«Безглузді випадковості»: суд визнав винним лісника з інвалідністю, який застрелив дроворуба, рятуючись від наїзду

7523

14 вересня суддя Голопристанського районного суду Максим Данилевський виніс вирок у справі лісника та ветерана АТО Віталія Григор’єва.

Суд визнав чоловіка винним у вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони і засудив до двох років позбавлення волі та звільнив від відбування покарання з дворічним випробувальним терміном. Це означає, що Григор’єв два роки повинен відмічатися в центрі пробації і якщо за цей час він знову порушить закон, то відбуватиме реальне тюремне ув’язнення.

Обвинувачений з протезами на ногах слухав вердикт стоячи.

«Майже два роки судів, а я так ще не нервував», – казав Віталій побратимам вранці під будівлею суду. Увесь цей час бойові товариші та учасники війни на Донбасі з різних міст України слідкували за перебігом справи та приїздили на засідання спочатку у Херсон, а потім – у Голу Пристань.

Віталій Григор’єв – ветеран АТО, захисник Донецького аеропорту. Саме там отримав тяжке поранення та ледве не залишився без ніг. Має інвалідність першої групи. Чотири роки пересувався у інвалідному візку, після операцій та реабілітації став вчитися ходити заново за допомогою протезів та милиць. З осені 2019 року пішов працювати до Великокопанівського лісомисливського господарства на Херсонщині на посаду інженера. Проводив рейди у складі групи оперативного реагування.

Ввечері 10 січня 2020 року під час патрулювання біля села Малі Копані Григор’єв застрелив з мисливського карабіну 39-річного місцевого Руслана Безпалого. Як лісник розповів правоохоронцям, на території лісництва він виявив чотирьох чоловіків, які незаконною вирубували дерева. Знайшов їх за слідами автівки та взуття. Обвинувачений тоді зв’язався з напарником по рації, повідомив, що поповзе та спробує їх зупинити. Григор’єв піднявся, коли водій «Ниви» його побачив. Далі незнайомець сів у машину та спробував наїхати на лісника. Лісник стверджує, що зробив три попереджувальні постріли в повітря. Однак, за його словами, це не спрацювало. Тоді вистрелив по машину, смертельно поранивши водія у грудну клітину. Чоловік помер на місці. Григор’єв сам зателефонував у поліцію та попросив викликати «швидку».

Справу за ст.118 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця» передали до Державного бюро розслідувань. Тоді ж поліція почала справу за ст.246 ККУ «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу», але до відповідальності дроворубів і не притягнули — вони начебто не встигли нарубати на кримінальну відповідальність.

У січні 2020-го в Херсонському міському суді на засіданні з обрання запобіжного заходу Григор’єв стверджував, що стріляв у двигун, аби зупинити автомобіль, мовляв, його метою не було поцілити у людину. Через інвалідність лісника наїзд на нього був би неминучим, а пробиті колеса автівку б не зупинили, пояснював він. Суд відхилив клопотання прокурора про цілодобовий домашній арешт та відпустив Григор’єва під особисте зобов’язання, а потім відсторонив від роботи. Згодом чоловіка перевели на посаду майстра у іншому лісництві.

Розгляд справи по суті у Голопристанському районному суді Херсонської області тривав більше року.

Версія обвинувачення

Григор’єву інкримінували умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. Прокуратура наполягала засудити до максимально можливого за цей злочин покарання – до двох років позбавлення волі. За декілька днів до оголошення вироку під час дебатів  прокурор відділу прокуратури Херсонської області Костянтин Подоляк доводив, що лісник порушив вимоги положення «Про порядок застосування вогнепальної зброї», а загроза з боку Безпалого не була такою, якою її описує Григор’єв.

«Обраний Григор’євим засіб захисту від суспільно-небезпечного посягання на нього з боку Безпалого не відповідав небезпечності посягання, обстановці захисту та заходам, необхідним для затримання злочинця за таких обставин, оскільки відстань між ним та автомобілем Безпалого складала близько 16,3 метри. Автомобіль тільки розпочав свій рух, проїхавши близько двох метрів. При цьому почав рухатись не прямо у бік Григор’єва, а під кутом 30 градусів відносно останнього. Таким чином, Григор’єв лише припускав, що Безпалий буде рухатись в його бік, тому здійснивши прицільний постріл у бік кабіни автомобіля на випередження можливого наїзду на нього, який спричинив фактичну смерть Безпалого, Григор’єв заподіяв останньому фактично тяжку шкоду, яка явно не відповідала небезпечності посягання», – говорив прокурор Подоляк.

«Безпалий ніколи б не наїхав на людину»

Потерпіла у справі – дружина застреленого Руслана Безпалого – Ірина Верещак повністю підтримала обвинувачення та наполягала на засудженні Григор’єва за ст.118 ККУ. Жінка сказала суду, що її чоловік «ніколи б не наїхав на людину».Вона вважає, що «Нива» тоді взагалі не заводилася.

«Я більш ніж впевнена, що чоловік би мій… ніколи б не наїхав на людину, ніколи. І він даже не заводив машину. Свідки рядом були і чули, що машина даже не заводилася», – говорила Верещак.

Потерпіла Верещак

У коментарі «Судовому репортеру» жінка пояснила, що спирається саме на свідчення інших трьох чоловіків, які того дня пішли до лісу разом із Русланом Безпалим.

«Там були хлопці. Один буквально за горб упав, він був рядом і він чув, що машина даже не заводилася, як вона стояла… Один одбігав. Може ви бачили, яка там місцевість – там поле, колись там був ліс, він згорів, його там вже нема, там поле і недогорівші сухі каряги… Там він перецепився, упав і він чув даже, як дзвонив – як Григор’єв дзвонив у «скору» чи міліцію – він буквально почув би, що машина робить. Я впевнена, що машина не заводилася, і Безпалий ніколи б не наїхав на людину», – запевняє Верещак.

За показаннями одного зі свідків, який є зятем вбитого Безпалого, коли вони тікали після пострілів, за ними бігла людина з ліхтарем. Про те, що ця територія лісу охороняється, свідок не знав, бо «там всі пиляли».

Чоловік рідної сестри Безпалого також там був. Він розповів, що 4-5 разів на рік допомагав родичам по заготівлі лісу. У той день, з його слів, поїхали до лісу, на пустир, та «завалили» дві сухі деревини.

«Безглузді випадковості»

Сам обвинувачений протягом слідства і судового процесу своєї позиції не змінив: вважає себе невинуватим і каже, що діяв для захисту власного життя. Під час дебатів Віталій Григор’єв повторив, що не мав наміру стріляти у водія і попереджувальні постріли зробив вже після того, як машина рушила, а не навпаки.

«Всі мої дії, коли я говорив, як діяв, все підтверджується – тобто свідки дали свідчення, що були два постріли по два. Але гільзи знайдені в кількості три і окремо– одна. Це стверджує правдивість моїх показів, а не свідків. Далі прокурор зазначив, что правоохоронні органи мають право застосовувати зброю при явній загрозі життю та здоров’ю. Так воно і було, я так її і використав. Де перевищення, я так і не бачив. Якби було кілька пострілів по автомобілю – це було б явне перевищення. Але був один постріл, автомобіль зупинився, загрози немає, далі ніяких дій з мого боку не застосовано», – сказав лісник.

Причини, за яких загинув Руслан Безпалий, Григор’єв назвав «безглуздими випадковостями»:

«Я стріляв по автомобілю і стріляти в бік водія я не мав наміру. Ці слова підтверджені кульовим отвором. Воно з такої відстані, коли людина стріляє в водія, було б з боку водія. Людина отримала поранення через те, що вона перебувала в неприродній позі… Людина втратила своє життя через безглузді випадковості. А моєї мети стріляти в людину не було».

«Я не винен в тому, в чому мене звинувачують. Була в мене надія на те, що слідство розбереться та встановить істину. Тепер у мене надія на суд, на справедливе рішення», – сказав обвинувачений під час останнього слова у суді.

Позиція захисту

Віталій Григор’єв діяв у стані та у межах необхідної оборони, в його діях відсутній склад злочину і його слід виправдати, а відомості, що свідчать на протилежне – ґрунтуються на припущеннях. Така позиція адвокатів лісника. Під час дебатів захист зазначав, що експертизи й повторні слідчі експерименти проведені не в достатній мірі та кількості.

«Основний доказ, який буцімто вказує та те що авто рухалось не прямо на Віталія – висновок експертизи. Але експерт у висновку чомусь надав відповідь на питання, яке перед ним не ставилось – про механізм утворення вогнепального пошкодження, напрямок/кут входження пулі в об’єкт. Більш того, експерт безпосередньо не досліджував автомобіль, всупереч рекомендаціям Міністерства юстиції України з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Експерт не досліджував автомобіль Безпалого зі слідами пострілу. А під час судового засідання ми дізнались що і не міг – тому що в авто випало скло. Сумнівно, що експерт би прийшов до тих же висновків, якби подивися на авто, а не на його фото. На фото видно як куля в т.ч. пошкодила двірник перед тим як потрапила в скло, тобто траєкторія її руху могла бути змінена. Тобто твердження про те, що авто рухалось під кутом 30 градусів до Віталія також сумнівне», – наполягала адвокатка юридичної компанії «Міллер» Ольга Веретільник.

Сторона захисту ввважає, що відстань від автівки до Віталія не складає 16,3 метри, як на те вказує слідство. Адвокати переконані, що вона була значно меншою – близько 10-ти метрів.

«За допомогою балістичної експертизи та слідчого експерименту можна було б принаймні спробувати визначити радіус, в якому знаходився Віталій на момент пострілу. Але навіть точне місце розташування гільз не зафіксоване. Приблизне місце розташування Віталія та відстань, яку подолав автомобіль, можна було визначити по слідах, які лишились на місці події і чомусь теж не були зафіксовані під час огляду місця події. Під час слідчого експерименту на місці події можна було б відтворити події з авто, яке рухається. Перевірити відстань, яку авто могло теоретично подолати з моменту старту, і за секунди перерви між попереджувальним пострілом і останнім. Але неодноразові клопотання про повторний слідчий експеримент були відхилені», – говорила Веретільник.

«Під час слідчої дії зверталась увага слідчого, як і під час перегляду в суді зверталась увага присутніх щодо невідповідності умов при проведенні слідчої дії з умовами, які передували самій події. Так, вона відбувалась в темну пору доби, а слідчий експеримент – в денний час. Відповідно, в темну пору доби погана видимість, відстані і розміри здаються іншими. Зауваження сторони захисту були зафіксовані на відеозапису. Крім того, стороною захисту долучено до матеріалів провадження довідка Херсонського обласного гідрометеоцентру, згідно якої повна темнота настала до моменту події… Сторона захисту обґрунтовано вважає, що ця справа — результат поспішних висновків обвинувачення, побудованих на необ’єктивних та упереджених результатах слідчих дій», — переконана адвокатка та директорка центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Марина Єлисєєва.

У день вироку в суді багато охорони

«Лісу в нас не буде»

Суд вирішив, що лісник перевищив межі необхідної оборони. Як колишній учасник бойових дій він мав практичний досвід поводження з вогнепельною зброєю і не міг не розуміти небезпеку пострілу з карабіну. Тому, хоча й не бажав, але мусив припускати, що куля випущена у бік передньої частини авто може влучити в людину, яка була всередині.

Суддя Данилевський

«Обраний Григор’євим засіб захисту… явно не відповідав небезпечності посягання, обстановці захисту за таких обставин, оскільки відстань між ним та автомобілем Безпалого Р.О. Складала від 10 до 16,3 метрів, автомобіль тільки розпочав свій рух, проїхавши два метри, при цьому почав рухатись не прямо у бік Григор’єва В.М., а під кутом 30 градусів відносно нього.

Отже Григор’єв лише припускав, що Безпалий Р.О. буде рухатись в його бік, тому здійснивши прицільний постріл у бік кабіни автомобіля на випередження можливого наїзду на нього, який спричини смерть Безпалого Р.О., Григор’єв заподіяв останньому тяжку шкоду, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту», — йдеться у вироку.

Обираючи покарання, суд врахував позитивну характеристику та інвалідність Григор’єва, участь у бойових діях та захисті Вітчизни в зоні АТО, де він отримав важке поранення, малолітню дитину на утриманні, а також поведінку після скоєного – виклик «швидкої», намагання допомогти потерпілому.

Почувшив вирок, Віталій Григор’єв зізнається – вбитий морально. У лісництві далі навряд чи працюватиме. Каже, що пішов туди не через гроші. Робота ця була скоріше хобі, яке поставило його на ноги після війни. У прямому сенсі:

«Піднятися і піти щось зробити. Це був стимул. Може завдяки цьому я і на ноги встав… Далі продовжувати роботу я вже не зможу. Чому? Тому що все, що буде зроблено, може бути використане проти мене і це може використовуватися в порушення відстрочки двох років. І плюс я не зможу захищати себе і своє життя, свою родину. Тому мені треба йти на спочинок. Система мене попросила просто ввічливо відійти в сторонку».

На думку Григор’єва, після такого вироку на Херсонщині розпочнеться «штурмування» лісу браконьєрами.

«З такими діями правоохоронних органів і судів-розслідувань, я думаю, що в найближчому часі у нас буде пустеля, а не ліс. Люди вибрали собі самі, будемо «насолоджуватися» тим, що ми заслужили».

З побратимами після вироку

Чи буде апеляція

Потерпіла Ірина Верещак під час оголошення вироку присутньою не була. У прокуратурі ж поки не дали однозначної відповіді на те, чи подаватимуть апеляцію. Там будуть думати, коли вивчать текст рішення.

Як повідомила журналісту адвокатка Марина Єлисєєва і сам Віталій Григор’єв, сторона захисту обов’язково оскаржуватиме вирок Голопристанського суду та добиватиметься виправдання.


Ірина Домащенко, для сайту «Судовий репортер»

error19
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь