У Святошинському районному суді Києва наближається до завершення процес стосовно Олексія Тандира, який будучи суддею, на блокпосту в Києві збив на смерть нацгвардійця Вадима Бондаренка. Це сталося за лічені хвилини до комендантської години, коли військовослужбовець вийшов на дорогу біля блокпосту зі знаком про заборону руху.
Справа набула значного резонансу. Більше трьох років обвинувачений під вартою. Вину він не визнає, тому що не погоджується із фактичними обставинами – версією дорожньо-транспортної пригоди, яку висунуло обвинувачення.
Виступ Тандира тривав чотири судові засідання. Обвинувачений і його захисники кажуть, що під час судового розгляду суддя не дав їм можливості висловитися, тому вони вирішили скористатися цим у дебатах.
Підсудний заявив, що не мав змоги ознайомитися з усіма матеріалами справи, зокрема з показаннями свідків. Тому, окрім участі у засіданнях, Тандира доставляли до суду також ознайомлюватися зі справою. «По жарі, на боксах, в розжареному автомобілі» – скаржився обвинувачений, кажучи, що в таких умовах неможливо готувати промову. Проте суддя Бандура сказав обвинуваченому виступати і той витягнув із пакета товсту пачку аркушів А4, заповнених рукописним текстом.
Промову на свій захист Тандир склав у формі вироку – звісно, виправдувального. Він і його адвокати не вірять, що суддя Іван Бандура ухвалить такий же. Але сподіваються, що через численні порушення майбутній вирок скасує апеляція.
Потерпілий сам створив небезпеку?
За версією обвинувачення, у ніч на 26 травня 2023 року Тандир рухався зі швидкістю 100-110 км год Берестейським проспектом зі сторони Житомирської траси. Їхав зі значним перевищенням дозволеної швидкості у населеному пункті, ігноруючи дорожню обстановку і дорожні знаки про обмеження максимальної швидкості і знак контроль, що забороняв проїзд блокпоста без зупинки. Тандир знав, що скоро розпочнеться комендантська година і тоді автомобіль перевірятимуть на блокпосту. Нібито, щоб уникнути викриття, що він нетверезий, Тандир перевищував швидкість, аби проїхати блокпост без зупинки до 24 години.
— Я багато разів, їдучи з роботи, проїжджав той блокпост. Але я ніколи його не проїжджав вночі, ніколи не проїжджав, коли дорога була перекрита. Жодних передбачених законом, правилами, нормативами, знаками перешкод там не мало бути… У суцільній темряві на погано освітленій ділянці дороги, за 80 метрів від блокпосту, у місці, де не повинно було бути ні військовослужбовців, ні пішоходів… Я мав передбачити, що на дорогу вийде людина?! Як це може передбачити будь-який водій?! … Вночі без жилета, на швидкісній трасі… Як це можна було передбачити?! Ніяк. Коли сталась ця ДТП, поліцейська ще до того, як мене побачити, бігла і кричала: «О, пʼяний! О, пʼяний!». Ще до того, як мене побачила… Почали звинувачувати на рівному місці.
Обвинувачення стверджує, що «Лексус» судді спочатку вʼїхав у барикаду з пластикових водоналивних знаків і вже за ними збив Бондаренка.
Але Тандир із цим не згоден і каже, на момент ліва полоса руху була не перекрита і вільна для руху. Боднаренко у руках із чимось схожим на дорожній знак раптово вийшов на проїзну частину. Тандир наполягає, що спочатку автомобіль наїхав на потерпілого потерпілого і знак, який той тримав у руках, а потім правою частиною зачепив пластиковий блок, розташований вздовж розподільчої суми.
Така версія, як вважає Тандир, узгоджується із висновками усіх експертів обвинувачення і зібраними доказами. Зокрема, характерними пошкодженнями машини – сліди від металевої стійки локалізовані на лівій частині бампера та лівій фарі. За висновком судмедексперта, удар потерпілому завданий ззаду зліва, що може свідчити, що він вийшов на дорогу раптово.
Військові не мали перекрити дорогу?
