Ленінський районний суд міста Запоріжжя визнав Юрія Чернічука винним у пособництві державі агресору шляхом реалізації рішень щодо переведення у власність Російської Федерації Запорізької атомної електростанції.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 12 квітня.
3-4 березня 2022 року окупанти з танків і автоматичної вогнепальної зброї обстріляли і силою захопили Запорізьку АЕС, що розташована в місті Енергодарі Запорізької області.
До російського вторгнення Чернічук був на підприємстві заступником головного інженера. Але 30 листопада 2022-го він офіційно зайняв посаду першого заступника генерального директора «Акционерного общества «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС» — директора «Обособленного подразделения «Запорожская атомная электростанция».
У подальшому Чернічук у святковій атмосфері до дня конституції Російської федерації дав інтервʼю журналістам телеканалу «Россия 24», яке транслювалося 12.12.2022. В інтервʼю Чернічук представився директором підприємства «ОП «Запорожской АЭС» і провів екскурсію приміщеннями, розповідаючи про роботу атомної електростанції як субʼєкта енергетичного ринку РФ.
У другій декаді травня 2023 року Чернічук у змові з іншими колаборантами відключив комутаційне обладнання системи мережі передачі даних на території ВП «Запорізька АЕС», що унеможливило контроль за станом реакторних установок та іншого технологічно важливого обладнання з боку ДП «НАЕК «Енергоатом».
У суді показання дав свідок, який працював головним інженером ВП «ЗАЕС», коли обвинувачений був його заступником. Станом на 24 лютого 2022-го свідок виконував обовʼязки генерального директора станції. Він підвердив, що 4 березня 2022 року станція була захоплена російськими військами. У травні 2022 року була запланована нарада головних інженерів у Запоріжжі, на яку був запрошений обвинувачений. Проте російські військовослужбовці не пропустили його через блокпост у місті Василівка. Представники «Росатому» закликали працівників станції до співпраці. Свідок відмовився і 30 вересня 2022-го його затримали працівники ФСБ РФ та видворили з окупованої території.
У судовому засіданні показання дали інші співробітники Запорізької АЕС, які прожиили в окупації близько року і більше. Одна жінка показала, що більшість працівників підписали контракти з росіянами добровільно. Всього таких осіб було біля 3 тисяч. Якщо б усі працівники ВП «ЗАЕС» залишили станцію та не обслуговували її, була б катастрофа. Чернічук особисто примушував працівників підписувати контракти і одному з них начебто погрожував, що в разі відмови з ним буде як із тим, кого побив російський військовослужбовець. Хто, не бажав підписувати контракти з окупантами, виїхали на підконтрольну Україні територію. Один зі свідків неодноразово бачив обвинуваченого з представниками МАГАТЕ на території станції.
30 листопада 2022 року на електронну адресу т.в.о. першого віце-президента технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшов лист від Чернічука російською мовою.
«Мы вне политики. Наше предназначение — отдавать людям свет и тепло, создавать уют и комфорт. Считаю неуместным сейчас анализировать причины и суть происходяшего (…) Команда Запорожской атомной станции — это смелые профессионалы, которые пишут новую главу в истории нашей отрасли, героическую, хотя и не самую оптимистичную. Мы сделали и делаем все возможное и невозможное для того, чтобы мир не увидел новой Фукусимы или Чернобыля (…) С первого дня военного противостояния, все мои действия и решения были продиктованы исключительно интересами Станции и ее коллектива и направлены на сохранение ее жизнеспособности, обеспечение безопасной эксплуатации, на защиту и сохранение коллектива. Никогда не интересовался политикой, не занимаюсь и сейчас и нет никакого желания заниматься ей в будущем. Все, кто меня знает, могут подтвердить, что мне чужда корыстная мотивация и поиски личной выгоды. Свое решение я принял. В моем представлении — это единственно возможное и правильное решение — согласиться с предложением акционерного общества «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС» возглавить Запорожскую атомную станцию в качестве директора и подписать контракт. Я принимаю такое решение, понимая все нюансы и осознавая возможные последствия, в интересах Станции, коллектива, города. Для меня критически важно остаться со своими, с нашими людьми, на нашей Станции, в нашем городе и выполнять дальше свой профессиональный долг, невзирая на любые внешние обстоятельства, какими бы критическими они не были. … Призываю мировое сообщество, все правовые международные институты решать вопрос будущего и безопасной эксплуатации Запорожской АЭС исключительно путем мирных переговоров и цивилизованных рещений, руководствуясь столпами ядерной безопасности, общечеловеческой моралью и ответственностью», — написав Чернічук.
Пізніше Чернічук особисто зателефонував першому віце-президенту заступнику ДП «НАЕК «Енергоатому» та повідомив, що буде підписувати контракт із росіянами і підтвердив надсилання згаданого вище листа. Розмова відбувалася по гучному звʼязку у присутності комісії ДП «НАЕК «Енергоатом». Після такого дзвінка Чернічука звільнили. Аудіозапис телефонної розмови є у матеріалах кримінальної справи.
Адвокат від центру безоплатної вторинної правової допомоги повідомила, що не змогла звʼязатися із Чернічуком. Але, на її думку, факт добровільної співпраці з окупаційною владою на посаді директора ЗАЕС стороною обвинувачення не доведений, а навпаки, із пояснень свідків вбачається факт фізичного та психологічного примусу і тиску на обвинуваченого з боку окупантів.
Однак суд відхилив такі аргументи захисника, оскільки вони спростовуються показаннями свідків, листом за підписом обвинуваченого на електронну адресу т.в.о. першого віце-президента технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом», а також аудіозаписом телефонного дзвінка. У листі і телефонній розмові Чернічук сам підтвердив, що добровільно уклав контракт.
Суд також відхилив доводи захисту про перебування обвинуваченого у стані крайньої необхідності. Чернічук, як доводила його адвокат, в окупації очолив атомну станції, щоб не допустити ядерну катастрофу. Але суд не побачив у даному випадку такої складової крайньої необхідності, як наявність небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави.
Чернічука засудили до 10 років позбавлення волі із забороною обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах, установах та організаціях строком на 12 років і з конфіскацією всього майна.
20
0
20
20
