Велика палата Верховного суду 16 жовтня залишила без задоволення скаргу захисника Чуприни в інтересах Парвеза Хана на вирок і ухвалу апеляційного суду.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Велика палата перерахувала строк тримання під вартою з 12 листопада 2014 по 28 березня 2017 як один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, а в решті залишила вирок і ухвалу апеляційного без змін. Рішення є остаточним.
Повний текст постанови проголосять 21 жовтня о 16 годині.
Вироком Київського районного суду міста Харкова від 28 березня 2017 року Парвеза Хана та його спільника засуджено до 11 років з конфіскацією майна за зберігання наркотиків з метою збуту. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 3 травня 2018 вирок залишено без змін.
Адвокат Парвеза Хана Зінаїда Чуприна подала скаргу до Верховного суду і просила скасувати попередні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Захисник вказувала на те, що судом порушено принцип безпосередності дослідження доказів, а саме особливо небезпечного наркотичного засобу героїну. Замість згортків з героїном суд у засіданні подивився тільки на висновки експертиз героїну.
Крім того, ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій не були відкриті стороні захисту у порядку статті 290 КПК. Вказувалося також на недотримання вимог КПК під час оформлення протоколів слідчих дій та відсутність оригіналів технічних носіїв інформації, які долучені до цих протоколів. Героїн начебто був вилучений з автомобіля без ухвали слідчого судді на обшук, що тягне за собою недопустимість доказу.
Касаційний кримінальний суд 10 липня ухвалив передати справу на розгляд Великої палати для відступу від наданих раніше правових висновків ВС щодо застосування статті 290 КПК України в частині можливості відкриття ухвал на НСРД під час судового розгляду за умови, що прокурор під час досудового розслідування заздалегідь вжив належних заходів до розсекречення таких процесуальних документів, але йому відмовили у знятті грифу секретності.
Касаційний суд зазначив, що конкретні обставини цієї справи вказують на необхідність відступу від правових висновків про те, що невідкриття процесуальних документів стороні захисту у порядку статті 290 КПК при завершенні досудового розслідування ставить перед судом безумовну заборону допустити результати НСРД як докази.
Верховний суд підкреслив правову невизначеність із даного питання та відсутність сталої практики, що призводить до формування різної правозастосовчої практики.
У близько 20 кримінальних справ було відкладено розгляд до вирішення цієї справи і появи висновку Великої палати.
Але, як повідомив прокурор Курапов, інший прокурор, його попередник, який представляв справу у нижчих судових інстанціях, насправді взагалі не вживав заходів для розсекречення ухвал на НСРД.
«У цій кримінальній справ, на жаль, прокурором заходів до розсекречення ухвал про дозвіл на проведення НСРД не вживалося взагалі. Тому ґрунтовних підстав для відходу від правового висновку саме з цих підстав не існує… Ця справа не може бути тим предметом і висловитися Велика палата не зможе по суті… Цю справу слід повернути на розгляд в Касаційний кримінальний суд», – говорив прокурор Курапов.
Захисник Чуприна також сказала, що не вбачає підстав для передачі справи до Великої палати. Суд у нарадчій кімнаті вирішив продовжити розгляд наявним складом суду.
16 жовтня адвокат Чуприна та засуджений Парвез Хан з перекладачем брали участь у засіданні Великої палати у режимі відеозв’язку з Фрунзенським районним судом міста Харкова.
Адвокат Чуприна підтримала свою касаційну скаргу.
«Саме на прокуророві лежить тягар доведення і прокурор заінтересований в тому, щоб довести суду, що докази, які зібрані, отримані в законний спосіб. Прокурор не вжив заходів щодо зняття грифів секретності… Порушується принцип змагальності… Виключні випадки будуть дозволяти прокуророві розсекречувати і надавати стороні ухвали під час судового розгляду. І це стане не виключенням, а правилом… Нерозсекречення не дає ані стороні захисту, ані суду, зробити висновок, чи дії законні», – сказала Чуприна.
На думку прокурора, рішення слідчого судді на дозвіл провести НСРД не є доказом, а замість героїну достатньо було дослідити висновки експертиз. Водночас на запитання судді-доповідача, прокурор Курапов не зміг пояснити, чому його попередник так і не розсекретив ухвали на НСРД. Але Курапов підтвердив, що ухвали досі не розсекречені і надати їх суду неможливо.
«Спілкувався з процесуальним керівником і він мені пояснив, що існувала така практика, що розсекречувалися тільки протоколи НСРД», – сказав прокурор.
Попри все, суд не задовольнив скаргу адвоката Чуприни і залишив вирок і рішення апеляційного суду без змін. Наразі аргументи суду невідомі. Їх озвучать 21 жовтня, коли зачитають повний текст постанови Великої палати.
ДОДАНО: У справі щодо НСРД, яку розглядала Велика палата, злочин було доведено іншими доказами
Нагадаємо, що у березні 2017 Верховний суд ухвалив рішення, що коли якась зі сторін не відкриє іншій доказів після закінчення досудового розслідування, до передачі справи в суд, то суд не має права їх допустити і врахувати у вироку. Суди почали застосовувати це правило до ухвал на НСРД. Якщо прокурор не розсекретив і не відкрив їх захисту разом з іншими доказами, а приніс аж у судове засідання, то суд визнавав недопустимими всі похідні докази – матеріали НСРД.
У зв’язку з позицією Верховного суду суди через невчасне відкриття ухвал на НСРД суди нижчих інстанцій неодноразово ухвалювали виправдувальні вироки за недоведеністю скоєння злочину.
Але 25 червня 2019 колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалила іншу цікаву постанову. Колегія зіслалася на рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2019 року у справі «Якуба проти України» і зазначила, що невідкриття ухвали слідчого судді на проведення НСРД не може бути безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Більше того, ухвала на НСРД взагалі не є доказом, а є процесуальним документом. Така ухвала повинна досліджуватися судом, оскільки засвідчує законність слідчої дії, але, на думку суду, може бути відкрита і в судовому засіданні.
22
0
20
20