У матеріалах справи відсутні рішення місцевої військової адміністрації щодо встановлення блокпосту, його меж, а також повноважень військових змінювати організацію дорожнього руху на цій ділянці або ж встановлювати дорожні знаки.
КП «Центр організації дорожнього руху» на запит адвокатів надав схему ораганізації дорожнього руху, яка регламентує рух на блокпосту і не передбачає перекриття військовими проїзної частини дороги.
– За таких обставин розміщення водоналивних блоків і маніпуляції з дорожніми знаками посеред дороги та саме перебування потерпілого на проїзній частині дороги вночі, без світлоповертальних елементів мають кваліфікуватися як самовільне створення перешкоди і небезпеки для руху транспортного засобу, — зазначає Тандир.
Оцінка діям Бондаренка не надавалась – нема жодної експертизи, чи не порушив він правила дорожнього руху. Сторона захисту вважає, що за відсутності повноважень на перекриття дороги нацгвардійця треба сприймати як звичайного пішохода. І порушення правил дорожнього руху з боку пішохода мали б якщо не виправдати Тандира повністю, то хоча би вплинути на ступінь його вини.
Головним свідком обвинувачення, на чиїх показаннях будується версія ДТП, став командир блокпосту Таранічев. Він, як наголошує Тандир, зацікавлений у результатах справи, що стосується його підлеглих. Адже якби зʼясувалося, що загибель Бондаренка стала наслідком порушень самих військових, то відповідальність ніс би Таранічев.
Протягом усього судового розгляду захист звертав увагу на те, що початкова слідова картина місця автопригоди була змінена.
Бодікамери поліцейських зафіксували, як після аварії службовець Військової служби правопорядку прибирає з проїзної частини дорожній знак, підбирає зброю і амуніцію (рацію і флягу) Бондаренка, посуває пластикові наливні блоки.
Наступного дня зі стовпа зняли відеокамеру, яка, ймовірно, зафіксувала ДТП. А з особовим складом блокпосту начебто провели бесіду і перевели їх на інші обʼєкти, щоб вони не наговорили зайвого.
Сторона захисту провела свою експертизу, яка спростовує офіційну версію ДТП як технічно неспроможну, а версією Тандира можливою. Водночас експерт не зміг відповісти, чи міг водій уникнути зіткнення і чи відповідали його дії правилам дорожнього руху. Також із наданих матеріалів справи експерт вважає неможливим встановити послідовність або одномоментність контактування авто з перешкодами (нацгвардійцем, стійкою знака і блоками).
Єдиний доказ перевищення швидкості руху, на який посилається прокурор, це висновок експерта, яким встановлено, що в момент наїзду на Бондаренка швидкість автомобіля була 61 км.год. Цей висновок експерт зробив на підставі електронного звіту з блоку управління автомобілем. Тандир каже, що слідчий арештував авто, але не отримав дозволу суду на проникнення до автомобіля. Звіт блоку управління автомобілем до експертного висновку не доданий, у матеріалах справи відсутній і стороні захисту не відкривався. Захист клопотав про доступ до цього звіту, щоб провести свою експертизу, але їм відмовили. Тому Тандир вважає, що суд повинен приймати такий висновок експерта як допустимий доказ.
Тандир каже, що сеча протухла
Прокурор наполягає, що за кермом обвинувачений був у стані алкогольного спʼяніння. Але правоохоронці і зіткнулися із «безпрецедентними намаганнями приховати цей факт».
Спочатку Тандир нібито тривалий час відмовлявся від огляду. Зразок крові у Тандира відібрали на підставі ухвали слідчого судді і слідів алкоголю не знайшли. Сечу він здав добровільно, але замість неї в баночці нібито опинилась вода і слина…
Експерт-токсиколог не знайшла у зразку сечі спирту, але в неї виникли сумніви, що це взагалі сеча людини. Тоді слідчий передав баночку експерту-цитологу, яка знайшла там слину і клітини ротової порожнини. Згодом експерти КНДІСЕ знайшли у зразку мікродомішки етанолу.
Прокурор вирішив, що, здаючи сечу, Тандир набрав воду з унітазу, куди перед цим плюнув. На його думку, це підтверджується відеозаписом слідчої дії. Це відео відтворювали в судовому засіданні. Статеві органи підозрюваного, звісно не фільмували – Тандира зазняли в туалетній кабіні зі спини і не зблизька, а з певної відстані. Усе тривало декілька секунд і сторонньому спостерігачу насправді неможливо розгледіти те, що бачить там прокурор.
Тандир, звісно, підміну сечі заперечує. І каже, що його зразок слідчий неодноразово возив по різним установам, порушуючи ланцюг зберігання і температурний режим. «Експертам довелося досліджувати не мій біологічний матеріал, а бактеріальну суміш зі слідами гниття», – пояснює він і зазначає, що це вже була «протухла рідина, яка зазнала бактеріального бродіння».
Психологічну експертизу стану спʼяніня Тандир називає сурогатом. Стверджує, що незадовго до аварії отримав тяжку черепно-мозкову травму. Мовляв, наслідки травми і стресу розцінили як стан спʼяніння.
З приводу запаху спиртного з порожнини рота обвинувачений каже, що на свіжому повітрі запах алкоголю дуже швидко розсіюється або може бути сплутаний із запахом технічних рідин — антифризу, омивача, які витікали з пошкодженого автомобіля, або з медичними препаратами чи парфумами. Об’єктивними даними Тандир називає саме висновки експертів, які не знайшли в його крові та сечі слідів алкоголю.
На підтвердження стану спʼяніння у суді допитували 30 свідків-військовослужбовців, які могли мати дружні відносини з загиблим і давати неправдиві показання. Зокрема, в частині того, що Бондаренко був у світловідбиваючому жилеті. На перших 10 хвилинах записів з усіх бодікамер поліції після ДТП видно, що потерпілий лежить без жилета. Потім жилет ніби зʼявляється біля тіла акуратно складений. Представник потерпілих у своїй промові в суді припустив, що жилет міг злетіти із Бондаренка, коли він падав від удару автомобіля.
Упередженість судді і медійна атака
У січні 2026-го Європейський суд з прав людини визнав тримання Тандира під вартою надмірним, але на ситуацією це не вплинуло – він залишається під вартою вже четвертий рік.
Під час судового розгляду Бандура, на думку обвинуваченого, не дав стороні захисту нормально допитати свідків, знімав їхні запитання, не задовольнив клопотання про виклик свідків, не дав можливості висловити заперечення з приводу доказів.
Обвинувачений звернув увагу на те, що за весь час роботи суддею до нього ніколи не виникало претензій — він успішно проходив кваліфоцінювання, організовував роботу Макарівського районного суду, який очолював із 2021 року.
І тому його дивує, що прокурор просить максимальне покарання – 10 років позбавлення волі. Тандир припускає, що це через численні публікації в інтернеті і “запит” суспільства.
Мовляв, від самого початку на нього почалася медійна атака. Поліцейські замість охороняти місце події все фотографували і викладали в телеграм-канали.
— Знаєте, скільки ДТП сталось на тому блокпосту?! До мене, після мене… Скільки сталося ДТП на блокпостах довкола Києва? Скільки сталося ДТП на блокпостах з поліцейськими? Скільки сталося ДТП з суддями? Знаєте щось про ці ДТП? Прізвища цих суддів знаєте. Ні, зате про Тандира написали всі кому не лінь. Для чого це робилося?! Для того, щоб створити хибний наратив винуватості ще до того, як слідство щось встановить.
…В минулому році Верховний суд писав, що не можна писати прізвище особи до набрання вироком законної сили. Шановні журналісти, я вас із цим вітаю, ви не виконуєте ні закону, ні рішень Верховних судів, вам плювати взагалі на права людини. Як писали негатив, як писали неперевірені факти, так і продовжуєте писати. Ми судимо людину по закону чи по медійному праву, чи по тому скільки прізвище Тандира було згадано в ЗМІ. Скільки статей написали — стільки років хай йому дадуть.
* * *
У пʼятницю, 14 серпня, виступ у дебатах розпочав адвокат Олег Юрченко. Очікується, що його промова також триватиме декілька засідань.
Прокурор у перерві в судовому засіданні сказав, що правом репліки, щоб відреагувати на аргументи Тандира, виступати не планує.
16
0
20
20
