Колишнього співкеруючого партнера юридичної компанії «Міллер» Олексія Носова суд першої інстанції визнав винним у пропозиції неправомірної вигоди прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за вирішення справи клієнтки.

Партнери одразу публічно розірвали відносини з Носовим і відмежувалися від незаконних дій. Для власного захисту Носов залучав собі адвокатів на стороні. Хоча «Міллери» насправді стежили за справою – їхній молодший юрист регулярно відвідував засідання у Вищому антикорупційному суді як вільний слухач. Зрештою, адвокати компанії «Міллер» продовжують захищати Фролову в заочному процесі в Вищому антикорупційному суді…

Його сприймали як старшого над адвокатами

Два роки тому в січні 2024-го НАБУ заочно повідомило підозру голові правління банку «Альянс» Юлії Фролової у справі про заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» та легалізацію отриманих від продажу коштів.

У березні 2022-го ТОВ «Юнайтед Енерджі», на той час один із найбільших в Україні трейдерів, закупило в ПрАТ «НЕК «Укренерго» електроенергію на суму понад 716 млн грн. Незважаючи на борги товариства, керівник відповідного департаменту «Укренерго» не зупинив продаж. Гарантом оплати виступив банк «Альянс» – голова правління банку Юлія Фролова рішення про видачу гарантії прийняла одноосібно і, начебто, з порушенням процедури. Організатором схеми детективи вважають бізнес-партнера Ігоря Коломойського Михайла Кіпермана.

Адвокати «Міллер» надавали юридичині послуги банку «Альянс», бенефіціари якого, за словами адвоката Носова, що зафіксовані в рамках НСРД, «не за чем не постоят», щоб вивести свого працівника з-під кримінального провадження. 

Як вбачається із пояснень Носова в суді, юристи готували правові позиції, а також комунікаційну стратегію з піарниками – кримінальна справа дуже шкодила репутації банку «Альянс». Носов повідомив, що, наприклад, домовився, щоб у НАБУ при висвітленні справи не було звʼязку з банком і про банк не писали, тобто не вказували його назву.

У закритому судовому засіданні досліджували переписку Носова з міноритарним акціонером банку «Альянс» Павлом Щербанем. 28 січня 2024-го Щербань поцікавився у Носова, чи можна визначити підслідність справи Фролової за іншим органом – не НАБУ.

31 січня 2024-го Носов був присутній у САП на спільній нараді з детективами НАБУ та прокурорами, на якій йшлося про можливість укладення угоди з підозрюваною Фроловою. 

Детектив НАБУ розповідав у засіданні ВАКС, що саме Носов ініціював зустріч, і його сприймали як старшого над адвокатами від обʼєднання «Міллер». Обговорювалося часткове відшкодування шкоди, визнання вини, викриття інших учасників і сплата коштів на потреби ЗСУ. Носов, начебто, висував умову укласти угоду без визнання вини і водночас казав, що захисту не зовсім зрозумілою є підозра. Зрештою, зустріч виявилась короткою і завершилася нічим.

Як згодом розповідав у суді обвинувачений Носов, формат спілкування із детективами та прокурорами САП йому запропонував Володимир Семененко…

Носов мав із Семененком тривалі дружні стосунки, довіряв йому і знав про його досвід співпраці із правоохоронними органами. Зі слів Носова, Семененко  мав оперативний псевдонім «Режисер» і виступав у кримінальних провадженнях заявником, організовував супровід заявників і готував викривачів у кримінальних провадженнях. Свого часу Носов виступав заявником у корупційній справі, але через певні обставини відмовився від провокативних дій і справу закрили. Семененко тоді консультував його як діяти, а ще приводив клієнтів в компанію… Тож він йому довіряв і спілкувався з ним.

Після безрезультатної зустрічі в САП Носов більше двох місяців шукав неофіційні контакти з детективами і прокурорами. І допомагав йому в цьому не хто інший, як Семененко. 

У матеріалах справи є переписка, в якій Носов неодноразово пише Семененку і квапить його з пошуком контакту: «Напомню про Альянс»,  «Мы не успеем отмотать тогда…», «Нужно встречаться, пока теплые)».

Прокурор стверджує, що саме на прохання акціонера банку «Альянс» Щербаня Носов шукав контакти по справі Фролової.  Наприклад, просив сприяти в найшвидшому вирішенні питання, бо «Апостол Павел дав час до кінця тижня» (ймовірно, мова про замголови правління банку «Альянс» Павла Щербаня).

