Шевченківський районний суд Києва виправдав двох колишніх прокурорів Подільського району Києва, яких звинувачували в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 вересня.
У 2009 році голові спостережної ради «Укргазбанку» Олегу Горбалю оголосили підозру в пособництві в заволодінні коштами банку шляхом організації передачі юридично недійсного предмета іпотеки для забезпечення виконання кредитних зобовʼязань.
Горбаль через TOB «Голденстаілгруп», засновником якого він був, передав в заставу кредитного договору нежиле приміщення на вулиці Возвдиженській площею 639 кв.м., яке фактично належало територіальній громаді міста Києва.
У травні 2014-го в судовому засіданні прокурор відмовився від обвинувачення. Рішення було мотивоване тим, що докази не доведили обізнаність Горбаля про комунальну належність приміщень та юридичну недійсність предмета іпотеки, а відповідно — його умислу на пособництво в заволодінні коштами банку та підроблення договору іпотеки.
Крім того, прокурор вказував, що договір іпотеки укладено пізніше за кредитний договір, тому передача приміщень в іпотеку не могла вплинути на рішення про надання кредиту. За оцінкою прокурора, причинний звʼязок між діями Горбаля та зазначеною в обвинуваченні матеріальною шкодою був відсутній. У постанові про закриття провадження зазначено про погашення заборгованості за кредитним договором внаслідок звернення стягнення на акції приватної компанії і як наслідок відсутність збитків банку.
Однак у липні 2014-го Подільське РУ ГУ МВС України в місті Києві розпочало нове досудове розслідування за заявою директора комунального підприємства щодо оформлення невстановленими особами шляхом обману права власності на комунальне майно — те саме приміщення, що передавалося в іпотеку банку.
У межах цього кримінального провадження будинок арештували і Олега Горбаля викликали в жовтні 2015-го на допит до прокуратури Подільського району Києва.
У подальшому брати Олег і Василь Горбалі заявили, що прокурор прокуратури Подільського району Києва Олексій Білий і колишній прокурор цієї ж прокуратури Сергій Нечипоренко вимагали хабара за закриття кримінального провадження.
30 листопада 2015-го інший прокурор, котрий «не був обізнаний зі змістом злочинних дій» колеги, закрив це кримінальне провадження і начебто передав оригінал постанови Білому, а останній передав її Нечипоренку для вручення Горбалю.
Близько 17.30 того дня Нечипоренка затримали в центрі Києва, на вулиці Богдана Хмельницького, після того, як Василь Горбаль віддав йому пакет із 150 тис доларів. Білого затримали в його службовому кабінеті.
Білий і Нечипоренко вину не визнавали.
Нечипоренко на той час не працював у прокуратурі — в березні 2015-го його звільнили на підставі закону «Про очищення влади», за роботу в період президентства Віктора Януковича. Нечипоренко, до слова, тривалий час ще оскаржував звільнення і в 2022-2023 роках був поновлений на посаді.
Станом на 2015 рік Нечипоренко після люстрації офіційно ніде не працював. Як він сам розповідав у суді, приблизно в середині 2015-го йому запропонували спробувати балотуватися в депутати. Оскільки на організації виборчої кампанії він не розумівся, то йому порадили звернутися до Василя Горбаля. Під час зустрічі Горбаль нібито повідомив йому, що послуги організації виборів коштуватимуть 250 тис доларів США. Колишній прокурор таких грошей не мав і тоді підприємець начебто запропонував йому бізнес-проєкт, повʼязаний із придбанням комерційної нерухомості на Подолі, реалізація якого мала компенсувати витрати на виборчу кампанію. Але, ознайомившись із проєктом, Нечипоренко вирішив не брати в ньому участі, бо в нього склалося враження, що його хочуть ввести в оману. Він нібито припинив спілкування з Горбалем, але водночас мав до нього претензії у звʼязку з витратами, які раніше поніс, коли приїздив на зустрічі з ним до Києва, оплачував ресторани, проживання, харчування, розраховуючи на обіцяну допомогу з виборчою кампанією.
