На засіданні 26 листопада у Приморському суді Одеси оголосили висновок повторної судово-медичної експертизи, яка мала чітко визначити час смерті жертви вбивства – 8-річної Ангеліни.

Експертиза показала, що вбивство сталося у той час, коли обвинувачений у сільському барі  у великій компанії святкував день народження сусідки. Ця подія ставить в скрутне становище Одеську обласну прокуратуру, яка підтримує обвинувачення.

Собака взяв слід

В ніч з 26 на 27 серпня 2016 року в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області вбили 8-річну Ангеліну. Її тіло знайшли близько 7 ранку на пустирі по сусідству з будинком, де вона жила з мамою, вітчимом та молодшим братиком. У помешканні вітчима Олександра Матяша знайдено кепку.

Собака-шукач взяв слід по кепці і привів поліцейських до будинку Михайла Чеботаря, сусіда й друга Матяша. Під час обшуку вилучено, зокрема, одяг підозрюваного та викрутку, якою могли вбити дитину. Михайла швидко забрали в сільраду, де, за словами адвоката Андрія Лещенка, «вибивали» зізнання у вбивстві. Того ж дня суд взяв чоловіка під варту.

Новина, що у вбивстві підозрюють місцевого жителя ромського походження 21-річного Михайла Чеботаря, викликала масові заворушення. Розлючений натовп руйнував житло, нищив майно мешканців села – ромів.

Люди не постраждали, бо всі ромські родини встигли напередодні виїхати. Вигнанці мусили шукати житло в інших селах регіону, в Лощинівку ніхто з них більше не повернувся. 

Злочинна пристрасть

За версією обвинувачення, Чеботар скоїв злочин після того, як о 2 ночі пішов із бару «Фортуна» додому. Раніше пізно ввечері молодий чоловік відзначав день народження односельчанки в компанії вітчима вбитої дівчинки.

Але дорогою додому у Чеботаря «раптово виник умисел на задоволення свого статевого потягу та він вирішив зґвалтувати знайому йому малолітню». Ту саму, яку, за словами матері дівчинки і багатьох інших жителів Лощинівки, Чеботар раніше допомагав доглядати, часто залишався з нею та її молодшим братом Валерою, коли батьки були на роботі. Під час засідань прокурор не навів жодних фактів, які б свідчили про розпусність Чеботаря. Навряд чи в селі, де кожен, мов на долоні, потяг Михайла до маленьких дівчаток міг залишитись непоміченим.

Пристрасть нібито охопила молодого чоловіка, коли він, покинувши бар, проходив біля будинку Матяша по вулиці Ізмаїльській, 75. Якби слідчі заглянули в програму Google earth, то з’ясували б, що шлях Чеботаря від бару додому не пролягає біля будинку Матяша. Щоб потрапити до помешкання сусіда, обвинувачений мав повернути з перехрестя вул. Ізмаїльська – вул. Спортивна (саме на Спортивній, 12 живе Чеботар) в протилежний від свого будинку бік.

Підкріпити свою версію поліцейські могли б слідчим експериментом. Але на жаль, так поспішали запроторити Чеботаря до в’язниці, що не провели його.

Справу розслідувало слідче управління ГУНП України в Одеської області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури. Слідство завершили в кінці грудня 2016 року і справа до сьогодні слухається в Приморському суді Одеси. 

Час злочину і повторна експертиза

За версією обвинувачення, Чеботар скоїв злочин 27 серпня між 2.30 і 3 ночі. Але одразу після трагедії співробітник Ізмаїльської філії Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи Олег Галев дав висновок, що дівчинка померла не раніше 21 год. 25 хв. 26 серпня і не пізніше 1 год. 25 хв. 27 серпня. 

Проте під час двох допитів в суді Галев дав суперечливі показання, що, на думку захисника, викликає обґрунтовані сумніви в правильності проведеної експертизи. Тому і було заявлене клопотання про повторну.

Висновок експертизи, проведеної групою експертів Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, свідчить: з моменту настання смерті дівчинки до моменту дослідження трупних явищ минуло від 8 до 10 годин. А тому вбивство сталося між 23.25 та 01.25. А на цей час в обвинуваченого є тверде алібі: він був у великій компанії людей, з якими відзначав день народження сусідки.

Нам важко судити, чому слідчі вирішили, що вбивство скоєно між 2.30 і 3 ночі. Можна лише припустити, що в поспіху (потрібно було якомога скоріше відрапортувати про розкриття резонансного злочину) не «звели кінці з кінцями». А оскільки всі свідки на допитах говорили, що бачили Чеботаря до 2 години ночі, то вказали 2.30, тобто період, який не співпадав з алібі.

Що кажуть свідки?

Родичі та друзі Матяша, які з ним і Чеботарем в ту ніч були в одній компанії, підтвердили алібі і Чеботаря, і Матяша. Мати дівчинки Катерина, яку допитали першою, розповіла, що прийшла додому з роботи з бару «Фортуна» о 2.30 ночі. Побачивши, що дочки немає вдома, кинулася її шукати, шукала по всьому селу до 6 ранку.

