Напередодні НАБУ опублікувало листування, яке може свідчити про змову судді Солом’янського райсуду Києва Марії Зелінської, адвокатів Злочевського та членів Вищої ради правосуддя.
Черговій порції сенсацій передувало притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко за скаргою адвоката Євгена Степанова, який представляє ексміністра Злочевського.
Михайленко покарали за рішення від 2 вересня 2020 року, яким вона дозволила НАБУ проводити стосовно Злочевського заочне розслідування у справі про передачу хабара керівнику САП Назару Холодницькому за закриття одного кримінального провадження.
Злочевський вилетів з України 1 лютого 2018 року в напрямку Парижа та відтоді на територію України не повертався. За версією НАБУ, Злочевський планував прибути на рідну землю до 14 червня цього року – на свій день народження. Очікувалося, що справу вже закриють.
Але 12 червня НАБУ прозвітувало про спецоперацію щодо спільників Злочевського.
Були затримані перший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби в м.Києві Микола Ільяшенко, адвокат Андрій Кіча, який раніше працював у компанії Burisma Злочевського, і колишня співробітниця податкової Олена Мазурова.
За версією слідства, всі троє були довіреними особами ексміністра екології Миколи Злочевського і сприяли йому у передачі 5 млн доларів за закриття справи керівнику антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому. Ще мільйон учасники оборудки нібито мали розподілити між собою.
Посередником у передачі коштів Холодницькому був Євген Шевченко, залегендований під Романа Харченка, знаменитий своєю багаторазовою роллю викривача у корупційних справах.
Ільяшенку, Кічі та Мазуровій обрали запобіжні заходи. Злочевський як організатор залишався недосяжним для українських правоохоронців. Йому не могли вручити підозру.
Детектив НАБУ звернувся до антикорупційного суду з проханням дозволити заочне розслідування. Таке можливо, коли особа переховується від слідства і суду або оголошена в розшук.
Суддя Михайленко вирішила, що набуття статусу підозрюваного пов’язується не із самим фактом, що Злочевський знає про свою справу, а з діями які мають вчинити детектив і прокурор. Мовляв, НАБУ і САП зробили все від них можливе, аби Злочевський знав про розслідування – вручили повідомлення під розписку його матері, направили поштою цінним листом за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання Злочевського, скерували лист в ОСББ «Колос» за місцем проживання ексміністра, відправили текстове повідомлення на телефонний номер, яким користувався Злочевський. Суддя також зазначила, що Злочевський міг дізнатися про справу не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших джерел.
Адвокат пояснював, що Злочевський не може прибути в Україну через якусь медичну заборону. На підтвердження цього подав довідку, яку суддя розцінила як доказ того, що Злочевський знав, в яких цілях потрібна довідка і поінформований про слідство.
Справа, за закриття якої Злочевський начебто передавав гроші Холодницьому, розслідувалась із 2014 року і стосувалася заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку України, який виділявся «Реал-банку», підконтрольному Сергію Курченку.
Злочевський виїхав з країни у 2018 році у період слідчих дій, хоч він і не був підозрюваним. Лише у 2019 йому склали підозру в цій справі, але він так і не повернувся в Україну. Це, на думку судді, свідчило, що Злочевський реально переховується від слідства і суду. Відтак суддя дозволила НАБУ вести заочне розслідування.
Через місяць після такого рішення адвокат Степанов поскаржився на суддю Михайленко до Вищої ради правосуддя.
Друга Дисциплінарна палата ВРП відкрила провадження і попередньо зауважила, що сам по собі факт перебування особи за кордоном не може свідчити про її переховування від слідства чи суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, виїжджаючи з України, 1 лютого 2018 Злочевський не мав статусу підозрюваного в будь-якій справі.
16 листопада ВРП винесла судді Михайленко попередження, очевидно, побачивши в її діях порушення. Пройшло два тижні, але повний текст рішення по дисциплінарній скарзі ВРП досі не оприлюднила.
Натомість у п’ятницю 27 листопада свою відповідь дало НАБУ, опублікувавши компрометуюче листування з приводу іншої служительки Феміди.
У переписці обговорюється біда, яка спіткала суддю Солом’янського суду Києва Марію Зелінську – скарга НАБУ у Вищу раду правосудддя за прийняте нею рішення.
27 серпня 2018 суддя Зелінська встановила для НАБУ строк у два місяці для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування у справі за фактом незаконних дій посадовців Міністерства екології та природних ресурсів України при видачі спеціальних дозволів на користування надрами, де фігурував Злочевський.
Клопотання подавав адвокат Ярослав Білявський, який діяв у інтересах ТОВ « Парі», бенефіціаром якого був особисто Микола Злочевський. Ця компанія у 2010-2012 рр. отримала від Мінекології в часи керівництва Злочевського спецдозвіл на розробку надр газу, законність якого ставилась під питання.
Досудове розслідування тривало понад 27 місяців. Підозрюваних не було. За рік до того, у серпні 2017, прокурор САП Іван Федоренко вже закривав цю справу за відсутністю складу злочину.
Реанімувала розслідування Тетяна Чорновол, яка була ініціатором справи у 2015 році. З’ясувалося, що, відібравши від Чорновол заяву про злочин, детективи НАБУ за 2 роки її так і не допитали. Чорновол, у минулому займалась журналістськими розслідуваннями, і стверджувала, що має документи, які стосуються справи. Натомість НАБУ обмежилося спілкуванням із членами комісій міністерства і директорами компаній з орбіти Злочевського. Останні запевнили, що всі дозволи отримали законно. Чорновол оскаржила рішення прокурора в суді, кажучи, що слідство проведено неналежно і закриття справи є передчасним. Суд погодився і 15 червня 2018 постанову прокурора скасував.
Станом на кінець серпня 2018 Чорновол все ще не була допитана і прогресу в розслідуванні не вбачалося.
Тоді адвокат «Парі» попросив суд встановити НАБУ строки для прийняття рішення у справі, оскільки тривале розслідування впливає на інтереси та господарську діяльність компанії.
ТОВ «Парі» не було учасником кримінального провадження. Тому, на думку прокурора, не могло порушувати питання про розумні строки.
Але суддя Зелінська, посилаючись на практику ЄСПЛ, вирішила, що від початку розслідування ТОВ «Парі» почало перебувати в стані непевності і ця справа дійсно зачіпає його права й інтереси. Тому суддя дала детективам 2 місяці для допиту нардепа Тетяни Чорновол, дослідження документів, які є в її розпорядженні, та прийняття рішення про закінчення розслідування.
НАБУ рішення Зелінської про завершення слідства не виконувало, оскаржувало, подавало заяви про роз’яснення. Але даремно. Остання згадка по цій справі – у квітні 2019, коли Верховний суд відмовив детективу у поновленні строку касаційного оскарження.
На початку квітня 2019 НАБУ подало скаргу на дії судді Зелінської у Вищу раду правосуддя. У березні 2020 Дисциплінарна палата відкрила провадження і у червні притягувати суддю до відповідальності відмовилась.
Тепер НАБУ оприлюднило листування, яке вказує на ймовірні закулісні домовленості щодо порятунку судді Зелінської.
12 березня 2020
Особа_1 пересилає Особі_2 посилання і фото з сайту ВРП – порядок денний, де йдеться про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Зелінської.
Особа_2: Как ей помочь [?]
Особа_1: НАБУ ее мочит за наше решение.
Особа_2: Что делать?
Особа_1: Сейчас уточню в ВРП.
16 березня 2020
Особа_2: По соломинке что у нас с Радой [?]
Особа_1: Ждет, что будет
Особа_2: Договорись
Особа_1: Без денег я не смогу
Особа_1: Солома говорит, что вопрос 5.0, но понимает что это ее вопрос и благодарна за все, что дадут
Особа_2: А что так много [?]
Особа_1: Я не знаю, раньше не занимался.
Особа_2: Пусть договаривается мы 20 покроем.
Особа_1: Ок
Особа_2: Она договорилась уже?
