Херсонський міський суд Херсонської області визнав Світлану Межерицьку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 17 листопада.
До повномасштабного вторгнення РФ Межерицька очолювала Управління охорони здоров’я Херсонської міської Ради. Також була депутаткою Херсонської облради від політичної партії «Наш Край»
Під час окупації Херсона, не пізніше другої половини липня 2022-го, Межерицька, за версією обвинувачення, зайняла посаду так званого «начальника Управління охорони здоровʼя Департаменту соціальної політики Військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області».
За матеріалами справи, жінка працювала під псевдонімом, який починався на літеру «Т», і всі документи за її підписом мали посилання на це прізвище.
Після деокупації міста з будівлі виконавчого комітету Херсонської міської ради і приміщення перинатального центру вилучили документи документи, в тому числі список працівників станом на 26.10.2022, в якому зазначено прізвище Межерицької як начальника охорони здоровʼя, табель обліку робочого часу із прізвищем і посадою обвинуваченої в окупаційній владі, протокол наради в окупаційного губернатора, в якій Межерицька брала участь як «начальник управління охорони здоровʼя» та ін.
У судовому засіданні Межерицька визнала вину частково. Вона розповіла, що окупаційний губернатор області пропонував їй очолити медицину, але вона не погодилась і казала, що подумає. Після зустрічі вона зібрала колектив свого Управління, приблизно 10 осіб, і озвучила їм цю пропозицію, щоб вони також подумали і прийняли для себе рішення.
Пізніше українське Управління охорони здоровʼя Херсонської міськради майже припинило діяльність, оскільки жодні вказівки їм більше не надходили. Готівку було важко зняти у банкоматі. Межерицька розповіла в суді, що знімала кожного дня майже по 100 тисяч гривень і сама розвозила по лікарнях, щоб хоч якось допомогти лікарям, які не хотіли отримувати гроші у російських рублях.
На початку серпня 2022-го, як повідомила Межерицька, їй знову пропонували посаду, яку вона займала до окупації, посилалися при цьому на Женевську конвенцію, яка мала гарантувати їй відсутність відповідальності у майбутньому.
Загалом, як розповіла жінка, вона спілкувалась із представниками окупаційної влади може разів пʼять. Але всі її розмови зводилось лише до особливостей організації медичної системи, а також один раз її просили допомогти знайти ліки, що вона і зробила.
Межерицька підтвердила, що тричі відвідувала наради окупаційної адміністрації, але, нібито, з єдиною метою розʼяснити як все працює.
Також вона визнала, що дійсно особисто привела свою підлеглу до відділу кадрів новоствореного управління охорони здоровʼя, щоб допомогти їй працевлаштуватися, оскільки та не мала за що жити.
Межерицьку не заперечувала, що зустрічалась зі своїми підлеглими біля будівлі екстреної медичної допомоги і підписувала значну кількість документів, які їй привозили. Іноді підписувала пусті аркуші паперу, але наполягала, що підписів на російських бланках не ставила.
Показання у суді дала місцева жителька, яка під час окупації займалась оформленням чоловіка на лікування в ХОСПІС. Їй порадили звернутись до установи по проспекту Ушакова, 37 в Херсоні, де розміщувався виконавчий комітет міської ради. Жінка написала туди запит і отримала листа-відповідь зі згодою на госпіталізацію чоловіка. Потім цей документ вона передала слідчому.
Межерицька заперечувала, що підписувала цей документ і говорила, що такі відповіді ніколи не входили до її службових обовʼязків. Але, за висновком експерта, підпис на документі у графі «начальник управления здравоохранения» виконаний Межерицькою.
У суді дала показання жінка, яка працювала начальником відділу в Управлінні охорони здоровʼя Херсонської міськради. Межерицька була її керівником і під час окупації переконала виходити на роботу в окупаційну адміністрацію. Свідок спочатку не хотіла, але потім згодилася, бо їй потрібні були гроші. Жінка підтвердила, що і начальниця, і вона сама працювали під псевдонімами.
У суді медики свідчили, що під час окупації вказівки від Межерицької надходили на виконання вимог окупаційної адміністрації. Межерицька телефонувала і представлялася «начальником управління охорони здоровʼя».
Заступниця генерального директора лікарні Корабельного району бачила Межерицьку один раз в окупаційному «Міністерстві охорони здоровʼя Херсонської області», коли її змусили доповідати про стан справ у лікарні. На тій нараді Межерицька говорила, що забере її працювати до себе, але куди саме свідок не зрозуміла.
Суд не встановив жодних фактів, що обвинувачена діяла під фізичним чи психічним примусом. Про це не заявляла і сама обвинувачена.
Межерицьку засудили до 7 років позбавлення волі із забороною на 12 років обіймати посади в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, повʼязані з наданням публічних послуг.
15
0
20
20