9 квітня такий такий контакт зʼявився. Носов підписав його на телефоні як «Артем САП» і одразу надіслав повідомлення: «Вітаю, мене звати Олексій. По Фроловій. Вас мали попередити». 

10 квітня Носов ініціював зустріч з Артемом. І наступного дня після зустрічі цей чоловік звернувся до НАБУ. Але боявся писати заяву про злочин під своїм справжнім імʼям, тому до нього застосували заходи безпеки. Далі у матеріалах справи він буде фігурувати як «Артем Петренко».

На допиті “Петренко” видав детективу аркуш, начебто, отриманий від Носова напередодні. На листку було пʼять пунктів: відновлення досудового розслідування зі стадії 290 КПК, перекваліфікація дій Фролової за статтею 366 ККУ і зміна підозри та можливий онлайн-допит чи відібрання пояснень, виділення матеріалів щодо Фролової і банку «Альянс» в окреме провадження, зміна підслідності справи і передача справи поліції. Пізніше схожий за змістом документ, але без пункту про відновлення досудового розслідування, знайдуть на робочому ноутбуці Носова.

Наступні зустрічі заявника з Носовим починають негласно фіксувати. 17 квітня 2024-го він нагадав Петренку про раніше озвучений план: «Когда это все происходит, отмотали двести девяностую, допросили и дальше по этому списку пошли». 

18 квітня 2024 між Носовим і Петренко відбувається діалог:

Петеренко: – Смотри, я передал уже все ваши пожелания и хотелки туда. Люди не понимают, для чего это им надо, и в связи с чем они должны это делать? То же ш вопрос. Мне, смотрят на меня как на идиота, я три раза туда хожу, а в ответ тишина.

Носов: – Так берешь (нерозбірливо)

Петренко: – Ааа, это уже проговорено?

Носов:  – Не понял.

Петренко: – Ну мне никто об этом не говорил. Я, честно тебе говорю, и люди задают вопросы. Да, у нас все хорошо согласно процессуальным действиям они, мы упираемся в 290, говорит… И вот такой вопрос. Они говорят для чего и зачем? Им видно никто еще не до… Поэтому и недопонимание, такое.

Носов: – А тот, кто тебя порекомендовал, он ничего не говорил?

Петренко: – Он ничего не говорил. Мне сказали, что тебя отрекомендовали, чтобы выслушать все вопросы и пожелания. Я как скажем так, как передатчик, который транслирует твои мысли и твое понимание на, в организацию которая тебя интересует.

Носов: – Как передатчик, спроси то что я тебе сказал.

Петренко: – Угу.

Носов: – Для передачи дела. Зачем им это надо? Уже проговорено… Чтоб мы не тратили сейчас время, уточни пожалуйста этот вопрос. Если они реально не понимают, че вдруг мы вообще пришли с этим вопросом.

Петренко: – Ага

Носов:  – Можно мне сказать, написать. Напиши «не понимают».

Петренко: – Угу.

Носов:  – Чтобы я понимал регулировать этот вопрос или нет…

19 і 20 квітня Носов писав Петренку і цікавився, чи є зворотній звʼязок — від правоохоронців, як можна припустити з контексту попередніх розмов. 22 квітня Петренко повідомив, що отримав інформацію і запропонував зустрітися. Але Носов перебував кордоном, в Австрії, і тому зустріч відбувається аж 10 травня – вважається, що саме того дня в ресторані «Стейк Хауз» Носов озвучив пропозицію 200 доларів хабара прокурорам САП.

Носов: – Кокое-то виденье есть у них?

Петренко : – Нету.

Носов : – Угу, хорошо. Ммм, иии цифр тоже не знают они?

Петренко : – Ну я не знаю, мне не сказали. Мне сказали, это не твое дело. Ты приедешь к человеку, тебе все расскажет.

Носов : – Хорошо, я понял. Тогда, ситуация такая.

Петренко : – Если что, не против я? Чтоб не быть потом идиотом, законспектирую? (Дістає блокнот, щоб робити нотатки).

Носов : – Да, пожалуйста. Вот там, тот списочек есть, там есть отмотка 290. А есть он, да, с собой?

Петренко : – Конечно (відкриває на телефоні фото). Потому что, чтоб я ничего не напутал. Мы восемь раз не встречались, и не быть идиотом в глазах людей. Так, это получается первый пункт?

