Олександрівський районний суд міста Запоріжжя виправдав чоловіка, якого звинувачували в співучасті в замовному умисному вбивстві за змовою групою осіб.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 4 травня.
11 червня 2024 року близько 8 ранку в Запоріжжі біля під’їзду багатоповерхівки невідомий стріляв у Максима Денщіка, директора департаменту правового забезпечення міської ради. Від отриманих поранень посадовець помер.
Незадовго перед цим Денщіка відсторонили від посади у звʼязку зі службовим розслідуванням. Сам Денщік стверджував, що це зробили на підставі анонімного листа про «перевищення повноважень».
2 травня Максим Денщік в соціальних мережах писав про тиск на нього з боку керівника обласної військової адміністрації.
Згодом у суді вдова загиблого розповіла, що чоловік отримував погрози у соцмережах та на телефон від двох осіб. За місяць до убивства, чоловік казав, що помітив , що за ним стежать і дружина також помічала стеження. Чоловік, за її словами, був упевнений, що за ним слідкують правоохоронці, щоб сфабрикувати кримінальне провадження. Одного разу вона із чоловіком звернула увагу на двох молодиків високого зросту, які йшли прямо на них. Попри все, до поліції подружжя не зверталося.
Дружина Денщіка з квартири почула постріли в дворі. З вікна вона бачила як незнайомець у капюшоні біг вздовж паркану. Люди на вулиці також бачили підозрілого молодика, який ховав обличчя чи то в капюшоні, чи то прикривав панамкою.
За версією слідства, в Денщіка стріляв 23-річний боксер Євген Сенін, якого оголосили в розшук.
Вихідця із Мелітополя, якому відводять роль водія, затримали.
Удвох вони начебто скоїли замовне умисне вбивство, за попередньою змовою групою осіб.
Перебування їх у Запоріжжі того дня підтверджувалося записами з камер відеоспостереження та інформацією про фіксування мобільних терміналів. В одному з дворів правоохоронці знайшли автомобіль Nissan Almera, який нібито використовували злочинці. Всередині машини знайшли їх сліди ДНК.
Затриманий фігурант вину не визнав, але не заперечував, що в той час був у Запоріжжі по роботі і що знайомий із Сеніним. За словами, обвинуваченого, він займався торгівлею сільськогосподарською продукцією і залучав Сеніна відібрання зразків продукції у фермерів.
Адвокатка просила підзахисного виправдати. Вона звернула увагу суду на те, що жоден зі свідків не впізнав обвинуваченого. А одна жінка, кажучи, що не розпізнає марки автомобілів, запамʼятала, що особа, яка вірогідно є убивцею сіла в машину марки «Жигуль» зеленого кольору.
Автівку Nissan Almera знайшли через три дні після події. Машина була відкрита і вилучення біологічних зразків на відео не фіксувалося.
За висновком експерта, автомобіль, зафіксований на відеозаписах, лише вірогідно є транспортним засобом Nissan Almera сірого кольору
Висновки досліджень ДНК щодо Сеніна ґрунтуються на досліджені певних речей – капи, шапки, боксерських бинтів. Але процесуальних документів, у результаті яких слідчий отримав ці речі, суду не надано, також не підтверджено, що ці речі дійсно належать Сеніну.
Загалом Nissan Almera містить ДНК сліди пʼяти осіб чоловічої статі і трьох жінок. У тому числі, на водійському кріслі — трьом різним особам чоловічої статі.
Досліджені у судовому засіданні докази не підтверджують, що у кінці травня чи 10-11 червня 2024 року обвинувачений керував, сідав чи виходив із цього транспортного засобу.
Тому спільне використання автомобіля обвинуваченим та Сеніним і перебування вказаного автомобіля у дворі будинку не доведено.
Суд звернув увагу, що ніяких доказів вбивства на «замовлення» не надано. Не розкриті причини замовлення, особа замовника і спосіб вчинення тощо.
Обвинувачений майже два роки провів під вартою і після оголошення рішення був одразу звільнений. Хоча вирок ще не набув законної сили і прокурор має право подати апеляцію.
Стосовно Сеніна розслідування проводили в іншому кримінальному провадженні і станом на початок 2026 року все ще тривали заходи, спрямовані на його розшук і затримання.
18
0
20
20
