безхатьком, якого іногородній чомусь власним коштом і під контролем поліції похоронив на центральному кладовищі міста.
У підсумку суд дійшов висновку, що заявник діяв провокативно і разом із правоохоронцями вдався до «моделі симулювання протиправної поведінки» щодо директора кладовища. Щодо землекопа суд провокації не побачив. Цей обвинувачений не вимагав кошти, а лише добровільно підтримував розмову, погоджувався на неправомірну вигоду та врешті її отримав.
Водночас оскільки землекоп не є службовою особою, то йому помʼякшили обвинувачення. Його дії перекваліфікували з ч. 3 ст. 368 на ч. 3 ст. 354 Кримінального кодексу (одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в інтересах того, хто надає таку вигоду). Робітнику кладовища присудили покарання у вигляді максимально можливого штрафу — 8500 гривень.
Ексначальника кладовища виправдали повністю.
Фото: rada-poltava.gov.ua
21
0
20
20