Носов : – Первый пункт да, 290.

Петренко : – Угу.

Носов : – И готовится постановление об выделении либо смена подозрения. Я не знаю, как решат они, как им удобно. Мы даем, передаем первую часть.

Петренко : – Или пере, или пере, переквалификацию, да?

Носов : – Да, или переквалификацию. Главное 290, то есть чтобы. Как бы было ощутимо, что, что-то происходит.

Петренко : – Аванс, какой приблизительно?

Носов : – (Нахиляється праворуч від столу та показує щось на телефоні).

(на відео неможливо побачити телефон та його демонстрацію)

Петренко : – Ага, 100 (сто) тысяч, да? Это в зелёных, Лёш?

Носов : – Сейчас, секунду сори.

Петренко : – Угу.

Носов : – Встретились, закрыли этот этап. После этого они передают материалы. Сейчас, секунду. Марин я перезвоню, я на встрече. Да, давай (Носов звертається до дружини, чий дзвінок перервав його розмову з Петренком – ред.). После этого, они завершают этот список.

Петренко : – Ну второй, передача материалов.

Носов : – Передача материалов, да, в нацпол. И мы передаем стока же.

Петренко : – Тоже, тоже 100, да?

Носов : – (погоджується, киває головою вниз). Все быстро. Если получается, то идеально на следующей неделе уже начать.

Петренко : – На следующей неделе можем начать. Ну ты ж понимаешь, я передам, а это ж они ж будут принимать решение.

Носов : – Да я ж говорю, если получается.

Петренко : – Поэтому.

Носов : – Я поэтому и уточнил.

Петренко : – А как ты это все видишь? Ну скажем так, аля.

Носов : – В каком смысле?

Петренко : – Ну, в смысле. Вот допустим 100 тысяч это ж получается кому, как? Там же ж, если мне память не изменяет. Это вместе с этими, прокуратурой или?

Носов : – Нет, это только туда.

Петренко : – Токо туда?

Носов : – Тока, только в прокуратуру.

Петренко : – Я понял.

Носов : – Все туда. А по тем, я так уже понимаю, вопрос.

14 травня 2024-го Петенко надав Носову несправжній (імітаційний) проєкт постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно Фролової. 

Петренко : – Ну, смотри, встречался с нашими знакомыми. По первому этапу они вот предлагают вот такой вот вариант (передає аркуші паперу). Почитай. Если есть какие-то замечания.

(Носов ознайомлюється з документом).

Петренко : – Это они все потом подпишут. Это просто черновичок.

Носов : – Я понимаю. Угу. Угу.

Петренко : – Все? Подходит?

Носов : – Да.

Ознайомившись, Носов поцікавився у Петренка,, чи готові службові особи САП до “першого етапу” і сказав, що з його боку все готово.

Носов : – Теоретически завтра готовы стартовать.

Петренко : – Теоретически да. Вы готовы исполнять обязательства?

Носов : – Ну, сейчас мы пойдем поговорим. Я вернусь и скажу да-нет. Ну, точнее да, когда.

Петренко : – Нет. Ну, когда да, этот. И там по первому этапу пожелание, чтобы я не пересчитывал, чтобы ты упаковал, хотя бы по десятке чтобы было. Не вопрос?

Носов : – Там разберемся (?).

Петренко : – И как ты видишь все это?

Носов : – Первый этап … Первый этап – мы сейчас за столом тут встречаемся. Они дают эту подписанную. Вытяг дадут?

Петренко : – С чего?

Носов : – Хотя бы посмотреть. С ЄРДРа?

Петренко : – Не вопрос.

Носов : – Хорошо. И постанова будет вот эта вот про квалификацию? Или они к ней еще не готовы?

Петренко : – Ну, это второй этап же ж, ты ж понимаешь.

Носов : – Ага.

Петренко : – Они говорят: «Мы на этом этапе даем эту постанову, если надо витяг з ЄРДРа, то сразу же предоставляют. И потом..».

Носов : – (переб.) Второй этап сразу же за ним все эти постановы и отправит.

Петренко : – Да.

Носов : – Хорошо. Тогда пошел я говорить. И сразу к тебе вернусь…

Носов встає з-за столу, виходить і через 5 хвилин повертається.

