Шевченківський суд Києва 8 жовтня продовжив тримання під вартою обвинувачених у пособництві у вбивстві депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Олександру Лосю і Ярославу Тарасенку продовжили запобіжні заходи до 6 грудня.
Суд не зміг продовжити дебати, оскільки адвокат підсудного Тарасенка Марина Ващенко не з’явилась у засідання, поінформувавши, що доглядає хвору дитину і передала довідку на підтвердження цього.
Щоб продовжити запобіжні заходив, суд залучав Тарасенку на одне засідання адвоката із Центру безоплатної правової допомоги.
Водночас суд поставив питання про те, щоб залучити адвоката з БПД не тільки до запобіжного заходу, а й до участі в процесі взагалі, оскільки адвокат за договором неодноразово не з’являлась у засідання.
«Захисник Ващенко з квітня поточного року під різними приводами, на переконання суду, сумнівними і необґрунтованими не бере участі у розгляді справи. Цим самим порушуються права інших учасників, в тому числі, обвинуваченого Лося, який тримається під вартою до завершення цієї справи», — сказав головуючий суддя Віталій Циктіч.
Прокурор підтримав цю ідею, кажучи, що дати засідань заздалегідь погоджуються і потім чомусь саме у ці дати адвокат не може прибути до суду.
Тарасенко був проти, кажучи, що хоче, аби його захищала Ващенко. Обвинувачений Лось його підтримав
Адвокат Емма Целовальник, яка представляє Лося, сказала, що залишає питання залучення адвоката від БПП іншому підсудному на розсуд суду. Але погодилася, що у низці випадків поважність неявки її колеги нічим не підтверджувалась.
Нагадаємо, що адвокат Ващенко ступила у справу лише в квітні цього року, після того, як обвинувачений Тарасенко розірвав договір зі своїм колишнім захисником Владом Добошем, якому начебто не зміг оплачувати послуги.
Справа у суді слухається більше трьох років. У нового адвоката виникли, в тому числі, труднощі з ознайомленням зі справою.
Суд ухвалив залучити Тарасенку захисника із Центру безоплатної правової допомоги, аби той представляв його у засіданні. Передбачається, що цьому адвокату буде надано час для для ознайомлення зі справою.
Наступне засіданням, за графіком, планується 16 листопада.
У серпні суд нарешті перейшов до дебатів у цій справі. 11 серпня прокурор попросив Лосю і Тарасенку по 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Прокурор обґрунтовує вину показаннями свідків, протоколами огляду місця події, висновками експертів, записами з камер відеоспостереження та ін.
Після цього мали виступати адвокати і обвинувачені, але дебати так і не вдалося продовжити через неявки захисника одного з обвинувачених. А в справах такої категорії присутність адвоката є обов’язкова.
Лось і Тарасенко більше чотирьох років утримуються під вартою. Навіть після дослідження усіх доказів суд не погоджується призначити більш м’який запобіжний захід. Прокурор стверджує, що існує ризик переховування обвинувачених від правосуддя.
Жоден із допитаних свідків не вказав на обвинувачених як на осіб, що причетні до злочину. Їх просто бачили у дворі багатоквартирного будинку, де жив Вороненков.
За версією обвинувачення, Тарасенко був водієм покійного кілера, який застрелив Вороненкова, а Лось здійснював візуальне спостереження за політиком.
У минулих засіданнях закінчено допит обвинувачених. Вони не визнають вину і стверджують, що раніше взагалі не були знайомі між собою та вперше побачились на обранні запобіжного заходу.
Лось підтвердив, що надавав послуги охоронця Юрію Василенку, який мав квартиру в цьому ж будинку, і вважався співучасником вбивства Вороненкова. Василенко виїхав до Росії і у 2019 році стало відомо, що його вбили.
Ще один фігурант – Ярослав Левенець, з яким обвинувачений Тарасенко мав зустріч у день вбивства Вороненкова нібито з питань створення громадської організації, з вересня 2017 перебуває у національному розшуку.
Вороненкова застрелили з вогнепальної зброї 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні. Організаторів злочину вважаються невстановлені особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження.
Причиною вбивства Вороненкова прокуратура назвала політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.
Обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.
Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку. Далі виконавцями були начебто залучені особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.
Але у жовтні 2019-го суд скасував повідомлення Тюріну про підозру.
У квітні 2019-го вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді щодо Лося і Тарасенка і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості і присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених Лося і Тарасенка потерпіла не впізнала.
22
0
20
20
