У березні 2023 року суддя Шевченківського районного суду Вадим Ковтуненко скасував арешт «Премʼєр готелю Русь» у кримінальному провадженні про рейдерське заволодіння майном. Рішення ухвалено за клопотанням представника «Таскомбанку» як іпотекодержателя будівлі. Через два дні готель у центрі столиці зареєстрували у власність банку.
Згодом у дисциплінарній скарзі до Вищої ради правосуддя прокурор писав, що Шевченківський суд розглянув клопотання із порушенням підсудності, бо справа була підсудна Печерському суду. По-друге, іпотекодержатель на мав права подавати клопотання про зняття арешту (таке право є у власника і володільця). На думку прокурора, всі його аргументи щодо збереження арешту суддя просто проігнорував.
Через кілька днів Печерський районний суд знову арештував готель. Прокурор посилався на те, що кредитні та іпотечні договори між «Таскомбанком» та структурами, повʼязаними з готелем, є фікцією. Вимога банку про дострокове погашення заборгованості зʼявилася одразу після накладення першого арешту в грудні 2022 року. Такі дії прокурор розцінив як спробу вивести майно з-під контролю держави та перешкодити його стягненню у разі застосування санкцій до власників і доведення їх вини у фінансуванні тероризму та посяганні на територіальну цілісність України.
У Вищому антикорупційному суді вже третій рік (!) перебуває позов Мінʼюсту про застосування санкцій і стягнення у дохід держави активів російських олігархів Олександра Бабакова, Євгенія Гінера та Михайла Воєводіна та ін. (вони ж група VS Energy або ОЗУ «Лужниковські»). Кінцевою бенефіціаркою готельної мережі «Премʼєр» правоохоронці вважали громадянку РФ, цивільну дружину Міхаіла Воєводіна, злодія в законі» на прізвисько «Міша Лужнецький» або «Потап».
Із 2013 року в Україні тягнеться кримінальне провадження про рейдерське захоплення “лужниковськими” низки обʼєктів, у тому числі готелю «Русь».
Мстислав Скоробагатов є одним із потерпілих у цьому кримінальному провадження. Він каже, що йому належить 50% готелю і ніяких законних правочинів щодо відчуження майна на початку 2000-х не було.
Останні роки кримінальним провадженням перебуває у Державному бюро розслідувань. перебуває. Але жодної підозри не оголосили і майно нікому не повернули.
«Лужниковські» зберігали позиції при всіх президентах. І тільки після початку повномасштабної війни, у 2023-му, держава Україна вирішила націоналізувати їх активи — 8 обленерго, 6 готелів, 2 металургійних заводи та низку інших об’єктів. Однак перспективи цього процесу поки що туманні.
Скоробагатов упевнений, що без вироку відібрати щось у росіян буде неможливо, тим більше, що активи для надійності давно “перепакували” на латвійських інвесторів.
31 березня 2023-го готель «Русь» арештували повторно через Печерський районний суд і цей арешт зберігається понині, хоча «Таскомбанк» не полишає спроб його позбутися. У грудні 2025-го Господарський суд міста Києва навіть дозволив банку продати готель у рахунок погашення заборгованості. Але арешт все ще перешкоджає це зробити.
Прокурор у скарзі звертав увагу на ознаки позапроцесуальних відносин судді Ковтуненка з представниками банку і його можливу упередженість.
Суддя оголосив та виготовив повний текст рішення про скасування арешту раніше повідомленого учасникам справи строку і відкоригував дату оголошення рішення через шість днів ухвалою про виправлення описки, копію рішення направили нотаріусу без належно зафіксованого запиту до суду та ін. Такі дії дозволяли пришвидшити перереєстрацію права власності на готель, щоб прокурор не встиг звернутися до слідчого судді із клопотанням про повторне накладення арешту.
Суддя Ковтуненко на засідання дисциплінарної палати ВРП ні разу не зʼявився. Він передав письмові пояснення — усі претензії на свою адресу заперечив і зазначив, що незгода Офісу генпрокурора з прийнятим рішенням не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
В ухвалі від 20 березня 2023 року, як пояснив Ковтуненко, він не встановлював право власності на готель за будь-яким. А лише констатував «наявність іншої юридичної особи, окрім документального власника, яка має першочергове право майнової вимоги щодо вказаного нерухомого майна».
Ця історія стала ще більш скандальною після того, як у травні 2023-го за підозрою в одержанні неправомірної вигоди затримали голову Верховного суду Всеволода Князєва і посередника — адвоката Олега Горецького.
Офіс адвоката Горецького став справжнім клондайком для НАБУ. І мова не тільки про виявлені про обшуку значні суми готівки в сейфі і конверти з прізвищами різних суддів. Річ у тім, що кілька місяців офіс цілодобово прослуховували.
І от 16 березня 2023-го зафіксовано, що між Горецьким, нотаріусом Кирилом Горбуровим і суддею Шевченківського райсуду Києва Юлією Матвєєвою, начебто, відбувся розподіл неправомірної вигоди за майбутнє зняття арешту з «Премʼєр готелю Русь». Загалом за судове рішення нібито заплатили 50 тисяч доларів: Князєву — 10 тисяч доларів, Ковтуненку — 15 тисяч доларів, Матвєєвій, Горецькому і Горбурову — по 8 300 доларів.
Є запис розмови, як адвокат Горецький буцімто хизувався бізнесмену Костянтину Жеваго, що займався скасуванням арешту готелю «Русь» на прохання Тігіпка і вирішив питання дуже “цікаво”.
Як видно зі стенограми, Жеваго сприйняв це зі щирим інтересом, кажучи, що в справі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату він сам воює із VS Energy і Бенею (Ігорем Коломойським — ред.), який включився в цю історію і робить різні поганки, але «всю цю справу він не купив»…
Суддям Шевченківського райсуду Києва, які фігурували на плівках, підозри не повідомили. Хоча інформація про скасування арешту готелю обговорювалася під розгляду справи Князєва у Вищому антикорупційному суду і неодноразово поширювалася у ЗМІ.
Прокурор Офісу генпрокурора серед іншого послався на ці відомості, але власну скаргу обґрунтовував все ж процесуальними порушеннями судді Ковтуненка. Корупція — то підслідність НАБУ і їм, мовляв, самим вирішувати, що робити з зібраними доказами.
Напередодні фінального засідання за цією дисциплінарною скаргою НАБУ по “справі Князєва” вручило підозри ще трьом суддям Верховного суду і одному судді у відставці. Ці прізвища так само не один рік звучали в ЗМІ, тому що після затримання Князєва майже одразу стало відомо, що в деяких суддів Верховного суду знайшли мічені гроші.
Наразі очевидно, що НАБУ воліє тримати певні матеріали “справи Князєва” під капотом і оприлюднює їх порційно і за власною логікою. Минулого року підозру повідомили адвокатові Анатолію Рекуну, який працював на Жеваго. Скільки ще відвідувачів офісу Горецького отримають підозри, покаже час.
А щодо скарги в ВРП, то в діях судді Ковтуненка таки побачили грубі порушення.
Дисциплінарний інспектор пропонував відсторонити його на три місяці і відправити в Національну школу суддів підвищувати кваліфікацію і потім проходити кваліфоцінювання, щоб підтвердити здатність здійснювати правосуддя.
Однак члени Третьої дисциплінарної палати такий суворий підхід не підтримали. Колишня суддя Північного господарського суду, а тепер членкиня дисциплінарної палати, Ольга Попікова зауважила, що в питаннях підсудності клопотання судова практика не була сталою і, на її думку, суддя Ковтуненко тут міг діяти у межах звичайного суддівського розсуду. 20 травня 2026 року палата проголосувала за варіант Попікової, — догана із позбавленням доплат до посадового окладу на один місяць.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
18
0
20
20
