На початку травня 2024 року Служба безпеки України повідомила про завчасне викриття мережів агентів служби ФСБ РФ, які готували вбивство президента України та інших представників вищого військово-політичного керівництва держави.
«Ворог активно розробляв плани із ліквідації Президента Володимира Зеленського. Одним із завдань агентурної мережі фсб був пошук виконавців серед військових, наближених до охорони Президента, котрі б могли взяти Главу держави в заручники, а згодом його вбити.
Окрім Володимира Зеленського ворог планував ліквідувати Голову СБУ Василя Малюка, очільника ГУР Кирила Буданова та інших високопосадовців», — йшлося у пресрелізі СБУ.
Коли мережу викрили, то начебто зірвали ліквідацію тодішнього очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова, яку ворог планував перед Великоднем.
«Завербований агент повинен був спостерігати за переміщенням особи під охороною та передавати ворогу інформацію.
За координатами будинку, де мав перебувати посадовець, планувалося завдати ракетний удар. Потім збиралися атакувати дроном людей, що залишилися на місці ураження. Після цього росіяни планували поцілити ще однією ракетою, у тому числі задля знищення слідів застосування дрона»,
— пояснювали в СБУ.
«Теракт, який мав стати подарунком Путіну до інавгурації, насправді став провалом російської спецслужб», — цитували голову СБУ Василя Малюка.
За версією правоохоронців, керували терактом співробітники 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби — Максім Мішустін, Дмітрій Перлін і Алєксєй Корнєв.
«Перлін у січні 2022 року став куратором «кротів», які були завербовані ще до повномасштабного вторгнення росії. До того часу ними «опікувався» його колега Олексій Корнєв… Перед початком повномасштабної війни Корнєв провів низку законспірованих зустрічей із полковником УДО на території сусідніх європейських держав. Також за кордоном зазвичай передавались і кошти для агентів», — розповіли в СБУ.
Полковники і зрада
4 травня 2024 року затримали двох полковників Управління державної охорони – Андрія Гука і Олександра Деркача. Їх назвали учасникам мережі, керованої з Москви.
СБУ оприлюднила відео, в якому офіцер УДО Гук зізнався, що був завербований ФСБ ще у 2014-му і зустрічався з куратором за кордоном, отримуючи по три тисячі доларів за співпрацю. Після повномасштабного вторгнення ніби мав перейти до активних дій і «прозондувати настрої працівників, які перебували в охороні Офісу Президента». Куратора, з його слів, цікавили люди, які могли б у зручний момент «президента заблокувати». Але вже через кілька місяців від цих показань він відмовився, кажучи, що у ніч затримання його сім годин душили оперативники СБУ.
Деркач, навпаки, згодом у суді скаржився, що після затримання його пʼять місяців не допитували, хоча він хотів дати свідчення і пройти поліграф. Врешті-решт допит відбувся лише за клопотанням його адвоката.
З готуванням теракту Деркача не повʼязують. Йому інкримінують тільки передачу інформації військового характеру.
СБУ задокументувала, як у 2023-2024 роках Гук неодноразово спілкувався із Деркачем у салоні своєї машини. Під час цих зустрічей він, начебто, отримував відомості щодо результатів міжнародних поїздок президента України, про місця перебування осіб, яких охороняє державна охорона, щодо обсягу та строків постачання в Україну міжнародної військової допомоги, щодо кадрових змін на посадах вищого керівництва Генерального штабу ЗС України та керівного складу інших органів, що входять до складу Сил оборони України, щодо результатів ракетних обстрілів, наявності озброєння, про місця розташування засобів ППО, результати ракетного обстрілу в Хмельницькій області і аеропорту Київ, щодо контрнаступальних та оборонних дій Сил оборони України в районі ведення бойових дій на території Донецької області. Почуте від Деркача Гук, за версією обвинувачення, розповідав ФСБ РФ.
Після затримання у телефоні Гука, як каже прокурор, виявили збережений номер телефону працівника ФСБ, з яким працівник УДО, нібито, вечорами періодично спілкувався і передавав інформацію.
Розслідування закінчили в березні 2025-го. На стадії ознайомлення з матеріалами справи в Гука змінилися троє адвокатів і один у Деркача. У суді адвокати продовжили змінюватися. Не без труднощів, але в листопаді 2025-го все ж вдалося завершити підготовче засідання і одразу стало відомо, що Деркач знову без захисника… В Гука також зʼявилася нова адвокатка, яка просила час на ознайомлення зі справою.
Обвинувальний акт і вступні промови пролунали в Голосіївському райсуді Києва лише в квітні 2026-го. Сторона захисту зафіксувала позицію, що вину підсудні повністю не визнають. Нинішня адвокатка Деркача запевнила, що захист діятиме добросовісно, без зловживання процесуальними правами, але наполягатиме на забезпеченні права на захист, дотриманні принципів змагальності і рівності сторін.
«Сендвіч: ракета, птиця, ракета»
Згідно з обвинувальним актом, 27 вересня і 15 листопада 2023-го і і 2 січня 2024 року Гук за вказівкою співробітника ФСБ РФ, який у Signal має нік «Спартак», перевіз з Одеси до місця свого проживання у Києві FPV-дрони з вибуховими пристроями і детонаторами.
