Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області визнав громадянина винним у державній зраді і поширенні інформації, що виправдує і глорифікує збройну агресію РФ.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 25 червня.

За матеріалами справи, хлопець 2002 року народження мав проросійські погляди і підтримував військове вторгнення Росії. У серпні 2022 року в інтернеті він познайомився зі співробітником 9 Управління Департаменту оперативної інформації 5 служби Федеральної служби безпеки РФ, який запропонував виконувати спеціальні завдання на шкоду Україні, а саме передавати розвідувальну інформацію щодо України, відомості про обʼєкти критичної інфраструктури, місця дислокації працівників правоохоронних органів та Збройних Сил України тощо.

Із переписки видно, що працівник ФСБ РФ вийшов на обвинуваченого через адміністратора якогось Telegram-каналу, якому хлопець повідомив, що бачив техніку на військовому аеродромі.

У вересні 2022-го юнак також створив у Telegram канал «Время Zобытий», кількість підписників якого коливалося від 400 до 700 осіб. В описі було зазначено: «Vоенно-новостной канал. Карты и аналитика». Обвинувачений тут систематично розміщував текстові, фото- та відео-матеріали на підтримку військовослужбовців збройних сил РФ, учасників незаконних збройних формувань т.зв. «ЛНР/ДНР», представників приватної військової компанії «Вагнер».

На заставці каналу було зображення військового з автоматом у руках і символом «Z» на плечі та написом російською нижче картинки: «Отмщу врагам моим и ненавидящим меня воздам». У каналі адміністратор розмістив більше 3 тисяч фотографій, 2 тисячі відеозаписів та близько 400 посилань на інші інтернет-ресурси. 

Як зʼясували слідчі, чоловік адміністрував канал із території Свято-Успенської Почаївської лаври, яку відвідував під виглядом паломника та за власними релігійними переконаннями. Це стало відомо при спостереженні за підозрюваним у публічно доступному місці. У матеріалах справи є фотознімки, як юнак, натягнувши капюшон на голову заходить у храм Преподобного Іова Почаївського і сідає на лавку у коридорі за вхідними дверима, де активно користується смартфоном.

Спілкуючись зі співробітником ФСБ РФ, хлопець повідомляв про себе, що йому 20 років (станом на 2022-й), що його батько з Херсонської області, але сам він народився у місті Хмельницькому, але зараз проживає на Тернопільщині, де рідня його мами. Після загальноосвітньої школи він ніде не навчався і не працює. Із початком повномасштабної війни, остерігаючись мобілізації, він переїхав жити в село до бабусі.

Із переписки вбачається, що росіянин за надання інформації пообіцяв обвинуваченому фейкові документи для уникнення призову на військову службу.

— У нас уже есть опыт в оформлении украинских документов о непригодности к воинской службы по Донецкой и Луганской области. На данный момент мы их сможем сделать задними числами по специализированным медучреждениям с любой освобожденной территории, а дальше по нашим каналам передать Вам на Украину, — писав співробітник ФСБ РФ.

Обвинувачений намагається бути корисним ворогу, але спочатку йому не вдається зібрати якусь цікаву інформацію і непокоїться з цього приводу. 

— Честно говоря, я уже подумал и смирился с той мыслью, что ваше начальство сказало вам заморозить моё дело из-за моей бесполезности. Поэтому, решил что хорошо если вы хотя бы знаете что здесь есть свой человек и не сравняете его с землёй вместе с нацистами.

— Благодаря Вашей информации мы все-таки выделили ракеты для удара по военном аеропорту в Арцизе! Нам глаза нужны в каждом населенном пункте украины. Сегодня в вашем городе может и не происходит чего-то интересного, но в ближайшее время возможно будет активность. СВО еще не закончена! Как говорил ВВ (Влідімір Владіміровіч Путін — ред.) — Мы еще не начинали! и это действительно так!

