«Односельчани тикали як на хабарника», — суд стягнув 1,3 мільйони компенсації ексголові села, якого виправдали через 10 років

Чечельницький районний суд Вінницької області стягнув виправданому від звинувачень у хабарництві 1 мільйон і 300 тисяч гривень моральної компенсації за дії правоохоронних органів.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення від 24 вересня.

У 2010 році громадянин заявив, що голова села Берізки-Чечельницькі вимагав 5000 доларів за виділення земельної ділянки та погодження будівництва.

У 2013 році сільського голову визнали винним і засудили до 3 років і 6 місяців позбавлення волі умовно, звільнивши з іспитовим строком. Однак апеляція вирок скасувала і скерувала справу на новий розгляд.

У 2015-му суд повернув справу прокурору на додаткове розслідування.

У 2017 році обвинуваченого виправдано за відсутністю складу злочину. Проте апеляційний суд знову скасував вирок.

Остаточно чоловік був виправданий тільки в лютому 2021-го. У вироку суду зафіксовано, що чоловік вину не визнавав і пояснював, що гроші він просив на ремонт котла, просив й іншу допомогу для села. Йому хотілося зробити якомога більше, тому що його вибирали люди.

Прокуратура не забезпечила явку до суду заявника для допиту в засіданні. Здобуто лише дані, що він перебуває за межами території України. На думку суду, віддаленість свідка від суду не була перепоною в його допиті, однак державним обвинуваченням не вжито вичерпних заходів щодо встановлення його місцезнаходження та безпосереднього допиту судом.

Оголошені в засіданні показання свідка-заявника не дали відповіді на питання про винність чи не винність підсудного. Враховуючи ключову роль свідка-заявника у даній справі, а саме те, що він є безпосереднім хабародавцем, суд не може прийняти як доказ вини оголошені в судовому засіданні показання, оскільки це порушує принцип безпосередності дослідження доказів судом.

Основні обвинувальні докази були здобуті до порушення кримінальної справи під час оперативно-розшукових заходів, на які не було дозволу суду.

Суд визнав, що достатні і допустимі докази вини чоловіка відсутні.

Позивач більше 10 років мусив доводити своїй рідні, дружині, родичам, друзям, знайомим, сусідам, що він не скоював злочину і ніякого хабара не брав; терпів приниження від односельчан, які тикали на нього як на хабарника; дружина не витримала тиску з боку односельчан і розірвала шлюб. Діти і дружина покинули його і він залишився сам. Крім того, через постійні стреси чоловік захворів на онкологічне захворювання і переніс операція та перебуває тепер на обліку лікаря-онколога. Усе чого він досяг у своєму житті, над чим працював і його репутація були повністю зруйновані, через сором перед людьми він більше не балотувався на посаду голови села.

Представник прокуратури проти компенсації заперечував, кажучи, що правоохоронні органи діяли за заявою громадянина, який повідомив про хабар. Підставою для виправдання позивача стало визнання судом ряду зібраних у справі доказів недопустимими, а, як вважає прокурор, поняття “недопустимість” не є тотожним поняттю “незаконність”.

Працівник Державної казначейської служби також був проти. На його думку, не доведено, що розлучення і хвороба стали наслідком саме кримінальної справи, бо причинно-наслідковий зв’язок не тотожний хронологічному. Зокрема, шлюб розірвано тільки через 7 років після початку досудового розслідування 

Суд вимоги визнав і стягнув відшкодування у розмірі більшому за мінімальний, зважаючи на тривалість і глибокі душевні страждання позивача, втрату здоров’я, зміни в його житті.

Суд стягує з державного бюджету 1,3 мільйони гривен моральної шкоди, 25 тисяч — витрат на правову допомогу, близько 20 тисяч — витрати на паливо для адвоката, який їздив до суду.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *