Чернігівський апеляційний суд призначив довічне ув’язнення за вбивство молодої дівчини у селі Семенівка влітку 2020 року.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 26 липня.
Подія трапилася у ніч на 26 липня. Дівчина 22 років поверталась додому о 3.45 після прогулянки з подружками. Її хлопець святкував окремо зустріч однокласників. Але почувши по телефону, що дівчина іде додому, пішов навпроти. Та за кілька хвилин знайшов її на землі закривавлену. Хлопець викликав поліцію і швидку. Причому початково в поліції вважали, що потерпілу збила машина. У лікарні дівчина померла від різаних ран шиї і пошкодження сонної артерії, що призвело до масивної кровотечі.
У вбивстві звинуватили сина директорки районної бібліотеки. За місцем його проживання виявили речі з плямами крові. Також у бібліотеці, в шафі в кабінеті директорки, знайшли чоловічий одяг у крові і ніж.
З’ясувалося, що молодий чоловік часто бував у бібліотеці і навіть міг лишатися тут цілодобово на вихідні, сидячи за комп’ютером із доступом в інтернет. І на цей раз обвинувачений намагався створити собі алібі, кажучи що 25, 26 і 27 липня був зачинений у бібліотеці, користувався інтернетом і не виходив на вулицю. Мати підтримувала його, кажучи, що це вона закрила сина в бібліотеці на три дні і носила туди їсти.
Раніше обвинувачений хворів психічним захворюванням, лікувався від цього. Натепер проявляє змішаний розлад, але, за висновком експертів, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У справі є записи негласних слідчих (розшукових) дій після обшуків. Зафіксовано, як обвинувачений у нецензурній формі дорікає матері, що вона не випрала його речі, на яких є кров потерпілої дівчини. При цьому робить висновок, що тепер можна вбивати та ґвалтувати.
Також приховано писалась розмова із працівником поліції, якому обвинувачений зізнався, що достеменно не пам’ятає обставини скоєння злочину. Але пояснює, що зробив це, щоб «очистити бруд зі своєї душі». Потрібно було принести жертву. Так повинно було статися. Тої ночі він спочатку слідкував за чоловіком, але той приєднався до компанії. Після цього помітив потерпілу і пішов слідом за нею з ножем у руці. Як вчиняв вбивство не пам’ятає. На нього нахлинуло. Отямився вже у себе в квартирі. Де заховав одяг та інші речі, він не пам’ятав. Шукав їх в квартирі та дитячій бібліотеці. Лазив навіть на горище, та не міг здогадатися, що залишив речі в районній бібліотеці. Після скоєного відчув полегшення. Також розповів працівнику поліції, як у своїй квартирі знайшов відрізану голову кота. Подібне він говорив своєму співкамернику по СІЗО. А саме, що пішов на злочин, щоб очистити душу. Відчував що в ту ніч хтось має померти.
В якості доказу жорстокості підсудного фігурував відеозапис його сторінки «Вконтакті». Запис зроблений однокласником цього чоловіка, за його словами, орієнтовно за три роки до вбивства. Свідок випадково зайшов на сторінку та помітив непристойні зображення, які викликали в нього огиду та тривогу. Це були фото із нелюдськими тортурами оголених жінок. Відео зняв та відправив своїй сестрі, щоб вона з ним більше не спілкувалася. Після вбивства дівчині в їх селі дружина нагадала про цей відеозапис. Свідок віднайшов його та відніс слідчому в поліцію.
Суд першої інстанції визнав молодого чоловіка винним у вбивстві із хуліганських мотивів і призначив 15 років позбавлення волі. Прокурор оскаржив вирок, вимагаючи більш суворого покарання. Обвинувачений вину не визнавав і просив його виправдати, кажучи, що вбити дівчину міг її хлопець із ревнощів.
Апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора. У рішенні пояснюється, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ставлення обвинуваченого до скоєного, його наслідки, виняткову жорстокість і цинізм злочину, відсутність каяття. Згідно з матеріалами НСРД, тієї ночі обвинуваченому було байдуже кого вбивати: чоловіка, жінку чи дитину. Спочатку він переслідував чоловіка, якого вбити не встиг, оскільки той приєднався до компанії товаришів. Після цього помітив дівчину, яку почав переслідувати та у подальшому вбив.
Також нелюдським є мотив вбивства. Під час НСРД обвинувачений працівнику поліції та співкамернику свою розправу над потерпілою пояснював тим, що загибла для нього була фактично «жертовним ягням», яку він вбив для «очищення своєї душі від бруду».
Зізнання в убивстві сталося під час негласних слідчих (розшукових) дій, про які обвинувачений не знав і тому його розповідь про скоєний злочин, викладена у формі вільної розмови з працівником поліції та співкамерником, судом покладена в обґрунтування вироку..
Колегія суддів наголошує, що жертвою злочину стала молода дівчина, котра лише почала жити і сподівалась на щасливе майбутнє. Вона ніяким чином нічим не завинила перед обвинуваченим і загинула саме унаслідок його моральної розпущеності.
На думку суду, матеріали справи свідчать про повну відсутність моральних правил у обвинуваченого, таку його розпущеність та духовну занедбаність, яка не може бути виправлена покаранням у виді позбавлення волі на певний строк.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність довічного ув’язнення.
22
0
20
20