— Даже если западные области останутся не освобожденными, после СВО я здесь всё-таки не останусь. Я здесь никто, уеду в Россию. 

— Мы Вас заберем, если будет желание! Пока Вы нам там нужны, где Вы есть!

— Кстати, мне только 20 лет, а вы ко мне уже обращаетесь на вы (…) Если что, все подписчики думают что я сейчас в Херсонской области. Так что ничего никому за меня не говорите. Тем более я там занимаюсь вычислением нацистов (…) Но все-таки хочется знать, будет освобождение всей территории, или только тех областей, где идут боевые действия? 

— Западные регионы под большим вопросом! их скорее всего будем просто ровнять с землёй!Центральные – будут освобождены! Это всего лишь вопрос времени! 

— А какая причина сравнивания с землей? 

— Вам ли не знать, что в западных регионах большая концентрация антироссийских радикально-националистических элементов, которые ненавидят все русское! Конечно же, нас там не ждут! Это все формировалось много лет и просто так это не искоренить. После захвата Киева, в западных регионах образуется новая власть, которая просто будет обязана отказаться от дальнейших попыток совершать какие-либо действия по возврату освобождённых нами территорий. Конечно, мы собираемся предоставить им возможность капитуляции и мирного урегулирования конфликта, но маловероятно, что они пойдут на конструктивный диалог, так как скорее всего предпочтут дальше оставаться под влиянием США и НАТО. Будут продолжать верить в “пэрэмогу”, постоянно нанося удары по мирным жителям и военнослужащим РФ. Вы думаете мы это будем терпеть? Конечно же, мы будем отвечать! Этому нужно будет положить конец! Рано, или поздно! Подобного рода противостояние, несомненно приведет к разрушительным последствиям, которые в большинстве случаев будут совершить сами же нацисты!

— Я с вами вполне согласен. На западной Украине избивать до полусмерти, а порой и досмерти, российских и пророссийских граждан, к сожалению, вполне нормальное явление. 

— Вы абсолютно правы!!! 

— Даже я не избежал подобного. 

— Мы обязательно победим! Потерпите еще немного! 

— И, кстати, вы действительно правы, потому что на этих территориях воевать будет просто невозможно, так как большинство жителей просто слиты в одно с нацформированиями, полицией, СБУ и т.д. Здесь, на западе, каждый рад донести на кого-то, а потом группой его избить, и при этом медпомощь ему никто не окажет. 

Також злопець обговорював із ефесбешником фінансове заобезпечення.

— Мозги исполнять поручения как будто есть, но, врать не буду, денег на поездки может и не быть. Есть также проблемы с телефоном (батарея не держит заряд). Поэтому для такой работы нужно будет менять телефон. 

— Все решим! Не переживайте! Это не проблема.

— В таких делах нужно быть обеспеченным всем необходимым в соображениях безопасности.

— Понимаем, обеспечим! но нужен полный контакт, даже в элементарных вещах! Увидели скопление живой силы нацистов – сразу доклад! В любом случае, для выполнения заданий – у вас все будет! У нас есть свой человек в […], он сможет вам все оставить в определенных местах, и Ваши документы также! Проблем не будет! Я буду давать ориентиры где все забрать! Все будет закопано в местах, где нет людей!

23 жовтня 202-го обвинувачений інформував ворога, що працівники СБУ проводять фільтраційні заходи і надсилає фото карти з позначкою місця зосередження правоохоронців. 27-28 листопада повідомив місця розташування електричний підстанцій у Тернопільській та Хмельницькій областях, що живлять залізничну станцію та інші обʼєкти критичної інфраструктури. 

Це листування відстежували українські правоохоронці і в січні 2023-го співробітник СБУ в межах контролю за вчиненням злочину сам написав обвинуваченому, видаючи себе за феесбешника і просив зняти на відео електричні підстанції.

