Червонозаводський районний суд міста Харкова визнав жінку винною у веденні господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 24 травня.
Обвинувачена є депутаткою Купʼянської міської ради, засновницею і директоркою приватного підприємства «Аркада», основним видом господарської діяльності якого є медичні послуги у сфері стоматології.
Під час окупації підприємство працювало і 15 серпня 2022-го директорка подала до податкової служби окупаційної влади заяву за своїм підписом про постановку на облік.
Вважається, що таким чином, жінка добровільно пішла на економічну співпрацю з державою-агресором, перереєструвавши підприємство за податковим законодавством РФ, отримавши зобовʼязання щодо подальшої сплати податку на прибуток у казну окупанта.
10 вересня Купʼянськ звільнили українські війська і 15-го жінку затримали і взяли під варту.
У судовому засіданні громадянка вину визнала та пояснила, що її компанія працювала 20 років та мала у своєму штаті лікарів: педіатра, ЛОРа, офтальмолога, гінеколога, стоматолога та ортодонта. Із початком повномасштабного вторгення медичний центр зупинив роботу, але згодом вона зустрілася з працівникам і їх вже чекали пацієнти зі скаргами на гострий зубний біль. Поліклініка у Купʼянську не працювала, тому вона вириішила відновити роботу. Прийом пацієнтів вели ортодонт, стоматолог, гінеколог та дитячий гінеколог. Вона особисто як лікар-ортодонт займалася ремонтом зʼємних зубних протезів. Медичні препарати надсилалися їм. А а також вони отримували їх через її знайомих. Обвинувачена повідомила, що обидві її дочки з сімʼями виїхали з окупованого міста на підконтрольну Україні територію.
З червня 2022 року представники окупаційної влади стали вимагати перереєструвати підприємство за російським законодавством. Обвинувачена, начебто, відмовилася і окупанти почали забороняти лікарям співпрацювати з нею. Одного разу приїхав її знайомий, який також був депутатом Купʼянської міської ради. Він представився міністром охорони здоровʼя від окупантів та сказав, що контролює роботу усіх медичних працівників. Окупаційний міністр» погрожував забрати будівлю медцентру, викупивши за 100 тисяч російських рублів. Обвинувачена підтвердила, що приїхала до податкової служби окупаційної влади і поставила підпис на вже заповнених документах. Пояснила, що зробила це, оскільки боялася за своє життя і майно, а також за життя своїх співробітників. Але податки до російського бюджету не сплачувала, так звані патенти з дозволом на роботу в окупантів не отримувала.
У судовому засіданні показання дали місцеві жителі, які були знайомими і пацієнтами обвинуваченої, коли інші медичні заклади й аптеки не працювали. Один із них розповів, що бачив, як 26 чи 27 лютого 2022 року ця жінка розвішувала на підʼїздах оголошення з запрошенням користуватися послугами її медичного закладу. Інша мешканка Купʼянська розповіла, що працювала юрисконсультом у територіальному медичному обʼєднанні. У травні 2022 року свідок користувалася послугами обвинуваченої, а через місяць виїхала, оскільки призначеного окупантами «міністра» охорони здоровʼя знала дуже давно і розуміла, що їй будуть створені нестерпні умови для життя та роботи.
Адвокат говорив, що його підзахисна не могла виїхати з окупації і надавав копії листа Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України про відсутність гуманітарних коридорів, а також копії листа Купʼянської міської військової адміністрації про відсутність інформації про офіційно погоджені гуманітарні коридори для евакуації людей. Але суд вважає, що ці доводи спростовуються показаннями самої обвинуваченої, яка пояснила, що обидві її дочки зі своїми сімʼями покинули окупований Купʼянськ, а також показаннями чотирьох свідків, які повідомили, що виїхали в період окупації.
Жінка сказала, що перераховувала гроші на потреби ЗСУ, але це не підтверджується іншими доказами, зокрема, виписками з банківських рахунків.
Обставинами, які помʼякшують покарання, суд визнає похилий вік обвинуваченої та стан здоровʼя.
Водночас суд не бачить ознак щирого каяття. Підсудна говорила, що визнає вину і кається, але переконувала, що її дії не були добровільними, що існувала загроза її життю та майну, а також життю її співробітників. Але під час судового розгляду така небезпека не підтвердилася.
Жінка повідомила, що не сплачувала податків до бюджету Російської федерації, намагаючись створити враження, що держави-агресор не мала користі від її дій, а значить шкода інтересам України не настала. Але сплати чи несплата податків у бюджет РФ не впливає на правову кваліфікацію дії обвинуваченої.
Суд призначив 3 роки тюремного покарання, заборонивши підприємиці на 10 років займатися господарською діяльністю і конфіскує все майно, що є її особистою власністю.
Більше половини тюремного строку жінка вже відбулася в умовах слідчого ізолятора.
У списку майна, що конфісковується, — три автомобілі, три будинки і невелике нежитлове приміщення та земельна ділянка.
22
0
20
20
