Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області визнав громадянина винним у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 серпня.
1 червня 2022 року обвинувачений був прийнятий на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони в незаконний правоохоронний орган «УСИН по Херсонской области». Цей незаконний орган з питань виконання покарань був створений росіянами на базі державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» під час окупації міста Херсона. Обвинувачений був зобовʼязаний контролювати дотримання режиму утримання увʼязнених на території установи.
У жовтні 2022 року, перед звільненням Херсона Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію «УСИН по Херсонской области» та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території. Обвинувачений виїхав із міста Херсона за місцем нової дислокації у Генічеську, де продовжив виконувати свої службові обовʼязки.
Після втечі окупантів і колаборантів на території колонії знайшли список по штатному розпису установи ВК «Північна виправна колонія №90» Управління служби виконання наказів в Херсонській області станом на 27.07.2022 року, згідно якого обвинувачений працював у відділі охорони на посаді молодшого інспектора 2 категорії.
Досудове слідство проводилося за відсутності підозрюваного, якого офіційного оголосили в розшук. У січні 2024-го справу передали до суду для заочного розгляду. Але 5 лютого 2024 року співробітники поліції Білозерського РВП ГУНП в Херсонській області розшукали обвинуваченого і затримали. Точні обставини того, як це відбулося, у судових рішеннях не наводяться. Чоловіка взяли під варту.
Під час визначення обсягу та порядку дослідження доказів, обвинувачений сказав судді, що вину визнає. Але під час допиту чоловік вину заперечив. По суті пояснив, що росіяни проводили обшуки в будинках. У серпні 2022 року до них додому прийшли четверо російських військових. Вони подзвонили в двері, батько відкрив їм, після чого вони почали обшук. Один із росіян передивлявся документи і побачив трудову книжку обвинуваченого, в якій був запис про те, що він працював в СІЗО і в 2014-2015 року звільнився.
Окупант, начебто, сказав чоловікові, щоб ішов працювати в колонію «інакше буде погано сімʼї», «сімʼя пошкодує», після чого двічі вдарив його в плечі. Коли обвинувачений, нібито, не погодився, то йому погрожували відправити «окопи рити на передову». Чоловік підтвердив, що росіяни видали йому одяг і зброю, але зарплату сказав, що не отримував. У жовтні 2022 року колонія змінила дислокацію і переїхала разом із засудженими та працівниками в інше місце, а обвинувачений, як стверджує, залишився.
Прокурор у судовому засіданні посилався на протоколи допиту на досудовому слідстві чотирьох свідків із відеозаписом. Люди, які працювали разом із обвинуваченим у колонії під час окупації і ніякого примусу щодо нього не бачили.
Зокрема, одна жінка була сторожем і обвинувачений їй говорив, що його влаштовує зарплата. Іншому співробітнику чоловік розповідав, що знайшов цю роботу за оголошенням.
У судовому засіданні показання дала жінка, яка також працювала разом із обвинуваченим і регулярно бачилась із ним у караульному приміщенні під час перезмінки. Їй невідомо, щоб там змушували когось працювати і ще й при цьому зброю видавали. Свідок особисто пішла працювати в колонію, щоб заробити гроші на проживання.
Рідна сестра обвинуваченого намагалася дати показання на його користь. Зі слів батька і дітей брата їй відомо, що до них приходили росіяни і казали братові: «Або ти йдеш працювати на нас або з твоїми дітьми буде погано». Раніше, в травні 2022-го жінка виїхала і особисто цієї розмови не чула. Коли вона ще жила в Херсоні, то до них російські військові не приходили, але приходили до сусідів.
У підсумку суд вирішив, що предʼявлене обвинувачення є деведеним.
Чоловіка засудили до 14 років позбавлення волі із конфіскацією майна і забороною на 13 років займатися правоохоронною діяльністю і обіймати посади, повʼязані з виконанням правоохоронної діяльності в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.