Хаджибейський районний суд міста Одеси визнав мешканця Херсона винним у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 5 травня.
Як розповів у суді сам обвинувачений, він 12 років працював водієм на міському транспорті. Але в 2022 році, в умовах окупації, не зміг влаштуватися на таку роботу. У центрі зайнятості йому запропонували працювати виправній колонії. Він бачив що там уже діє окупаційна влада, але згодився, тому що треба було якось жити. Йому доручили господарські роботи: покосити траву, побілити бордюри.
Чоловік пропрацював у колонії три місяці і потім йому, начебто, висунули вимогу оформити російський паспорт. Він не захотів і спершу пішов на лікарняний, а потім більше на роботу не виходив і тільки приїхав, щоб забрати трудову книжку.
Але двоє свідків з числа працівників колонії повідомили суду, що обвинуваченого звільнили звідти за пияцтво. Співробітники бачили його того літа на території установи. До окупації він тут не працював.
У трудовій книжці обвинуваченого є запис російського «Управління служби виконання покарань по Херсонській області», що він служив 3 місяці і 22 дні — офіційно звільнений 20 вересня 2022-го. У жовтні зʼявився запис, що його прийняли водієм автобуса в КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс».
У судовому засіданні чоловік вину не визнавав і говорив, що він, як і решта жителів Херсона, став заручником ситуації, через скрутне матеріальне становище, хворих близьких родичів. Наполягав, що був вимушений працювати в окупантів, щоб якось прогодувати сімʼю.
Брат обвинуваченого з дитинства має третю групу інвалідності. У суді він свідчив, що брат все життя йому допомагав матеріально, а також утримував цивільну дружину, її доньку та її хвору матір.
Початково чоловіка звинувачували в зайнятті у колонії посади «молодшого інспектора». Але наказу про призначення на таку посаду надано не було. Запис у трудовій книжці і показання свідків також цього не підтверджували.
Суд визнав обвинувачення в цій частині не доведеним, але на каліфікацію злочину це не вплинуло.
Визначальним вважається добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території і виконання роботи у структурі такого органу. При цьому не є вирішальним те, чи мала робота обвинуваченого вузько правоохоронний або правозастосовний характер, якщо він добровільно перебував на посаді у структурі такого органу і виконував роботу, спрямовану на забезпечення його діяльності.
Чоловіка засудили до 12 років позбавлення волі із забороною на такий же строк обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, та з конфіскацією усього майна.



