Інгульський районний суд міста Миколаєва визнав місцевого жителя винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 18 вересня.
За матеріалами справи, в 2024 році чоловік переписувався у Telegram зі співробітником ФСБ РФ, який саме так і представлявся обвинуваченому. Росіянин із метою конспірації створив електронну поштову скриньку і дав логін і пароль обвинуваченому. У розділі чернетки співбесідники залишали один одному повідомлення.
Житель Миколаєва надсилав ефесбівцю інформацію про розташування ЗСУ в Харкові і заводи, які ремонтують військову техніку. В тому числі, написав про перебування солдатів на території заводу, де він працював інженером-конструктором. Росіянин також скидав йому координати, отримані з інших джерел, і доручав їх перевірити.
У суді чоловік вину не визнав. Пояснив, що приятель, з яким він колись навчався в інституті та працював, попросив дозволу його надати номер телефону хорошому знайомому, який хотів поспілкуватися з приводу роботи. Потім отанній звʼязався із ним та попрохав розрахувати балки перекриття з урахуванням вантажопідйомності. І запропонував спілкування в чернетках електронної пошти, надіславши пароль до неї. Таким чином обвинувачений нібито був втягнутий у спілкування зі спецслужбами РФ шляхом хитрощів та обману.
Підсудний наполягав на тому, що в протоколі НСРД відображена не вся переписка. Зокрема, там відсутні шантаж та погрози його близьким. Чоловік сказав, що боявся, що українські правоохоронці не забезпечать йому захисту, тому нікуди не звертався, продовжив переписку, але брехав на поставлені питання, надсилав дезінформацію або відомості з відкритих джерел. Також обвинувачений показав, що в в листуванні хтось щось дописував або змінював, проникнувши до акаунту віддалено.
При обшуку за місцем проживання чоловіка знайшли близько 9 тис російських рублів. Брат обвинуваченого відмовився свідчити проти нього. Але пояснив, що ті рублі збирали вони з братом, а також їхні батьки.
Начальник конструкторсько-технічного відділу заводу характеризував свого підлеглого позитивно. Сказав, що спілкувались лише по роботі і допуску до державної або комерційної таємниці той не мав. На підприємстві оголошувались накази генерального директора про безпеку, в тому числі про обовʼязок працівників повідомляти адміністрацію про контакти з представниками РФ.
Позиція захисту про передачу дезінформації та видуманих відомостей спростовується дослідженими судом доказами, які підтверджують, що за переданими адресами та координатами перебували військовослужбовці ЗСУ, військова техніка і обʼєкти критичної інфраструктури.
Суд також відзначив непослідовність показань обвинуваченого, які змінювались під час судового розгляду. Визнаючи факт спілкування з представником країни-агресора, чоловік спочатку доводив, що направляв виключно дезінформацію, потім говорив про часткове редагування невідомими особами початкових повідомлень від нього, а наприкінці судового розгляду взагалі заперечував написання повідомлень, які наведені в обвинувальному акті. Суд вирішив, що так обвинувачений намагався уникнути кримінальної відповідальності.
Чоловік переконував суд, що на певній стадії відмовився продовжувати спілкування із представником РФ. Але доказами це не підтверджується. В останньому повідомленні обвинувачений не висловив заперечень проти подальшого спілкування, а навпаки побажав росіянину успішного відрядження. Через кілька тижнів чоловіка затримали. Тож спілкування, імовірно, не відбувалося через відрядження працівника ФСБ РФ, а не через добровільну відмову обвинуваченого.
Закон передбачає підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду, якщо особа нічого не зробить для виконання злочинного завдання і добровільно повідомить органам державної влади про звʼязок із ворогом. Але обвинувачений виконав поставлені завдання, не заявив про свій звʼязок і фактично був викритий правоохоронними органами.
Чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.
16
0
20
20