За будинком, де згодом знайшли тіло дитини, за словами матері, було тихо. Хоча саме о 2.30, на думку обвинувачення, Чеботар почав свій злочин. Слова Катерини підтвердив і батько Чеботаря, який після пиятики з другом не дійшов додому і заснув на вулиці просто неба, неподалік будинку Матяшів. Катерина наштовхнулась на нього о 3 годині ночі, коли шукала дівчинку.

Брати Армен Мунтян і Рустам Чурар також брали участь у застіллі того вечора. В суді ці свідки захисту розповіли одну важливу деталь. Коли Матяш повернувся в бар з дому, перевіривши, чи сплять діти, то був як сам не свій. Злий, очі червоні, переодягнений. Чурар процитував слова Катерини – дружини Матяша і матері Ангеліни: «Він був наче несамовитий».

Свідки розповіли, що наступного дня вранці поліцейські їх викликали на допит до сільради і там били, змушуючи дати свідчення на Чеботаря. Обидва наполягали, що не вірять в провину Михайла, і вважають, що дівчинку вбив Матяш.

Про невинність Чеботаря заявив і 70-річний житель Лощинівки Анатолій Іванович Дібров, який був понятим під час обшуку в будинку Михайла. Дивлячись на Чеботаря, що сидів в «акваріумі», не втримався від емоцій і співчутливо сказав: «Дарма його тримають. Схопили, зловили, а він злякався, не знав, що сказати. Нормальний хлопець, влітку вила в руки – і на заробітки. Ніколи п’яним його не бачив, завжди вітається, іноді і по два рази». Дивно, але жодного поганого слова на суді про можливого вбивцю своєї дитини не сказала ні мати дівчинки, ні інші родичі Ангеліни.

Односельчани, коли авторка їздила в Лощинівку два роки тому, також відгукувалися про Чеботаря добре. Скромний, мовчазний, працьовитий. Не маючи освіти і професії, хапається за будь-яку роботу, щоб допомогти своїй багатодітній матері.

Кілька свідків, в тому числі Катерина, розповіли, що Михайло був другом не тільки для Олександра Матяша, а й для всієї родини, особливо для дітей. Він частенько доглядав за дівчинкою і її молодшим братом, коли батьки відлучалися з дому. У той же час сім’ю самого Олександра Матяша складно назвати благополучною. Вітчим розповів на суді, що випивка для нього – справа звична. Увечері 26 серпня 2016 року він одразу після роботи (укладав асфальт біля Ізмаїла) попрямував випивати в бар «Фортуна», де працювала його дружина Катерина. Потім пив на святкуванні дня народження, причому, вживав в основному горілку. Чи були щасливі діти в родині? Судіть самі. За рік до загибелі Ангеліни померла її молодша сестричка Ліля, якій був лише один рік. Мама Катерина в суді пояснила, що нібито лікарі лікували дівчинку від застуди неправильно.

Жителі села іноді бачили, як маленька Ангеліна ходила по Лощинівці одна пізно ввечері. Про це авторці розповів депутат Лощинівської сільради, командир сільської добровольчої дружини Микола Міхов. Про це казав на суді і свідок – місцевий житель Руслан Чурар. Він так само, як і Михайло, часто заходив в гості до Катерини й Олександра. Одного разу він застав жахливу картину, як мати б’є Ангеліну. Він спробував її зупинити. Розпалена Катерина прокричала: «Як вона мене дістала! Я її або в дитбудинок віддам, або вб’ю коли-небудь!».

Дивною є іще одна обставина. Мати Михайла Чеботаря Олена Федорівна – ромка. Але ні її будинок, ні будинок Михайла не пошкодили, коли після звістки про вбивство Ангеліни розлючені мешканці Лощинівки кинулися громити будинки ромських сімей. Вигнали всіх. Сім’ю Чеботарів не чіпали.

Алібі спростувати не вдалося

Невинуватість Чеботаря підтверджується також експертизою Миколаївського державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, яка не виявила його ДНК у вмісті піднігтьових зрізів з правої руки жертви.

ДНК Чеботаря знайшли на його власному одязі – футболці, куртці й трусах, а також викрутці із зеленою ручкою, яку вважають знаряддям вбивства.

Якщо злочин скоїв Чеботар, то його ДНК мала бути і на уламку дерева, яким, за версією слідства, злодій затуляв рот жертві, щоб вона не кричала. Цей уламок знайшли на місці злочину – пустирі позаду покинутого будинку, де рано вранці 27 серпня знайшли понівечене тіло дитини. Але ДНК хлопця немає ні на уламку, ні на трусах жертви, яку він нібито ґвалтував. 

