Приморський суд Одеси продовжив слухати справу громадського діяча Сергія Стерненка. Його обвинувачують у вбивстві Івана Кузнєцова у травні 2018 року. Сам активіст називає подію черговим нападом на себе, під час якого, захищаючи себе та свою дівчину, він поранив двох нападників. Один із них від втрати крові помер на місці, іншому вдалося втекти.
28 жовтня у суді показання надали ще ще двоє свідків захисту. Це колишній таксист Михайло Олійник, який вважає, що бачив обох нападників перед сутичкою з активістом, а також директорка київського бюро журналістських розслідувань Наталя Григор’єва, яка побувала на місці події вже після нападу та супроводжувала Сергія у лікарні, де його оперували.
Обидва свідки зізналися, що були знайомі зі Стерненком ще до зазначених обставин. За словами Олійника, вони з активістом жили неподалік один від одного та ходили в один тренажерний зал. А Григор’єва розповіла, що її зі Стерненком познайомив Асланбек Осмаєв, батько командира батальйону Джохара Дудаєва Адама Осмаєва. Тоді був єдиний раз, коли вони бачилися.
У травні 2018 року Олійник працював водієм таксі, а раніше був військовим. Ввечері, перед нападом, приблизно о 22:00-22:30 він разом зі знайомим перебували у власній автівці неподалік будинків, де мешкав Стерненко. Його увагу привернули двоє чоловіків, які у 30-35 метрах сиділи на лавці трамвайної зупинки та дивно себе поводили. Їхні обличчя він не розгледів, бо було темно. Незнайомці були вдягнені у футболки, чорні штани та кепки і між собою майже не спілкувалися, а коли до них наближався черговий трамвай та підсвітлював їх, то відверталися, наче не бажаючи, аби їх хтось упізнав. До жодного з трамваїв вони не підходили, продовжуючи сидіти на лавці.
«Це були два хлопці, 25-30 років, які довго сиділи на зупинці і ніби когось чекали. Я звернув увагу на них, оскільки постійно катаюсь по цьому району, ходив у тренажерний зал поряд і цих людей ніколи не бачив. Ну, і хто чекає на зупинці, той одразу ж кудись їде. Правильно? А не пропускає три-чотири трамваї та сидить. Вони були вдягнені у темні речі, десь 180-190 ріст був, такі немаленькі хлопчики», — додав він.
Через хвилин 15-20 Олійник поїхав, у цей час чоловіки залишалися на зупинці. Вранці наступного дня адміністраторка тренажерного залу, де займався і він, і Стерненко, розповіла йому про напад на останнього, бо вранці до неї приходила поліція та допитувала її. Інші деталі інциденту Олійник дізнався вже зі ЗМІ.
Після розповіді декілька уточнювальних питань поставили спочатку адвокати активіста, а потім прокурор Юрій Бачинський. Останній попросив пояснити Олійника, як він визначив статуру та зріст чоловіків, оскільки з його слів, вони увесь час сиділи. На це свідок відповів, що зорієнтувався «по висоті зупинки, рухах чоловіків та їхніх загальних силуетах». Також Бачинський попросив назвати знайомого, з яким перебував у машині під час спостереження за підозрілими чоловіками, на що Олійник зазначив, що вже не пам’ятає цього. Уточнювальне питання поставив і головуючий суддя Сергій Кічмаренко, який попросив назвати яка у процентному відношенні упевненість Олійника, що чоловіки на зупинці це були саме Іван Кузнєцов та Олександр Ісайкул. «Приблизно 60-70%», — відповів на це свідок.
Крім того, Олійник є свідком в іншій справі, де Стерненко фігурує як потерпілий. Йдеться про другий напад на Сергія, який стався у травні того ж 2018 року — активісту у власному дворі вистрілили з травматичного пістолета у шию. Як пригадує Олійник, під час цієї сутички, перебуваючи у квартирі, він почув крики та постріли, а коли вийшов на балкон, то зміг зняти на телефон ймовірних злочинців та машину, яка поспіхом покидала місце події. Оскільки Стерненку вдалося затримати одного з нападників, Абзала Баймукашева, то цю справу наразі також слухають у Приморському суді.
Далі про події вечора 24 травня 2018-го розповіла Наталя Григор’єва. Близько десятої вечора їй зателефонував Асланбек Осмаєв та попросив під’їхати до будинку Стерненка та подивитися, що там відбувається. Жінка якраз гостювала в Одесі у матері. Коли вона прибула на місце події, то Стерненко вже знаходився у машині швидкої допомоги, а неподалік на землі лежав мертвий Кузнєцов. Біля трупу вона побачила ніж, саме тіло огороджено не було. Чий це був ніж вона не знає. Увесь час, як пригадує жінка, Стерненко та його дівчина просили усіх не чіпати ніж та залишати там, де він лежав.
Поспілкуватися з активістом Григор’євій не вдалося, бо за її словами, Стерненко перебував у шоковому стані. Тоді вона вирішила подивитися на місце нападу та підійшла до під’їзду, де сталася сутичка. Там вона бачила, як один із правоохоронців стоїть на клумбі та «дивним чином топчеться на місці». Коли жінка підійшла ближче, то під ногами правоохоронця роздивилася зв’язку ключів.
«На моє питання що вони роблять, мені відповіли “не заважайте нам працювати”. Але я сказала, що це може бути речовий доказ і наполягла, аби ці ключі були відповідно оформлені: їх вилучили з землі та запечатали у конверт при свідках», — розповіла вона.
Неподалік від ключів Григор’єва побачила пакет із продуктами. Це викликало подив в учасників судового засідання, бо у матеріалах справи йдеться про те, що пакет знайшли поблизу тіла Кузнєцова, тобто приблизно у 100 метрах. Але більш конкретно за цими обставинами її допитувати не стали.
Далі, за словами жінки, приблизно о першій годині ночі, вона поїхала у лікарню. Там було багато правоохоронців — як у формі, так і цивільному одязі. На підвіконні поверху, де оперували Стерненка, вона побачила скривавлений одяг активіста, який, на її думку, поліцейські хотіли викинути.
«Вони очікували зручного моменту, аби знищити речі, в які був вдягнений Сергій», — вважає Григор’єва.
Тому жінка наполягла, аби поліцейські у присутності свідків запечатали скривавлений одяг у пакет.
Увесь час, поки у Стерненка тривала операція, у коридорі перебувала його дівчина Наталя Усатенко. Правоохоронці, зі слів свідка, попри її шоковий стан, постійно пропонували Наталі дати покази. Але Григор’єва рекомендувала поспілкуватися з поліцейськими після того, як дівчина отямиться.
Наступне засідання заплановане у листопаді.
Нагадаємо, 24 травня 2018 року, коли Стерненко йшов додому зі своєю дівчиною, на них напали двоє чоловіків — Іван Кузнєцов та Олександр Ісайкул. Одного нападника Стерненко смертельно поранив. Це був вже третій напад на нього. Інциденту передували інші два напади, на які правоохоронні органи не реагували.
Спочатку активіст мав статус потерпілого. Але згодом позиція керівництва прокуратури змінилася. Генпрокурорка Ірини Венедіктової публічно пообіцяла, що Стерненко отримає підозру.
У серпні 2020-го Стерненку вручили обвинувальний акт за вбивство і носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу (за ч. 1 ст. 115 і ч. 2 ст. 263), а згодом направили і до суду.
З обвинуваченнями активіст не погоджується. За його словами, у 2018 році, перебуваючи у шоковому стані він смертельно поранив чоловіка — Івана Кузнєцова, захищаючи себе і свою дівчину від чергових нападників. У минулому Стерненко був керівником «Правого сектору» в Одесі. Напади на себе і кримінальну справу він пов’язує зі своєю громадською діяльністю. Вважає, що двох чоловіків надіслали організатори нападу, а замовник – мер Одеси. В жовтні підсудного допитали. Він докладно розповів про деталі інциденту.
Ольга Івлєва, «Судовий репортер»
22
0
20
20