Як стверджував Нечипоренко, в подальшому Василь Горбаль через спільних знайомих знову ініціював зустріч. Горбаль розповів про кримінальне провадження і просив допомогти добитися скасування арешту приміщення. Про непритягнення до кримінальної відповідальності Горбаля-молодшого мова нібито взагалі не йшла. Нечипоренко підтвердив, що телефонував прокурору Білому і просив його дізнатися, що це за справа, повʼязана з Горбалем. І потім дійшов власного висновку, що нічого серйозного у провадженні немає та воно буде закрите. Тому не вбачав необхідності когось «напружувати» і просити будь-кого з прокурорів про закриття провадження.
За словами Нечипоренка, під час зустрічей вони з Горбалем спілкувалися про послуги юридичної компанії його дружини, за що мав бути сплачений відповідний гонорар, могли називатися різні суми такого гонорару. Також він міг обговорювати з Горбалем власні витрати, понесені у звʼязку з попередніми зустрічами, які співрозмовник, на його думку, мав йому відшкодувати.
Колишній прокурор пояснював, що передачу пакета сприйняв як повернення грошей, раніше витрачених на спілкування із Горбалем, зокрема на поїздки до Києва, проживання, харчування та зустрічі. Він очікував, що всередині гривні, але вміст пакета перед отриманням не перевіряв. Про те, що в пакеті насправді були долари США, а також про їх кількість, нібито, дізнався лише після затримання.
Білий розповів у суді, що організовував підготовку та подання позову про витребування від «Укргазбанку» приміщення на користь територіальної громади міста Києва та контролював супровід цієї господарської справи. Тож йому були відомі окремі обставини повʼязаного з будинком кримінального провадження, хоча ним і займався інший прокурор, який йому не підпорядковувався.
Із Нечипоренком, як повідомив Білий, він знайомий приблизно з 2002 року через спільну роботу в органах прокуратури, тому що певний час Нечипоренко був його керівником. Між ними склалися товариські відносини, вони могли спілкуватися на різні теми, але отримання неправомірної вигоди чи закриття того кримінального провадження, як стверджував Білий, не обговорювали.
У вересні 2015 року до Білого прибули брати Горбалі. Причиною їх звернення було те, що Білий підписував позовну заяву про витребування приміщення у власність територіальної громади. Брати повідомили, що обставини відчуження цього майна раніше вже досліджувалися в іншому кримінальному провадженні, яке було закрито. За словами Білого, Олег Горбаль поводився агресивно, між ними виникла словесна суперечка і він попросив бізнесменів залишити приміщення прокуратури. Але після того Василь Горбаль ще нібито неодноразово телефонував йому і цікавився позицією прокуратури щодо приміщення, висловлював незгоду із позовом, наполягав на зустрічах.
Білий підтвердив, що 30 листопада 2015-го, приблизно о 18 годині, отримав від іншого прокурора для ознайомлення роздрукований текст постанови про закриття кримінального провадження стосовно Горбаля. При цьому наголосив, що на документі не було ані дати, ані підпису. Він ознайомився з ним, щоб знати, чи немає там відомостей, які могли мати значення для позиції прокуратури у повʼязаній господарській справі. Роздруківку разом з іншими матеріалами він залишив на робочому столі прокурорки, яка займалася супроводженням господарської справи, а вже через 15 хвилин у приміщенні прокуратури почався обшук.
Під час досудового розслідування проводилися негласні слідчі розшукові дії. Були зафіксовані розмови фігурантів. Зокрема, як Горбаль запитував про можливість перегляду попередньої пропозиції, кажучи: «Торг уместен? Потому, что двести… оно многовато». На запатання «Сто пятьдесят можно?» Нечипоренко відповів ствердно. Співрозмовники обговорювали підготовку всієї суми, отримання рішення про закриття провадження, можливість його оскарження та підготовку листа до банку. Зафіксована репліка Нечипоренка: «Ты можешь сказать, что есть все и… мы на решение меняемся».
