19 і 22 квітня у двох судових засіданнях Вищий антикорупційний суд допитав заявника у справі колишніх суддів Голосіївського суду Києва.
Широкоплечий чоловік в окулярах і масці, військовий запасу, колишній співробітник головного розвідуправління Міноборони, підреслено зауважив, що не тримає в голові хламу. Але в ці дні йому випало пригадати події трирічної давнини, адже якби не його заява, то судової справи не було б.
За заявою Михайла Мішкова, НАБУ розслідувало справу щодо отримання суддею Голосіївського суду Києва Андрієм Новаком 8 тисяч доларів за судове рішення. Посередником і пособником начебто був колишній суддя цього ж суду Олександр Білик, який надавав Мішкову правову допомогу в справі про незаконне звільнення з роботи в страховій компанії.
У 2013 році представники німецької компанії Talanx звернулися до Мішкова за допомогою в рамках (дослівно зі слів свідка) «забепечення господарської діяльності «ХДІ страхування». Зі слів Мішкова, колишній керівник ПАТ «ХДІ страхування» Костянтин Ксєніч звинувачується у «викраденні злочинним шляхом близько 9 мільйонів доларів». У Голосіївському суді Києва з 2014 року і до сьогодні перебуває кримінальна справа щодо Ксєніча і ще трьох осіб про службове підроблення і заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.
Мішков став радником нового голови правління «ХДІ страхування» і виступав у суді представником компанії, яка мала статус потерпілого.
У 2016 році німецькі інвестори, злякавшись українських звичаїв ведення бізнесу, продали компанію болгарам. З новими власниками у Мішкова стосунки не склалися — «відбувся корпоративний конфлікт». Піти добровільно Мішков не захотів, після чого болгари нібито звільнили його в незаконний спосіб — використали давню заяву про звільнення без дати, сфальсифікувавши документ. Мішков подав заяву в поліцію і там завели кримінальну справу, крім того, звернувся до Голосіївського суду із позовом про поновлення на роботі і стягнення 1,5 мільйони гривень зарплати зі страхової компанії, яка змінила назву на «Євроінс Україна».
«Остался без средств к существованию, имел экономическую злость на учредителей», — описував ситуацію Мішков.
Суд призначив почеркознавчу експертизу заяви про звільнення. Перевірка показала, що документ підписано у 2014 році, а його намагалися видати за створений у 2016-му. Докази були на стороні Мішкова, та процес затягувався. Саме в цей час від тяжкого захворювання помирала дружина Мішкова. Відтак останній каже, що шукав додаткові юридичні засоби, щоб скоріше досягти законної цілі — отримати гроші.
У вересні 2017-го адвокат Мішкова подав клопотання про арешт майна компанії для забезпечення цивільного позову. Однак суддя Новак у клопотанні відмовив і відклав засідання на березень 2018 року.
Мішков каже, що напередодні мав розмову із болгарським співвласником компанії, який йому впевнено заявив, що в суді той нічого не доб’ється, бо в нього більше грошей.
Після судового засідання Мішков посварився зі своїм адвокатом. Вирішив, той недостатньо захищав його позицію. Свідком конфлікту в коридорі суду став невідомий чоловік, який підійшов і привітався. Незнайомець поцікавився, з якого приводу суперечка: «Чего ты кипишуешь?» Мішков у відповідь запитав, чи готовий той допомогти. Співрозмовник відповів, що не має часу, мусить іти, але продиктував номер телефону і сказав подзвонити й сказати, що від Олега. Потім з’ясувалося, що це номер телефону колишнього судді Голосіївського суду Олександра Білика, який саме недавно звільнився і почав працювати адвокатом. Мішков стверджує, що Білик особисто зізнався, що був суддею, похвалився, як судив «Автомайдан».
Білик, слухаючи свідка, лише знизував плечима і емоційно хитав головою.
Зустріч відбулася на Подолі у вечірній час. Білик сів у машину Мішкова, де працював відеореєстратор. «Я уже потом понял, что могу воспользоваться этой записью», — пояснив Мішков. Подаючи заяву про злочин, він показав відео працівникам СБУ.
Почувши, який суддя розглядає справу, Білик начебто відкрив телефон і продемонстрував переписку з суддею Новаком. «Абсолютно адекватная, доверительная беседа в решении подобных вопросов», – сказав свідок про переписку. Пізніше на уточнююче запитання прокурора Мішков додав, що під час цієї першої зустрічі Білик контактував із Новаком і отримав від нього підтвердження, що можна працювати.
На запитання, як може допомогти, Білик, зі слів Мішкова, поставив запитання в лоб: «Вы готовы платить? Готовы судью благодарить? — Да, готов».
«Я был готов продать весь мир, чтобы получить решение суда», — пригадував свідок. Кажучи ці слова він нібито мав на увазі, що потребував грошей на лікування близької людини.
Наступного дня він передав Білику документи по справі, але водночас вирішив заявити про вимагання грошей у правоохоронні органи.
«Я понял, что другого пути у меня нету, потому что какая-то финансовая структура присутствует в этом процессе и по крайней мере болгарских учредителей я не потяну, никак не повлияю, даже если найму миллион адвокатов. Я принял решение написать заявление в Службу безопасности», — розповів свідок.
Після подачі заяви в СБУ Мішков під’їхав до Голосіївського суду, де його чекав Білик. Останній із документами зайшов у будівлю суду, а, повернувшись, начебто озвучив вартість послуг: 8 тисяч доларів, половина до і решта після.
«Сам Билык сказал, что судья Новак деньги берет наперед. Нету денег — нету решения. Вот деньги — появилось решение. Я правильно передаю наш разговор?», – звернувся Мішков до Білика, коли той вже сидів на лаві підсудних.
