Великоолександрівський районний суд Херсонської області визнав громадянку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 26 вересня.
Не пізніше 20 вересня 2022 року, під час окупації, мешканка села Вірівка Бериславського району, була включена до складу так званої дільничної виборчої комісії для проведення незаконного референдуму про приєднання Херсонської області до РФ.
23-27 вересня 2022 року обвинувачена з переносною урною і бюлетенями ходила по дворам сусідів і запрошувала їх до голосування.
У судовому засіданні жінка вину частково визнала і говорила, що робила це задля допомоги матері, яка тяжко хворіла та потребувала стороннього догляду. Вона не бачила іншої можливості знайти кошти на лікування матері, крім як заробити їх під час проведення незаконного референдуму.
Після звільнення цієї території Херсонської області у школі в Бериславі знайшли обладнання і символіку незаконного референдуму, а також документи щодо кількості відпрацьованих годин членами псевдовиборчих дільниць із зазначенням прізвищ таких осіб.
Десятеро осіб впізнали односельчанку за фотознімками, кажучи, що вона співпрацювала з окупаційною владою і під час «референдуму» робила подвірний обхід жителів.
У суді показання дали восьмеро жителів. Декому з них вона пояснювала, що пішла брати участь у проведенні референдуму, оскільки їй потрібні кошти лікувати матір, яка часто хворіла та була лежача. Одна сусідка бачила, що жінка возила маму до лікарні. Але по допомогу до односельців з приводу матері обвинувачена не зверталася.
Випадки примушування мешканців села до участі у референдумі свідкам невідомі. Навпаки, чули, що люди погоджувались на участь у референдумі, а потім відмовились і їх не змушували. У день голосування обвинувачену бачили з урною і в супроводі двох військових. Люди голосували, тому що боялися озброєних солдатів. Погроз та примусу з боку військових до обвинуваченої та її напарниці не помічали. Члени виборчої комісії не виглядали заляканими. Навпаки, вони отримали по 50 тис. рублів за таку роботу.
Одна жінка розповіла, що їй також пропонували працювати на «референдумі» але вона відмовилася і щодо неї не було ніякого примусу. Ще один селянин повідомив, що його дружина працювала на виборах в Україні, тому окупаційна влада їй пропонувала роботу, але вона відмовилася і їй ніхто після цього не погрожував.
Ще один свідок показав, що обвинувачена приходила під його ворота та агітувала, щоб він голосував, а він її облаяв нецензурною лайкою. У відповідь колаборантка йому погрожувала, що якщо він не буде голосувати то не отримуватиме ані доплат, ані пенсії. Поряд із нею були ще дві людини і двоє солдатів РФ. Інший чоловік заявив, що обвинувачена розказувала, яке буде красиве життя із Росією, як його син буде навчатися.
Із показань свідків свідків вбачається, що обвинувачена під час окупації села жила з матірʼю, яка хворіла та якою вона опікувалася, що не могло не вплинути на емоційний стан обвинуваченої та її подальшу поведінку.
Але суд не встановив, що обстановка склалася настільки безвихідною, щоби піти на тяжкий злочин з метою рятування життя матері.
Сторона захисту не надала медичних висновків, довідок, рецептів або виписок із лікарень, які підтверджували б важку хворобу матері обвинуваченої на момент вчинення злочину, свідчили б про необхідність постійного догляду за нею чи специфічного лікування.
Немає показань лікарів, родичів, сусідів чи інших свідків, які б могли підтвердити, що мати обвинуваченої дійсно перебувала у тяжкому стані і потребувала догляду та допомоги, або могли б описати обставини життя обвинуваченої у період окупації, її особисті труднощі та психологічний тиск через догляд за хворою матірʼю.
Надані документи щодо стану здоровʼя матері підтверджують такі обставини станом на 25 липня 2023 року, тобто за пʼять днів до затримання обвинуваченої, а не на момент вчинення злочину.
Немає доказів, що до окупації села обвинувачена раніше зверталася за допомогою до органів влади, медичних установ або інших організацій для отримання підтримки у догляді за хворою матірʼю.
Тому суд вважає, що жінка мала свобода вибору. І навіть якщо мотивом була допомога матері чи інша шляхетна мета, то це не виправдовує вчинення протиправних дій. Маючи альтернативні, законні способи допомогти матері, вона свідомо обрала порушити закон.
Адвокатка просила врахувати обставиною, що помʼяшує покарання, активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченої.
Але суд вважає, що матеріали справи не підтверджують, що жінка добровільно надавала слідству чи суду детальну інформацію про свою участь або участь інших осіб у колабораційній діяльності, називала повні дані співучасників та ін. Обвинувачена не надавала матеріальні докази, такі як документи, електронні дані, засоби звʼязку, що підтверджують факти колабораційної діяльності.
Жінку засудли до 5 років і 7 місяців позбавлення волі з забороною на 10 років обіймати деякі посади і вести діяльність, що повʼязана з виборчим процесом та процесом референдуму. Засудженій зарахують у відбуття покарання строк попереднього увʼязнення з 1 серпня 2023 року.
22
0
20
20