Хлопець, вважаючи, що спілкується як і попередні рази із представником країни-агресора, одразу погодився. За виконання завдання йому пообіцяв винагороду. 4 тисячі гривень поклали під каменем у Старому парку, що біля міського стадіону в Тернополі. Зловмисника затримали 26 січня 2023 року після того, як він забрав гроші зі схованки.

Як видно з протоколу затримання, підозрюваний давав пояснення праовохоронцям і не запеерчував скоєного. Але в подальшому у судовому засіданні відмовився давати показання.

У матерілаах справи також є записи телефонних розмов обвинуваченого із матірʼю і бабусею як до затримання, так і після, коли він дзвонив мамі зі слідчого ізолятора. У цих розмовах хлопець також виказує прихильність до Росії, обговорює ситуацію на фронті, критикує повідомлення української влади про ракетні удари Росії по електростанціях.

Приблизно через три тижні після затримання підозрюваному в слідчому ізоляторі вдалося дістати телефон і він почав подзвонити матері. СБУ перехопила ці розмови. Із записів вбачається, що хлопець радиться із матірʼю, чи казати адвокатові правду. Мама відповідає, що раніше розповіла адвокатові, що він ні з якими особами контактів і мобільний телефон, в якому є підозріла переписка, йому «підсунули».

Мама: Я знаю, що тобі не дадуть всьо равно сказати правду. Якби ти був з адвокатом не в тюрмі, то ти б сказав правду. А так я не вірю ні одну твоєму слову. 

Син: Ну він же зараз в мене питав чогось. 

Мама: Бо ж людина хотіла подивитись як ти будеш в тюрмі казати показання. І як ти будеш на волі казати показання. Понімаєш? 

Син: Я навіть не знаю. Як я, що я йому скажу? Якщо я йому скажу то що на самом дєлє було. Мама (переб): Треба просто, щоб ти якби зустрівся, наприклад, щоб на волі. Щоб біля тебе не стояли. То ти б тоді сказав всю правду тихенько. А так як? 

Син: Я не знаю. Якщо я йому скажу все, що як було, він відкажеться. 

Мама: А, сину, треба щоб не було біля тебе нікого. Я не довіряю ні одному твоєму слову. 

Син: Послухай, я тобі чесно кажу — якщо я йому скажу все, він відкажеться. 

Мама: Ти чуєш? Треба сказати, но щоб біля тебе нікого не було. 

Син (переб.): Слухай, чуєш, а в дєлі, цьому дєлі — сама більша проблема

Син (переб.): Слухай, чуєш, а в дєлі, цьому дєлі, сама більша проблема — це той телефон. 

Мама: Що-що? 

Син: В цьому дєлі сама більша проблема буде в телефоні. 

Мама: Я не чую. 

Син: Кажу — в цьому дєлі сама більша проблема — це в телефон.

Мама: Ну то понятно. Того й вони тобі його підсунули.

Син:  Послухай — та сказала, призналася, що вона (бабуся — ред.) мені його купила. СБУшники по цьому, як його — їм нічого не стоїло, вони вичислили по реєстраційному номеру, що вона дійсно його купила.

Мама: Це ще не доказано.

У судовому засіданні за клпотання захисту була допитана бабуся обвинуваченого. Жінка розповіла, що 5-6 років тому внук зі своєю мамою переїхали жити до Почаїва, оскільки вони були дуже побожними людьми та часто відвідували служби у церкві. Її онук компʼютерною технікою забезпечений не був, у звʼязку з відсутністю у їхній сімʼї коштів. Але приблизно у січні 2023 року вона подарувала внукові смартфон, який їй раніше віддав син її знайомого. Водночас свідок запевнила, що жодних політичних дискусій та розмов на політичні теми між нею та онуком не було, а також будь яких проросійських чи антиукраїнських позицій вона від нього не чула.

Чоловіка покарали 15 роками увʼязнення із конфіскацією майна. У 2023-му його вже засуджували до умовного покарання за незаконну рубку лісу в заказнику в селі Старий Тараж.

19

0

20

20