Сихівський районний суд міста Львова визнав бухгалтерку Центру легеневого здоровʼя винною у сприянні у незаконному переправленні особи через державний кордон України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 9 вересня.
За матеріалами справи, в червні 2022-го за 1300 доларів США обвинувачена забезпечила військовозобовʼязаному чоловікові виготовлення довідки до акта огляду Сихівської медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про встановлення ІІІ групи інвалідності. Довідка дозволяла чоловікові перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Хоча він медико-соціальну експертизу для встановлення групи інвалідності не проходив та необхідні для цього документи не надавав.
Жінка в судовому засіданні вину не визнала і пояснила, що чоловік звертався до неї за консультацією з приводу призначення пенсії. Вона з ним зустрічалась та спілкувалась щодо необхідних для цього документів. Наполягала, що не має ніякого відношення до виготовлення довідки і її підпис про отримання такої в МСЕК відсутній. Стверджувала, що коштів від того чоловіка не вимагала та не одержувала, в неї їх не знайшли.
Чоловік, який отримав довідку, в суді розповів, що знайомі порадли йому звернутися до обвинуваченої за допомогою з виготовленням документів для виїзду за кордон. Вони зустрілися в кафе і жінка сказала, що дійсно може допомогти отримати довідку МСЕК, на підставі якої можна виїхати. Також пояснила, що на підставі цих документів йому буде призначена пенсія. Така довідки коштувала 1300 доларів США. Документи зі своїми даними він скинув їй на телефон, а гроші передавав у кабінеті. Через деякий час обвинувачена зателефонувала та сказала, що довідка готова і він може прийти і її забрати.
За фігурантами справи велося негласне спостереження. Їхня бесіда на літньому майданчику кафе фіксувалася. Записано, як обвинувачена підтверджує, що може допомогти з групою інвалідності. На репліку «а що по грошах» відповідає «тисячу триста» і на запитання «доларів?» — «угу». На відео видно, як свідок дістає з гаманця гроші перераховує та дає обвинуваченій, яка також їх перераховує.
Вважається, що співробітниця медзакладу діяла за попередньою змовою з невстановленими особами. У розмові вона зазначає, що довідка про інвалідність буде виготовлятися кимсь іншим: «Зараз він робить на рік часу», «це ж не я роблю, це не від мене залежить, він мене просить дзвонити на вайбер».
Таким чином, посилання сторони захисту на відсутність доказів винуватості були спростовані. Ніяких ознак провокації або підбурювання до злочину суд не помітив.
Обвинувачена виключно позитивно характеризується за місцем праці та проживання, брала активну участь у роботі благодійних фондів допомозі волонтерським організаціям, за що має низку подяк.
Проте підстав для помʼякшення покарання суд не знайшов і призначив жінці 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна та з забороною на 2 роки обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.