Носов : – Смотри, у нас все окей. Но категорическая позиция, чтобы кроме вот этого, было еще что-то по ней, хоть что-то – смена квалификации там, смена подозрения. Что сами захотят. Что-то, чтобы ситуация повернулась в сторону.

Петренко : – Ну, тогда мне надо получить фитбэк от людей.

Носов : – Да. Я понимаю, понимаю.

Петренко : – Я тогда тебе отпишусь.

Носов : – Если да, то завтра вечером не вопрос. А там уже тогда согласуем время и место. Без проблем.

Петренко : – Хорошо. Тогда получается мы встречаемся.

Носов : – Ну, так, как я тебе и говорил.

Петренко : – Обменяемся документами.

Носов : – Да.

Петренко : – И все.

Носов : – И так же второй этап.

Петренко : – Хорошо.

Носов : – Встретились, обменялись…

15 травня 2024 року Носов і Петренко зустрілися на літньому майданчику ресторану. Петренко сказав, що перекваліфікація дій Фролової  з ч. 2 ст. 364-1 КК України та ст. 366 КК України є недоцільною, тому що ст. 364-1 ККУ відноситься до підслідності Нацполіції. Після цього він дав Носову для ознайомлення імітаційну постанову прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою Фролової в окреме провадження.

Ознайомившись із “документом”, Носов сказав, що подальші дії йому слід узгодити із іншими особами. Пізніше того дня Носов зателефонував Петренку в «Signal» і сказав, що можна починати, але назвав обовʼязковою умовою надання йому підписаної прокурором САП постанови про виділення матеріалів щодо Фролової в окреме провадження. Наступного Петренко надіслав текстове повідомлення, що прокурори САП згодні.

Імовірно, далі мала відбутися передача коштів. Але Носов щось запідозрив і вирішив перевірити, чи не був «Артем САП» викривачем у справах про корупцію. Він надіслав комусь номер телефону Петренка і просив його пробити: «В идеале вытащить информацию был ли заявителем. Или хотя бы Фио и данные… Не ответили? Пытаюсь понять встречаться с ним или нет».  Але знайти навряд чи щось вдалося, бо Петренко для спілкування з Носовим використовував спеціально придбану нову сім-карту..

17 травня Носов у телефонній розмові повідомив Петренку, що йому під час зустрічі треба перевірити текст постанові прокурора САП та пообіцяв, перетелефонувати пізніше. Носов вагався чи йти і навіщось того дня шукав в інтернеті інформацію про справу щодо надання хабара керівництву НАБУ та САП. І врешті прийняв рішення – почав ігнорувати дзвінки з приводу запланованої зустрічі і заблокував контакт «Артем САП». За версією обвинувачення, Носов вийшов із переговорів, бо зрозумів, що співрозмовник його документує. 

Того ж дня, коли Носов уже відмовився від зустрічі з Петренком, у нього відбулася переписка з дружиною.

Носов: – Извини, на нервах еще чуть

Дружина: -Сейчас что именно тебя тревожит?

Носов : – Что нужно будет вернуть

Носов: -Поговорим дома тогда.

4 червня 2024-го при обшуку в квартирі Носова детектив виявив у шухлядці гардеробу коробку з грошима. 100 тисяч доларів були розділені на дві пачки, де купюри були розмежовані резинками по 10 тисяч. У НАБУ вирішили, що гроші були підготовлені для прокурорів САП – складені саме так, як просив Петренко, упаковані “по десятці”, щоб йому не довелося перераховувати.   Поряд у цій же коробці лежала пачка з 9 100 доларів – припускали, що це була винагорода самого Носова за передачу хабара.

Версія адвоката: угода і конфіденційне співробітництво для клієнтки

Носов із 2012 року працював у прокуратурі. У 2019 брав участь у конкурсі на посаду в Державному бюро розслідувань. Після конкурсу йому запропонували роботу в адвокатському об`єднанні.  У компанії «Міллер» Носов був керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів. З його слів, мав значні доходи від роботи в адвокатському обʼєднанні, будував бізнес… Після повідомлення підозри компанія «Міллер» його звільнила

У засіданнях ВАКС Носова представляли адвокати Микола Мягков та Юлія Іщенко.

Обвинувачений давав показання у закритому судовому засіданні, посилаючись на адвокатську таємницю. Він не визнав провину і його пояснення досить детально відображені у вироку.

Спочатку Носов сказав, що домовлявся про угоду для Фролової, а пізніше, що йшлося про «гібридне конфіденційне співробітництво».

Носов розповів, що саме знайомий Семененко організував йому зустріч у САП 31 січня 2024-го. «Він і раніше це робив для мене. Нічого особливого у цьому не було». Вже на тій зустрічі Носов нібито пропонував НАБУ і САП формат співпраці в контексті оперативно-розшукової діяльності. Але “конкретики” не було. З того боку була основна вимога – визнати вину, відшкодувати збитки і зробити платіж на ЗСУ.

Одразу після розмови в САП Носову, начебто, зателефонувала Фролова та повідомила, що інші фігуранти, зокрема, Кіперман,  дізналися про зустріч та можливе укладання угоди. Саме тому, як стверджував Носов, він просив Семененка знайти контакт для конфіденційного спілкування про угоду з НАБУ і САП, а не для передачі хабара. 

При зустрічі з Артемом, якого сприймав як представника САП, він також, нібито, просив конфіденційного співробітництва для Фролової –  вона могла викрити інших учасників, зафіксувати зустрічі. У другій половині квітня Носов їздив за кордон, але начебто не для зустрічі з представником банку, а розмовляв з іншими людьми про перехід в іншу юридичну компанію…

У розмові з Артемом фразу «и цифру тоже не знают они?» Носов пояснює тим, що обговорював суму часткового відшкодування збитків або донату на ЗСУ за умовами угоди. Але, що мав на увазі під фразою «мы даем, мы передаем первую часть», точно не пригадав. Однак категорично стверджував, що це не про хабар.

Носов каже, що пізніше, зрозумівши, що Артем може бути шахраєм або викривачем, вирішив підіграти, щоб перевірити. Він почав сам записувати розмови, але до правоохоронних органів не звертався, бо до кінця не розумів, що відбувається. Прагнув отримати більше інформації, щоб не нашкодити клієнтці. Носов стверджує, що коли зрозумів, що мова про хабар, то заблокував Артема. І після того нічого не робив, бо захворів на COVID. А через три тижні прийшли детективи НАБУ з обшуком – вилучили всю техніку і гроші, які теща, нібито, залишила на зберігання в його квартирі.

Для підтвердження версії про угоду, захист клопотав про допит ексголови правління банку «Альянс» Юлії Фролової і акціонера банку Павла Щербаня. Але повістки зі Словацької республіки, де нібито перебуває Фролова, і з Австрії, де начебто проживає Щербань, повернулися без вручення. Акатуальні адреси цих осіб невідомі, тому суд відмовився викликати їх у порядку міжнародної правової допомоги.

Представників банку «Альянс» в кримінальній справі і сьогодні представляють бувші колеги Носова по компанії «Міллер» – адвокати Анна Килинчук, Павло Гончаренко і Артем Крикун-Труш. 

Захисниця Носова повідомила суд, що звʼязувалася з адвокатами «Міллер» і передала інформацію про виклик їх клієнтів у засідання як свідків. У підсумку до суду забезпечили тільки явку першого заступника голови правління банку «Альянс»  Володимира Буркиці. Той розповів, що банк справді має договір із компанією «Міллер», але Носова він не знає. Про спілкування Носова з Фроловою свідку також нічого не відомо. Бізнесмен Дмитро Фірташ, за словами Буркиці, не є акціонером, клієнтом чи посадовцем банку.

Агенти і провокатори?

Захисники Носова намагалися довести провокацію злочину. Але це суттєво ускладнювало засекречення анкетних даних головного свідка Петренка. Суд просили скасувати заходи безпеки як такі, що вже втратили актуальність. 

«Я переживаю за своє особисте здоровʼя і життя, оскільки висувають версії обвунуваченя, де одна зі сторін це банк «Альянс», який з інформаційних джерел належить Фірташу та є звʼязок із відмивання цим батьком коштів, отриманиї хлочинним шляхами. Також я переживаю за те, що Олексій Носов бувший прокурор Оболонської прокуратури і через знайомих може порушити проти мене надумані кримінальні справи», — повідомив Петренко суду.

Свідок сказав, що після виклику в суд для допиту помічав нові випадки стеження за собою певних осіб у звʼязку з чим до нього застосували додаткові заходи безпеки.

Відтак Петренка допитували в закритому засіданні, з іншого приміщення суду по відеозвʼзку з приховуванням обличчя і маскуванням голосу.