Суддя зупинив свідка, кажучи, щоб той не вступав у дискусії, а відповідав на запитання прокурора.
На наступну зустріч Мішков привіз 4 тисячі доларів, які видала йому СБУ. За словами Мішкова, Білик зайшов з грошима в приміщення суду і згодом подзвонив та сказав, що є короткий текст ухвали про арешт майна компанії (в забезпечення цивільного позову). Мішков зайшов в кабінет судді Новака і тоді єдиний раз на власні очі бачив, як Білик і Новак спілкуються.
Вже в машині Мішков роздивився текст ухвали і помітив, що суддя арештував тільки третину майна, йому це не сподобалося. Білик передзвонив судді Новаку і той нібито пообіцяв переробити рішення.
«У нас произошла плодотворная беседа. Я понял, что господин Билык помогал Ксеничу откупиться от законного, скажем так, правосудия. Говорил четко, что Ксенич передавал деньги. Меня это еще больше возмутило, так как из-за этого процесса пострадал многотысячный коллектив компании», — пригадував Мішков.
Далі Білик, зі слів свідка, попросив розділити наступний транш і дати 2 тисячі зараз. Мішков не погодився, тому що початково мова була про те, що 4 тисячі він заплатить після кінцевого рішення по справі. Виник конфлікт. «Он сказал: без денег я к Новаку не пойду… В кабинет к Новаку не могу зайти», — переповідав свідок. Мішков привіз від СБУ ще 500 доларів, а ще 500 Білик нібито доклав свої і пішов до судді. Пізніше Білик запропонував Мішкову самому написати те рішення суду, яке він хоче, і передати на флешці.
У день судового засідання Мішков прибув під будівлю суду з 3 тисячами доларів, передав половину суми і чекав у дворі, поки Новак приймає рішення. Адвокат вийшов і сказав, що рішення на його користь. Однак Мішков хотів бачити повний текст. Білик повідомив, що треба чекати день-два. Мішков мусив терміново їхати, бо його син вступав у спадщину в анексованому Криму. За кілька днів Мішков вернувся і отримав повний текст рішення та передав решту півтора тисячі доларів Білику десь на дорозі у житомирському напрямку.
«Билык сидел в автомобиле с женщиной. Он взял деньги. Мы поблагодарили друг друга. Процесс закрылся. Дальше происходили оперативно-следственные действия, в которых я не участвовал», — розповідав Мішков.
– Якщо був текст рішення, за що Ви передавали 2 тисячі доларів? — запитав адвокат Сергій Вилков, який захищає суддю Новака.
— Состав преступления должен быть завершен или нет?! — відказав Мішков.
— Фактично було потрібно довести до кінця вказівки?..
— Вы хотите, чтобы сотрудники правоохранительных органов обвинили меня, что я похитил полтора тысячи долларов?!
— Ви могли повернути ці кошти працівникам правоохоронних органів, а не їзити за Біликом по всьому місту?… Бачите, що рішення на Вашу користь і намагаєтесь догнать Білика і передати півтора тисячі…
— Где гарантия, что он потом не подъедет со своей клиентурой и не предъявит мне претензии?! И родится новое уголовное дело, где я начну стрелять в бандитов. Вы это не допускаете?! Зачем мне себя подставлять?! Я передал деньги так, как он требовал.
— Що Ви собі уявляли, коли Ви сказали, що втрачаєте ситуацію: «Я понял, что Билык уезжает, и мы теряем ситуацию». Ви ж могли зупинитися?
— Я имел ввиду не то, что он уезжает. Я понимал, что он начинает нервничать и можно потерять ситуацию в дальнейшем. У меня следующий вопрос апелляция. Учитывая нашу судебную систему… Билык говорил, что зайдет в апелляцию и порешает любые вопросы — я понимал как для меня, так и, возможно, против меня.
Результат слідчих дій громадянин Мішков пізніше побачив у публікаціях ЗМІ про затримання підзрюваних.
Після цього в Голосіївському суді ставлення до Мішкова змінилося. «Я заходил и все разбегались, как мыши», — описав свідок. Страхова компанія подала апеляцію. Апеляційний суд суму компенсації зменшив приблизно на половину.
Свідок підтвердив, що ні разу не спілкувався з суддею Новаком поза судовим процесом.
Чоловіка на ім’я Олег, який дав телефон Білика, Мішков більше не бачив і контактів його не записав.
Адвокат Сергій Вилков, який захищає екссуддю Новака, розпитував свідка, в чому саме проявилося вимагання.
«Меня естественно никто не бил… Неправомерное предложение является вымоганием… Предложил мне совершить преступление», — пояснював Мішков.
Особисто судді Новаку Мішков гроші не передавав. За матеріалами справи, деякий посередник Сергій Бондаренко передав судді Новаку пакунок у фітнес клубі «Спортлайф» на Караваєвих дачах. Свідок Бондаренко розповідав, що Білик сказав йому забрати якісь папери у Івана, який працює на кіностудії Довженка, і передати чоловіку на ім’я Андрій. Свідок Бондаренко допитувався судом на стадії досудового слідства, оскільки поспішав на роботу за кордон. Адвокати в засіданні сказали, що будуть просити викликати цього свідка, щоб допитати його ще раз. Але у вересні минулого року стало відомо, що Бондаренко помер.
P.S. Після публікації матеріалу свідок зв’язався із редакцією і повідомив, що його слова «продать весь мир» були неправильно потрактовані. Пояснив, що відстоював законне і справедливе рішення. «Я в этом мире за справедливое решение, не только в отношении себя, готов пойти на любые риски и траты», — сказав він.
Ірина Салій, «Судовий репортер».
22
0
20
20