Пояснити це можна, якщо взяти до уваги пояснення самого Чеботаря, які він дав під час досудового розслідування. Пізно вночі він удвох зі своїм другом і сусідом Олександром Матяшем, з яким перед цим випивали в одній великій компанії, пішли до дому Матяша перевіряти, чи сплять діти – падчерка Матяша Ангеліна і її молодший брат. Ця перевірка відбулася якраз тоді, коли, згідно з судово-медичною експертизою, сталося вбивство. Причому, в будинок, зі слів Чеботаря і Матяша, заходив тільки вітчим, а молодий чоловік чекав його на вулиці. Чеботар першим повернувся у бар  «Фортуна», а Матяш прийшов пізніше. І віддав Чеботарю дві викрутки, які брав у нього напередодні. Чеботар, не дивлячись (був добре напідпитку), сунув викрутки в кишеню джинсів, а, повернувшись додому, витягнув їх зі штанів, щоб покласти на підвіконня. Таким чином сліди ДНК дитини з однієї з викруток, яка перед цим послужила знаряддям вбивства, могли потрапити спочатку йому на руки, а потім і на одяг.

ДНК невстановленої особи

У справі про вбивство два різних експерти незалежно один від одного провели кілька молекулярно-генетичних експертиз. Але, крім ДНК жертви та обвинуваченого, вони виявили якусь третю ДНК, яка не належить ані Чеботарю, ані вбитій дівчині, і назвали її «ДНК невстановленої особи». Зокрема, така ДНК виявлена в змивах з рук жертви, на одязі Чеботаря і на викрутці. 

Експерт Ігор Манзорук, наприклад, вважав ці ДНК домішками й не показав їх в резолютивній частині дослідження. Експерт Микола Косенко вважає, що порівняти їх між собою також неможливо, оскільки порівнювати можна лише чисті ДНК, а не їх суміш. 

Обидва експерти під час допиту в Приморському суді назвали цю «ДНК невстановленої особи» або слідами пилу, бруду, або сумішшю клітин обвинуваченого і потерпілої.

Але захисники Чеботаря порівняли експертизи і побачили, що в експертизах є шість аналогічних алелів (різних форм одного і того ж гена), виявлених в одних і тих самих локусах (фрагментах хромосоми), які не належать ані жертві, ані обвинуваченому. Чи може випадкове змішання ДНК жертви й обвинуваченого (технічні збої, бруд та ін.) бути однаковим у різних експертизах різних експертів, що досліджували різні об’єкти в різний час? Чи не свідчить це, що експерти незалежно один від одного виявили генетичні ознаки «невстановленої особи»?

Щоб це з’ясувати, на засіданні 5 листопада 2019 р. сторона захисту заявила клопотання про проведення комісійної молекулярно-генетичної експертизи. Адвокат обвинуваченого Андрій Лещенко попросив суд зобов’язати сторону обвинувачення вилучити зразки крові у свідка – вітчима загиблої дівчинки Олександра Матяша. На думку адвоката, потрібно порівняти ДНК Матяша з цим ДНК «невстановленої особи». Але клопотання так і не було розглянуте.

ДНК у вітчима взяли журналісти

19 лютого 2020-го в ефірі ТРК «Україна», вийшов фільм «ДНК для третього невідомого». Показано, як журналістка бере ДНК у вітчима загиблої дівчинки Олександра Матяша, з його згоди.

Автори стверджують, що незалежна експертиза, яку проведено на замовлення ТРК, підтвердила: ДНК «невстановленої особи» належить саме цьому чоловікові. За 18 показниками з 21 ДНК «невстановленої особи» збігається з ДНК Олександра Матяша.

З огляду на нові обставини, 15 квітня 2020 адвокат Лещенко подав нове клопотання про призначення комплексної молекулярно-генетичної експертизи – саме для того, щоб перевірити відомості журналістів, отримані поза процесуальними рамками. У клопотанні захисник посилається на власноруч проведене порівняння ДНК-профілю Матяша і шести алелів «невстановленої особи» з офіційних експертиз. Він вважає, що є підстави говорити про 60-відсотковий збіг ДНК-профілю Матяша з ДНК, знайденим під нігтями правої руки дитини, у змивах з дерев’яного кляпа, яким їй затикали рот, на її трусах і на викрутці, вилученій поліцією під час обшуку в будинку Чеботаря. Суд не задовольнив клопотання, кажучи, що не сумнівається у висновку експерта, що вже є у справі.

___

Судовий процес в Приморському суді прямує до фіналу. Закінчено допит свідків обвинувачення, допитані потерпіла – матір Ангеліни – й декілька свідків з боку захисту. 

Остання експертиза, яка підтвердила точний час смерті дитини, суперечить версії обвинувачення. У той час Чеботар був в барі і не міг вбити дівчинку. Поспішаючи розкрити резонансний злочин, поліція не розглянула альтернативні версії, у тому числі причетність вітчима.

Михайло Чеботар свою провину не визнає, він вже 4 роки знаходиться в одеському СІЗО, перехворів там на туберкульоз. На одному з найближчих засідань він буде давати свідчення. Сподіваємося, він розповість про те, що сталося в Лощинівці в ту трагічну ніч.

Тетяна Герасимова, для сайту  «Судовий репортер»

19

0

20

20