Адвокати до кінця не полишали спроб розкрити особу заявника різними способами. Наприклад, просили суд про доступ до інформації про банківську картку, якою свідок розрахувався за каву в ресторані з Носовим… Також радили приставити до свідка охорону. Зрештою, вдалося добитися тільки розсекречення, а точніше підтвердження імені свідка – його справді звуть Артем.

Із показань Петренка також відомо, що він був оперуповноваженим правоохоронного органу. Після розмови з Носовим він зателефонував знайомому з НАБУ, з яким раніше разом працював.

Після того, як анонімність свідка здолати не вдалося, адвокати переключилися на колишнього товариша Носова – Володимира Семененка. 

«Роками підтримував довірливі стосунки з Олексієм Носовим, створював атмосферу безпечної професійної взаємодії надавав справи, формував психологічну довіру і поступово підводив до комунікації з Артемом Петренком…», – пояснювала в дебатах адвокатка Юлія Іщенко.

Носов розповів суду, що після підозри Семененко пропонував йому привести і здати НАБУ когось, кого не жалко, і тоді все закінчиться. Дружина Носова в суді сказала, чула цю розмову в автомобілі по гучномовцю. 

Носов розповів суду про інші три провадження, де Семененко брав активну участь як заявник або свідок. І всі ці провадження стосувалися адвокатів.

25 вересня 2024 року Семененко, нібито, допитувався у ВАКС в іншій справі під псевдонімом Поліщук. Обвинуваченими у тій справі були двоє адвокатів – у грудні 2024 суд затвердив стосовно них угоди про визнання винуватості.

За клопотанням захисту у справі Носова допитали ще одного адвоката, який “постраждав” від Семененка. Він назвав останнього професійним заявником, розповів, що Семененко підсилав до нього залегендовану особу, яка провокувала, а потім сам прийшов на зустріч із сумкою із 900 тис доларів. Коли в ресторані Семененко відлучився у туалет, забігли правоохоронці і затримали свідка й посадили в СІЗО на рік і 2 місяці.

Допитали в суді і детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. Він сказав, що знає Володимира Семененка. Дружніх або приятельських відносин з ним не мав та іншу інформацію повідомити не зміг, посилаючись на обмеження та грифи таємності.

Носов у дебатах просив суд звернути увагу на хронологію і учасників подій, оцінити ініціативність Семененка в спілкуванні, суперечливість показань Петренка. Він заявив, що вважає цю справу провокацією, спрямованою на залучення його до співпраці як агента, оскільки він має  цікаву інформацію про осіб, яких захищає. 

. . .

Дослідивши всі обставини справи, суд вирішив, що немає будь-якого іншого розумне пояснення цих подій, окрім того, що злочин був вчинений і обвинувачений є винним.

Аналіз змісту розмов виключає будь-яке інше розумне пояснення, крім того, що Носов через Петренка як неформального представника службових осіб висловив пропозицію неправомірної вигоди прокурорам САП.

Записи розмов спростовують позицію обвинуваченого, що «цифри» були сумою, яку мала підзахисна заплатити на користь ЗСУ при укладанні угоди про визнання винуватості на користь ЗСУ.

Натомість під час зустрічі лунало, що умовою надання неправомірної  є передача матеріалів до Національної поліції. Передача матеріалів кримінального провадження іншому органу досудового розслідуванню виключає процесуальну можливість узгоджувати умови укладання угоди з НАБУ та прокурорами САП, у тому числі такої складової, як розмір коштів на користь ЗСУ та ще й у доларах США.

Подальші розмови про передачу грошей і упакування їх по десять тисяч, щоб не перераховувати, і що це відбуватиметься в обмін на певні постанови прокурора, виключають будь-яку тезу про те, що це кошти за угодою для ЗСУ.

У вільних пояснень обвинувачений потім змінив початкові показання – буцімто замість угоди про визнання винуватості він домовлявся «про конфіденційне спілкування» та «конфіденційне співробітництво». Але суд зауважив, що відшкодування шкоди, допомога ЗСУ не можуть бути умовою конфіденційного спілкування та конфіденційного співробітництва.

Зрештою, у розмові з Петренком Носов ще й уточнив, що 100 тисяч доларів США повинні надійти в прокуратуру (“только в прокуратуру”) – і це суперечить версії як щодо угоди про визнання винуватості, так і про залучення до конфіденційного співробітництва. 

