Шевченківський райсуд Києва 14 березня продовжив строк тримання під вартою Ігорю Гуменюку, якого звинувачують у теракті під Верховною Радою у серпні 2015-го, коли загинули четверо нацгвардійців.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Двоє адвокатів обвинуваченого в засідання не зʼявилися, посилаючись на зайнятість в інших справах. Захисник Євген Луценко передав заяву, що дату засідання суд із з ним не узгоджував і він у цей час братиме участь в іншому процесі. Адвокат Олександр Свиридовський також не прибув і у своєму листі на адресу суду зазначив, що дати засідань призначаються суддею на власний розсуд. 

Оскільки про неявку захисників було відомо заздалегідь і 18 березня закінчувався строк запобіжного заходу, то суд залучив обвинуваченому ще одного адвоката із центру безоплатної вторинної правової допомоги — Віктора Байду. І залучено його не на одну процесуальну дію — продовження запобіжного заходу, — а до кінця розгляду справи. Таким чином, в обвинуваченого Гуменюка вже є одночасно три адвокати — один за договором (Свиридовський) і два від безоплатної вторинної правової допомоги (Луценко і Байда). 

Раніше суд вирішив, що доцільно паралельно із адвокатом за договором залучити ще державного, щоб не затягувати розгляд справи, адже Гуменюк перебуває під вартою 7,5 років. 

Адвокат Байда сказав, що таке призначення є для нього несподіваним і наразі невідомо про скасування доручення для його колеги по БПД — Луценка, крім того, він ще не орієнтується у матеріалах справи.

— У мене є адвокат. Можна перенести засідання, — висловився Гуменюк. 

Прокурор Олексій Лейтер вкотре попросив продовжити тримання обвинуваченого під вартою, беручи до уваги ризик переховування і впливу на потерпілих і свідків, які ще не допитані. Лейтер нагадав, що Гуменюку загрожує пожиттєве позбавлення волі. 

— Гуменюк вчинив злочин, який поніс чотири смерті нацгвардійців, у тому числі нашого сина. Людина повинна понести відповідальність. Він ішов свідомо на цей злочин, — сказала суду потерпіла Дацюк.

Адвокат Байда заперечував проти клопотання прокурора, кажучи, що названі ризики є припущення.

— У мене склалося враження, що під суспільним інтересом в даному випадку є саме перебування Гуменюка під вартою. Не розслідування злочину, не встановлення фактичних обставин майже 8 років тому… Є велика кількість і потерпілих і свідків… На всіх одночасно він впливати не може. Якщо б мова дійсно йшла про сусільний інтерес, то можна було б рухатися і розглядати справу, а не тільки продовжувати [запобіжний захід]…. Має бути дослідження доказів, а воно не відбувається і просто продовжується перебування особи під вартою.

Продовження судового розгляду планується наступного тижня. 

Нагадаємо, що у 2022 році змінився склад суду присяжних і через це справу довелося слухати спочатку. Зараз триває стадія дослідження письмових доказів.

Суд зупинив провадження щодо іншого обвинуваченого — Сергія Крайняка, який мобілізувався до Збройних сил України і бере участь у бойових діях. Нагадаємо, що у 2020-му після 4,5 років перебування під вартою Крайняк вийшов під домашній арешт, який не встигли продовжити і відтак він залишився на свободі без жодного запобіжного заходу.

31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації — про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.

Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.

Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018-го суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.

Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. 

Суд ухвалював проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію процесу. 

У лютому 2022-го суд відновив публічні слухання, після того, як виникла технічна проблема із трансляцією засідань в інтернеті.

19

0

20

20