Під час зустрічі з прокуором Білим один із Горбалів намагався вручити йому пляшку алкогольного напою на знак примирення після попередньої поведінки свого брата. Але Білий відповів, що не потрібно і що «у нас нельзя».
Виправдуючи обвинувачених, суд вказав на відсутність доказів того, що вони самостійно шукали спілкування з братами Горбалями, проявляли щодо них ініціативу і пропонували вирішення кримінального провадження за винагороду. Навпаки, саме Василь Горбаль через знайомого встановив контакт із Нечипоренком, з яким до цього особисто знайомий не був.
Із досліджених доказів суд зробив висновок, що між Нечипоренком та Василем Горбалем існував самостійний контекст спілкування, повʼязаний з можливим придбання обʼєкта нерухомості. Показання у суді дав свідок, якого Нечипоренко залучав до оцінки будинку. Тому суд вирішив, що самі по собі згадки у розмовах про приміщення, його вартість, банк, можливе фінансування чи юридичний супровід не можуть без урахування повного контексту таких розмов ототожнюватися з обговоренням неправомірної вигоди.
Суд погодився із доводами сторони захисту про наявність провокації.
Телефонні зʼєднання та зміст безпосередньо аудіо- і відеозаписів свідчать, що Горбаль телефонував Нечипоренку, ініціював та організовував наступні зустрічі, повертав співрозмовника до раніше порушених питань.
Натомість у поведінці Нечипоренка, на думку суду, простежується протилежна тенденція. У низці розмов він спрямовував Горбаля до інших осіб, запитував, чи спілкувався той із «Володею», а одного разу прямо висловив небажання особисто брати участь у порушуваному питанні. Горбаль однак не припинив спілікування і при зустрічі саме він завів мову про розмір коштів, кажучи, що «двісті» є завеликою сумою і поставив питання про можливість «торгу». У відповідь Нечипоренко не наполягав на названій сумі, не визначив іншого розміру коштів та сказав, що з тою особою більше не спілкувався, може лише переговорити та повідомити результат. На думку суду, це не узгоджується з версією про вже сформовану та узгоджену між учасниками домовленість щодо конкретного розміру неправомірної вигоди.
Під час допиту в судовому засіданні Горбаль підтвердив, що оперативні працівники визначали необхідність подальших контактів із Нечипоренком, обговорювали з ним питання, які необхідно поставити співрозмовнику, а перед окремими зустрічами він записував такі питання на аркуші та надалі використовував їх під час розмов.
Матеріали справи також не містять зафіксованої домовленості між Нечипоренком та Білим про одержання неправомірної вигоди, визначення її розміру, розподіл ролей тощо.
Прокурор, який закрив кримінальне провадження щодо шахрайського заволодіння майном майном, пояснив, що рішення прийняв самостійно і категорично заперечив отримання будь-яких вказівок. Білий не був його керівником і ніяких повноважень у тій справі не мав. Прокурор тільки визнав, що на прохання Білого давав йому роздрукований непідписаний текст постанови для ознайомлення.
За версією обвинувачення, під час останньої зустрічі Нечипоренко передав Горбалю оригінал постанови про закриття кримінального провадження. Але протокол контролю за вчиненням злочину, попри наведений у ньому похвилинний опис зустрічі, передачі пакета та подальшого затримання, не містить відомостей про передачу цієї постанови. Іншими доказами передача документа і саме його оригіналу також не підтверджується.
На думку суду, недоведеним залишилося те, що Нечипоренко знав, що йому передається 150 тис доларів неправомірної вигоди. Безпосередній момент передачі пакета Нечипоренку відеозаписом не зафіксований, усе відбувається поза полем зору камери. Беручи пакет, він перепитує співрозмовника: «То, что говорили, да?». Горбаль відповідає: «Да, все». Але в складеному пізніше протоколі огляду цього запису репліка була відображена інакше: «Да, сто пятьдесят». Такі розбіжності між протоколами і аудіо- та відеозаписами зустрічей були непоодинокими.
Суд виправдав Білого і Нечипоренка в звʼязку з недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачувалися.
16
0
20
20