Версія Носова, що він «підігрував» Петренку спростовується тим, що лише з 15 квітня 2024-го він почав шукати інформацію про співрозмовника , щоб переконатися у безпечності зустрічей з ним та подальшої передачі коштів. А розмови про гроші, які мають надійти тільки в прокуратуру, відбулися раніше. 

У дебатах адвокати посилались на те, що не змогли повноцінно перевірити звʼязки Петренка з правоохоронними органами, його участь в інших кримінальних провадженнях, можливу заінтересованість у справі Носова, його кримінальне минуле тощо.

Тому, щоби врівноважити позиції сторін, суд враховував лише ті показання залегендованого свідка Петренка, які підтверджуються іншими доказами.

Перевіривши доводи щодо провокації, суд дійшов висновку, що Петренко діяв пасивно і в тій мірі, щоб підтримати розмову із Носовим і самостійно не висловлював намір отримати неправомірну вигоду. 

«Здивування Носова , що вони «цифр тоже не знают?», вказує на те, що Носов переконаний, що детективи мали б отримати і володіти інформацією про «цифри», яка передавалася не Петренком . Тобто ініціативність питання «для чего и зачем» та «цифри» походили саме від обвинуваченого. Цю інформацію повинні були повідомити детективам НАБУ ще до зустрічі Носова з Петренком», – йдеться у вироку.

У заяві до НАБУ Петренко стверджував, що Носов хотів дати гроші і НАБУ, і САП. Але в подальшому пропозицію хабара детективам НАБУ визнали недоведеною.

Провокації з боку Семененка суд також не побачив. Із переписки вбачається, що саме Носов у переписці з Семененком ініціював можливі неформальні зустрічі з представниками НАБУ, наполегливо просив у Семененка знайти йому контактну особу в САП і згодом пришвидшити чергові зустрічі з Артемом, скаржився Семененку, що Артем не виходить на звʼязок і не відповідає на його запитання.

Суд припускає у Семененка статус як агента держави. Але провокативність дій Семененка спростовує їх тривале дружнє спілкування з Носовим. Задовго до цих подій Носов добре знав про викривальну діяльність Семененка – він розповів про це в судовому засіданні. Саме через такий бекграунд і звʼязки Семененко і був цікавий Носову і через це він попросив його організувати неформальне спілкування з детективами НАБУ та прокурорами САП. 

. . . 

У дебатах прокурорка Валентина Гребенюк зазначила, що характер переписок Носова «свідчить про схильність його до пошуку шляхів непроцесуальних для вирішення тих чи інших питань». За матеріалами справи, Носов нібито обговорював із Семененком передачу неправомірної вигоди і по інших справах, а також використання «механізму виїзду за кордон волонтерів» для особистого відпочинку. 

Останні кілька місяців перед вироком Носов у засідання майже особисто не зʼявлявся і брав участь у засіданні по відеоконференцзвʼязку. Він не раз обіцяв прибути до суду для виступу в дебатах і останнього слова. 

Сторона обвинувачення просила для обвинуваченого 6 років позбавлення волі і змінити запобіжний захід на тримання під вартою.

Після виступу прокурора Носов так і не прийшов до суду і рішення слухав з екрану компʼютера. 

Вранці 9 червня суддя Сергій Мойсак оголосив вирок – 4 роки і 6 років увʼязнення із забороною на 3 роки займатися адвокатською діяльністю. 

100 тисяч доларів, вилучені в квартирі Носова, суд конфіскує, тому що погоджується, що це була частина неправомірної вигоди для прокурорів САП.

До набуття вироком законної сили суд вирішив залишив Носова на свободі під заставою. На запитання судді, як йому вручити текст вироку, Носов по відеозвʼязку відповів, що в будь-який можливий спосіб.

У вироку зазначається, що про зухвалість дій Носов, який намагався незаконно вплинути дві державні антикорупційні органи і знехтував присягою адвоката і правилами адвокатської етики, зазіхнув на найважливішу соціальну функцію адвокатури.

Попри кримінальну справу, Носов до сьогодні є діючим адвокатом. Суд ухвалив повідомити про цей вирок Раду адвокатів міста Києва.

Вважається, що, пропонуючи неправомірну вигоду, Носові діяв не самостійно, а в змові з іншими поки невстановленими особами, з якими постійно узгоджував свої дії. Матеріали щодо можливих співучасників виділені в окреме провадження.

---

Ірина Салій, «Судовий репортер»