Вищий антикорупційний суд розпочав дослідження доказів захисту в справі голови Баришівського суду Київської області Олександра Лисюка.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
На початку засідання суд переглянув відео огляду території Баришівського суду. На записі видно, як слідча група на подвір’ї підходить до каналізаційного люка, з якого знімають шматок лінолеуму і знаходять під ним пачку доларових купюр. Номери купюр переписують і звіряють із протоколом вручення коштів. Пізніше в працівників суду також вилучають відеореєстратор, який фіксував події на території.
Адвокат Євген Шкурідін, який захищає голову суду, каже, що огляд проводився без ухвали суду і з відео не вбачається, щоб керівник суду давала дозвіл.
Прокурор Віталій Шкрум спростовував це, кажучи, що в матеріалах справи є заява керівника апарату, на підставі якої проводився огляд суду як публічного доступного місця.
«Ціленаправлено йшли в конкретне місце. Не відбувався огляд і відшукування будь-яких речей… Детектив повів їх до конкретного місця, де вже перебував оперативний працівник СБУ. Сторона захисту ставить питання, щоб робив там працівник СБУ до того, як з’явилися поняті, слідчий, фіксація слідчих дій. Абсолютно можна припускати, що грошові кошти… поклав працівник правоохоронного органу, який перебував на місці… Сторона захисту буде просити визнати недопустимим доказами грошові кошти», — зазначив адвокат.
Прокурор сказав, що працівника СБУ біля люка з грошима не побачив.
Сторона захисту стверджує, що проти голови Баришівського суду скоєно провокацію, до якої задіяно щонайменше двох цивільних осіб, які офіційно не працюють в правоохоронних органах, але, як припускається, діють під їх контролем.
Мова про юриста Максима Святненка, який має статус заявника у справі Лисюка, а також Сергія Зуєва.
Вищий антикорупційний суд за клопотанням захисту витребував матеріали кримінальної справи, в якій фігурував Святненко, із Подільського райсуду Києва, районного управління поліції та місцевої прокуратури.
Подільське управління поліції запит ВАКС проігнорувало і не дало жодних документів. Подільський суд, суддя якого Тетяна Войтенко також обвинувачується в корупції за заявою Святненка, інформацію надав — а саме копію клопотання про обшук і матеріалів до нього,а також судової ухвали.
У 2015 році кримінальна справа з’явилася за заявою Олексія Мечинського, власника власник мережі будівельних супермаркетів Praktiker. Більшість магазинів працювали на території Донецької області. Коли почалися воєнні дії на Донбасі, Мечинський вивіз майже весь бізнес і почав працювати в Києві. Святненка начебто рекомендували Мечинському для юридичного обслуговування компанії Praktiker.
Мечинський повідомив, що вранці 5 серпня 2015-го, коли він відкривав свій автомобіль у дворі будинку по проспекту Гонгадзе, до нього підбігло четверо незнайомців і побили, а потім посадили в машину і відвезли в район вулиць Рейтарської і Золотоворітської.
Потерпілий сказав поліції, що вважає, що до цього інциденту причетні його колеги — Ярослав, який працював на посаді внутрішнього аудитора, а також приятель Максим Святненко.
На початку 2015-го підприємець начебто позичив Святненку 869 тисяч гривень на відкриття магазину у Львові. Його переконали дати гроші без будь-якої розписки під відповідальність знайомого, а потім кошти не повернули. Знайомий йому порадив забути про ці гроші, тому що Святненко їх вже витратив — віддав якісь громадській організації, яка допомагає в зоні АТО. Бізнесмену стали телефонувати незнайомці і “рекомендували” забути про ці гроші, погрожуючи проблемами як для компанії, так і особистими.
Під час додаткового допиту Мечинський пригадав, що в серпні 2015-го після побиття і викрадення чотирма незнайомцями, в машині на передньому сидінні поруч із водіїв начебто сидів Святненко. Виходячи з машини, Святненко нібито вигукнув: «Подумай!».
Крім того, Мечинський стверджував, що в квітні того ж року йому дзвонив чоловік, який представився співробітником пожежного нагляду на ім’я Юра і переконав зустрітися. Сидячи у ресторані, Юра начебто схиляв бізнесмена співпрацювати з ним у вирішенні судових спорів компанії підкупом суддів та іншими незаконними способами. Юра говорив, що раніше до нього нібито звертався Святненко із питаннями компанії на ім’я Юра.
Адвокат вважає, що це оперативний працівник СБУ Юрій Бельдій. Згодом у 2018 році, коли в справі Лисюка захист ініціював почеркознавчу експертизу підпису сбушника, то Бельдій начебто дзвонив з того самого номера, що і співрозмовник Мечинського.
У ЄРДР є дані, що справа за заявою Мечинського була закрита, але в матеріалах справи процесуальне рішення слідчого або прокурора з цього приводу відсутнє.
«Зв’язка Святненка з оперативним працівником Бельдієм з 2015 року відбувається саме з метою провокації злочинів щодо діючих суддів на території Києва та Київської області… Святненко був у щонайменше товариським відносинах із співробітником СБУ Бельдієм», — вважає Шкурідін.
На це також нібито вказує і факт, що юрист Святненко звернувся із заявою на дії судді в СБУ, а не в НАБУ, якому була підслідна ця справа.
Адвокат з’ясував, що до початку цих подій заявник неодноразово контактував із СБУ і відвідував будівлю управління СБУ Києва та області.
За ухвалою слідчого судді у МВС витребувано інформацію з бази «АРМОР» та інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ (ІІПС ОВС) щодо Святненка і Зуєва з період із 11 січня 2010 по 15 вересня 2017-го.
Знайшлося 7 заяв Святненка і 11 від Зуєва — вони здебільшого були малоцікавими і стосувалися, наприклад, скарг на роботу МАФів, про заволодіння місцями для паркування.
Захист припускає, що правоохоронні органи знайшли спосіб приховувати інформацію про заявників у кримінальних справах. Наприклад, у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі на запит про кількість справ цього відомства, заявником у яких Святненко, дал відповідь: «0».
Кримінальні провадження у ЄРДР реєструються на підставі матеріалів, отриманих від правоохоронних органів.
Також до матеріалів справи долучено офіційну відповідь НАБУ, що Святненко брав участь у конкурсі на посаду в НАБУ – начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками.
Прокурор Шкрум вважає, що це не свідчить про провокацію, а лише про те, що особа вважає своїм покликанням боротися із корупцією, звертаючись із заявами, а потім виявила намір продовжити таку діяльність як правоохоронець, що, навпаки, є похвальним.
Сьогодні у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває ще дві справи, де заявником є Святненко, — це справа судді Подільського суду Тетяни Войтенко і ексзаступника керівника апарату цього ж суду, а також справа колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака.
У липні 2020-го біля входу до Оболонського суду Києва затримали адвоката, який нібито підбурював представника клієнта до передачі 570 тисяч гривень неправомірної вигоди заступнику голови суду. Потерпілим у цій справі також є Святненко.
Після цього також мала місце спроба підкупу суддів Касаційного цивільного суду, які розглядали скаргу адвоката Шкурідіна. Підозра була пред’явлена помічнику судді і керівнику юридичної компанії. Розслідування проводить ДБР.
Ще одна справа стосується посадовців Центру адмінпослуг Дніпровської РДА, де Святненко реєстрував місце проживання своєї дитини, що йому було необхідно для вирішення цивільної справи, що розглядається у Верховному суді.
Більше по темі — Адвокат судді розповів про союз популярного заявника з працівником СБУ
22
0
20
20