Особа_1: Она договорилась, чтобы не открывали, собирает позитив
Особа_1: Пишет по Соломе – это абсурд. Они прекрасно понимают, что это мелочь. Что независимо от этого, она будет делать все возможное. После боя кулаками не машут. Зачем тогда вообще было начинать этот разговор. Ладно, я передам, что помощи не будет.
Особа_2: Чего она ругается? Мы ей заплатили 150. Сказали передадим, значит дадим.
Особа_1: Я не могу пояснить. Риски она осознавала.
Особа_2: Мы правы?
18 березня 2020
Особа_2: По судьи открыли дисциплинарное. Она договорилась или нет? Мы же подтвердили, что дадим.
Особа_1: Надо вперёд давать, видать пожадничала.
Особа_2: Ты шутишь?
Особа_1: Не
Особа_2: А если по ней это открыли, она что не понимает, что это плохо? Она будет опять тем адвокатам жаловаться?
24 березня 2020
Особа_1: Лена по Солом суд, ты подтверждаешь? Занимается?
Особа_2: Да
Особа_1 пересилає файл «довідка (коротка) врп docx»
Особа_1: Закинул. Жду ответ.
10 червня 2020
Особа_1: Лена по суду соломы. Отказали в ее привлечении. Отзвонились.
Особа_2: Я знаю. А сколько денег взяли и для кого? А то мне говорят, что нашу просьбу удовлетворили.
Особа_1: Б***о (НАБУ робить примітку, шо тут згадується прізвище одного з адвокатів підозрюваних).
Особа_1: Мы занесли сразу после того, как открыли, через неделю.
Ще на початку літа, коли стало відомо про спробу підкупу керівника САП Холодницького у справі Злочевського, то НАБУ натякнуло, що здобуло також відомості, які свідчили про можливе отримання неправомірної вигоди окремими представниками судової гілки влади. За цими фактами почали окреме досудове розслідування.
Тепер же, в кінці листопада 2020, з огляду на суспільний резонанс, а можливо і дії ВРП стосовно судді Михайленко, бюро вирішило опублікувати листування.
А саме в тій частині, що свідчить про можливу змову судді Солом’янського райсуду Києва Зелінської, адвокатів та членів ВРП, в результаті якої судді вдалося уникнути притягнення до відповідальності за рішення в інтересах компанії Злочевського (З вересня 2020 бенефіціарами «Парі» є дочки ексміністра).
У НАБУ так тлумачать цю переписку: суддя звернулася до адвокатів по допомогу у вирішенні ситуації зі скаргою НАБУ на її дії. Проблему нібито вирішили шляхом надання певним особам у складі Вищої ради правосуддя неправомірної вигоди у 50 тис. дол. США, з яких 20 тис. дол. США передали адвокати, 30 тис. дол. США — суддя.
З цього ж листування вбачається, що суддя Зелінська могла отримати неправомірну вигоду у 150 тисяч доларів за рішення про обмеження термінів слідства НАБУ у справі про видачу дозволів компаніям Злочевського.
Серед матеріалів переписки детективи виявили документ, надісланий 25 березня 2020 року — так звану довідку. У документі вже йшлося про необхідність непритягнення судді Солом’янського райсуду до відповідальності, — тобто за декілька місяців до ухвалення аналогічного за змістом рішення ВРП, що може свідчити про узгодження дій ВРП з особами, наближеними до Злочевського.
Версія НАБУ має право на життя і виглядає цілком правдоподібною. Хоча деякі питання залишаються.
Наприклад, 10 червня 2020 у день прийняття ВРП рішення по Зелінській один співрозмовник запитує іншого, скільки грошей взяли і для кого. Другий співрозмовник відписує: «Б***о. Мы занесли сразу после того, как открыли, через неделю».
В оприлюдненій переписці НАБУ закриває прізвище особи, але робить це випадково чи зумисно так, що першу і останню літери видно. НАБУ робить примітку, що це прізвище одного з захисників підозрюваних. Одним із адвокатів Злочевського дійсно є Петро Бойко, він же представляв ексміністра у засіданні коли суддя ВАКС Михайленко дала добро на заочне розслідування, за що потім притягувалась до відповідальності Вищою радою правосуддя.
Бойко відомий також участю в інших резоанасних справах. Наприклад, щодо Мартиненка і бурштиновій справі, які розслідувало НАБУ і сьогодні слухає антикорупційний суд.
Рішення, за яке в судді Зелінської виникли проблеми, приймалося за клопотанням адвоката Ярослава Білявського, який предствляє адвокатську фірму «Петро Бойко та партнери».
Хоча за логікою розмови, коли запитують, скільки грошей взяли і для кого, то в наступній репліці мова могла йти і про когось із Вищої ради правосуддя. Один із членів ВРП також має прізвище Бойко. Щоправда, він не входив до складу дисциплінарної палати, яка розглядала скаргу на суддю Зелінську. Натомість у складі були Говоруха, Гречківський, Іванова, Матвійчук.
Так-от адвокат Бойко входив до команди захисників члена ВРП Гречківського, якого судили за звинуваченням у замаху на шахрайське заволодіння 500 тис. доларів. 30 жовтня 2018 суд Гречківського виправдав і рішення встояло в апеляції.
Можливо, із наступних повідомлень ми б переконалися, про кого саме йшла мова, але НАБУ продовження не опублікувало. Залишається вірити на слово.
«Судовий репортер» звернувся за коментарем адвоката Бойка.
«Ця переписка давно не секрет, оскільки є складовою кримінального провадження, яке супроводжує наше адвокатське об‘єднання. Це переписка осіб, пов’язаних з Оленою Мазуровою, яку підозрюють в передачі незаконної винагороди в розмірі 6 млн. доларів США, – каже Петро Бойко. – Судячи з переписки, це вони займалися вирішенням питання, пов’язаного з ВРП. Я ніколи не бачив і ніколи не спілкувався з Мазуровою. Також ніколи в житті не спілкувався з суддею Зелінською. Наше адвокатське об‘єднання завжди робить наголос, що ми не займаємося «рєшаловим», а ведемо справи виключно з правової позиції. Навіть факт з перепискою свідчить, що адвокат нашої фірми Ярослав Білявський вів цю справу та надавав послуги офіційно, а питання, не пов’язані з правом вирішують інші особи».
Адвокат додає, що прізвище Бойко – третє за кількістю носіїв в Україні. Переконує, що учасників переписки не знає.
«Якщо за цим прізвищем я, то чому вони мене згадують, мені важко пояснити, бо з ними точно не було взаємовідносин. Щодо Гречківського то це не є таємницею для всієї Україні, а також і для вас. Я був його адвокатом у кримінальному провадженні. На цій підставі мене пов’язуть з Гречківським і намагаються приписати те, чого я не робив. Більше того, в 2019 році і на початку 2020 році я пережив дві спецоперації правоохоронних органів, які підсилали агентів типу «Каті» і «Шевченка» і активно намагалися мене спровокувати на передачу незаконної винагороди саме чомусь Гречківському… Я не маю жодного стосунку до вирішення будь-яких незаконних питань у ВРП. Цей інформаційний сплеск потрібно розцінювати як тиск, пов’язаний із моєю активною адвокатською діяльністю. Це не перша «заруба» у мене з НАБУ, вони мене дуже «люблять», тому я навіть не здивувався, коли Шабунін (голова правління ГО «Центр протидії корупції» – прим.) і його гопкомпанія підняли гвалт. Керуючись принципом, що про адвоката будь-яка інформація, окрім некролога, це хорошо, то як на мене, Ситник і Калужинський організували мені непогану рекламу. За що їм, користуючись нагодою, особисто дякую», – зазначив Бойко.
Щодо судді Зелінської, то, як кажуть наші джерела, вона дізналась про переписку на допиті у НАБУ. Після цього суддя подала заяву про злочин – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Але антикорупційне бюро і антикорупційний суд відмовили в реєстрації кримінального провадження, кажучи, що справа їм не підсудна, бо шахрайство – не корупційний злочин. Підтвердження тому – рішення ВАКС у першій інстанції та апеляційній палаті.
Чи вдасться НАБУ довести факт підкупу когось у Вищій раді правосуддя, чи опублікована переписка залишиться просто піар-ходом у війні з адвокатами, побачимо згодом.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
