Вітовський районний суд Миколаївської області присудив громадянину 5 млн 424 тисячі гривень шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на рішення від 28 липня.

У 2015 році чоловіка затримали за підозрою у незаконному придбанні і збуті наркотиків (ч.2 ст.307 ККУ). Поліцейські тричі підсилали свого агента, який, нібито, купував у підозрюваного опій ацетильований.

У 2016-му Корабельний райсуд Миколаєва засудив чоловіка до 6 років увʼязнення.

Рішення суд першої інстанції обґрунтував показаннями самого засудженого, який вину не визнавав, показаннями свідка із зміненими анкетними даними, який, начебто, був покупцем, а також свідченнями двох поліцейських свідків і протоколами результати аудіо- та відеоконтролю.

Під час апеляційного розгляду зʼясувалося, що стороні захисту не відкривались та в суді першої інстанції не досліджувалися рішення прокурора про контроль за вчиненням злочинів і ухвали слідчого судді щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Тому похідні докази апеляційний суд визнав недопустимими доказами.

Показання свідків-поліцейських суд також визнав недопустимими, тому що саме вони проводили НСРД, докази по яким визнані апеляційним судом недопустимими.

Апеляційний суд забракував показання свідка із зміненими анкетними даними. Цей свідок у суді першої інстанції допитувався з іншого приміщення в режимі відеоконференції, із забезпеченням приховування його зовнішнього вигляду. Із запису судового засідання, апеляційний суд переконався, що сторона захисту була позбавлена права перехресного допиту цього свідка. А під час апеляційного розгляду прокурор не забезпечив явку цього свідка, оскільки, нібито, не вдалося встановити його місцезнаходження. 

Із показань самого обвинуваченого, він на прохання свого товариша за спільні кошти купував у наглядно знайомих осіб опій, який вони разом вживали. При цьому наміру на збут не було.

Апеляційний суд перекваліфікував дії обвинуваченого на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно (ч.2 ст.309 ККУ). Чоловікові призначили 4 роки позбавлення волі. Два роки він уже провів у СІЗО і цей строк зараховувався як день за два, тому покарання вважалося відбутим.

Але засуджений поскаржився до Верховного суду, який 2019 році рішення попередніх інстанцій скасував і справу взагалі закрив — за невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості і вичерпанням можливості їх отримати.

Верховний суд зазначив, що докази у справі не дають підстав для кваліфікації дій обвинуваченого ані за ч.2 ст.307 КК, ані за ч.2 ст.309 ККУ, оскільки шприци з опієм було вилучено в результаті догляду покупця (свідка із зміненими анкетними), що виключає одночасне їх придбання та зберігання обвинуваченим.

Після цього громадянин звернувся із позовом про стягнення матеріальної і моральної шкоди. Свої моральної страждання він оцінив у 50 мільйонів гривень.

Позивач розповів суду, що народився і виріс у порядній родині. Закінчив інститут, має вищу педагогічну освіту, працював вчителем фізичної культури у школі, професійно грав у футбол. Був період у житті, коли він вживав наркотики. Через рік після того, як завʼязав, зустрів знайомого, який просив допомогти йому припинити вживання наркотиків. І наслідком цього спілкування стало притягнення до кримінальної відповідальності.

У СІЗО чоловік втратив здоровʼя: тривалий час терпів нестерпні болі, неодноразово звертався до керівництва установи і прохав дати йому пройти обстеження та лікування, але йому відмовляли. Без належного та своєчасного лікування він захворів на рак. Батько арештанта через постійне хвилювання пережив інсульт, був паралізований і помер. З дівчиною чоловік розійшовся, втратив роботу та можливість працювати за спеціальністю. Нині він проживає з матірʼю, його сімейне життя і карʼєра зруйновані. Онкозахворювання знаходиться у стадії ремісії, тому він періодично лікується.

Під слідством та судом позивач перебував майже 53 місяці. 

Суд визнав право на відшкодування втраченого заробітку — 424 тисячі гривень. 

Щодо розміру моральної шкоди, то суд врахував, що у позивача справді суттєво погіршилося здоровʼя. І притягнення до кримінальної відповідальності не найкращим чином впливає на можливість реалізувати себе за здобутою професією вчителя. Тому 5 млн гривень суд вважає достатньою компенсацією моральних страждань.

19

0

20

20