Обвинувачення буде посилатися на протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, якими задокументовано ці поїздки Гука. Усі три рази він забирав речі з будинку по вулиці Святослава Ріхтера, 120-в. Обвинувачення має свідка – військовослужбовця ЗСУ Стецюру, який стверджує, що на виконання завдання співробітника ФСБ РФ в Одесі передавав Гуку дрони та боєприпаси.
5 січня 2024-го Гук, начебто, заховав одну валізу з дроном і вибухівкою на узбіччі траси біля села Зазимʼя Броварського району Київської області. 3 травня 2024 року ще один вибуховий пристрій, начебто, був залишений у селі Віта Поштова за координатами, де знаходиться ДОТ-178 (ред. – музеєфікована фортифікаційна споруда, збудована у 1930 році, що затримала наступ німців під час ІІ світової війни).
Ще один свідок Дударюк — він показав слідчим свою переписку в телеграмі зі співробітником ФСБ РФ.
За вказівками куратора 4 травня 2024 року після ракетного обстрілу Дударюк за допомогою дрона і вибухівки мусив нанести удар по скупченню людей у будинку в селі Хотів Київської області.
Співробітник ФСБ РФ пояснював, що планується повторний ракетний удар по будинку, щоб приховати удар дрону: «Спочатку ми робимо удар великими птахами, а потім твоєю маленькою птахою… У нас виходить такий сендвіч: ракета, птиця, ракета». За матеріалами справи, Дударюк, начебто, був начальником групи аеророзвідки та знищення безпілотних цілей 5 прикордонної застави.
— Є дві людини, які ніколи мене в житті не бачили і я їх не бачив. Нібито, їм поступив дзвінок від країни-агресора, від спецслужби. Вони прийшли в СБУ, підписали з ними співпрацю і відпрацювали свій епізод. Коли ви їх сюди викличете, вони будуть розповідати те, що вони робили. Вони не можуть на мене показати нічого… — пояснив Гук в одному з судових засідань.
Обвинувачений каже, що за півтора роки до його затримання керівництво Управління державної охорони, щоб нівелювати свої неграмотні дії у перші дні війни, вирішило дискредитувати його підрозділ, розгорнуло кампанію по його дискредитації. Департамент розформували і, не запропонувавши посади керівника, призначили його на нижчу посаду без допуску до державної таємниці. Деркачу, мовляв, просто не пощастило попасти засвітитися під час візуального спостереження, яке проводилося за Гуком.
Адвокатка Христина Карасьова, яка представляє Гука, переконана, що звʼязок її підзахисного з іноземною державою не доведений. Вона вважає, що немає доказів, що співрозмовник у телеграмі має відношення до ФСБ РФ. Адже така переписка могла бути ініційована будь-яким через анонімний інтернет-ресурс. На думку захисниці, прокурор не довів, що інформація, про розголошення якої йдеться, становила державну таємницю і що така інформація могла бути використана на шкоду державі України або що це створило реальні ризики для національної безпеки.
— Дійсно, зафіксовано, що обвинувачений [Гук] переміщував якісь сумки. Проте не надано жодного належного та допустимого доказу, що в цих сумках знаходилась вибухова речовина або вибуховий пристрій… Події відбувалися під контролем правоохоронних органів. Це ставить під сумнів добровільність поведінки обвинуваченого та свідчить про можливість штучного формування доказової бази.
Адвокатка Наталія Деркач звертала увагу суду, що обвинувачення не містить опису конкретних дій, що можуть вважатися допомогою іноземній державі.
— У матеріалах справи немає часу, місця, способу вчинення таких дій. Відсутні будь-які наслідки чи хоча б спроби заподіяти шкоду суверенітету, обороноздатності чи національній безпеці України. Не вказано, хто з представників ворожої сторони отримав або мав отримати допомогу, немає жодних доказів контакту з ворогом мого підзахисного…. Деркач не мав умислу на скоєння державної зради. Не встановлено мотиву, який би вказував на свідоме бажання заподіяти шкоду державі. Обвинувачення посилається на «злочин у складі групи осіб», але не наводить жодного імені спільника. Немає даних про змову, ролі учасників, строки, канали взаємодії… У нашій справі суцільні сумніви.
В обвинувальному акті анкетні дані співробітників 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби ФСБ РФ справді не фігурують. Лише особа1, особа2 і невстановлений співробітник ФСБ на імʼя Віктор.
Додатково Гука звинувачують у виправдуванні збройної агресії РФ проти України. Причиною є те, що 1 і 3 квітня 2022-го він опублікував у телеграм-чаті деякі повідомлення, зміст яких поки в суді не озвучувався. Гук наголосив, що не підтримує анексію Криму і повномасштабне вторгнення. На його думку, таке звинувачення взагалі не має нічого спільного з юриспруденцією, бо є дуже розмитим і дискусійним. Тому, каже, низка громадян уже звернулися до Конституційного суду, щоб той дав розʼяснення, що розуміти під виправдуванням збройної агресії.
В обвинувальному акті написано, що Гук працював на Росію з 2014 року, але подробиць про це жодних. Сюжетна лінія одразу переходить до подій 2023-2024 років. Тож невідомо, чи є у правоохоронців якісь конкретні дані щодо такої співпраці, чи тільки показання Гука, від яких він потім відмовився.
Андрій Гук і Олександр Деркач уже майже два роки перебувають під вартою. Кажуть, що їм пропонували обмін, Деркачу, зокрема, обіцяли умовний строк за угодою про визнання винуватості. Але вони відмовилися, тому що хочуть довести свою невинуватість.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
18
0
20
20
