Суд виправдав екс-начальника ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області за недоведеністю провини.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 11 квітня.
За матеріалами справи, у 2015 році податківець вимагав 2000 грн за не зазначення у акті про результати позапланової виїзної перевірки ПП «КСД-Южний» порушень, пов`язаних із заниженням податкових зобов`язань, які призведуть до штрафу у розмірі 2500 гривень та за прискорення закінчення перевірки.
Заявник, який є директором підприємства, розповів, що розмови з податківцем фіксував на свій мобільний телефон, а потім запис переніс на носій інформації та передав слідчому. Окрім грошей, від нього начебто вимагали оргтехніку, папір і миючі засоби. Він звернувся до співробітників служби безпеки ДФС та у прокуратурі написав заяву про злочин, дав свої 2000 гривень, які помітили барвником. Наступного дня, його обладнали аудіо та відео пристроями і ввечері він прийшов до податкової для передачі грошей, але податківець там був відсутній, а інші працівники повідомили, що він перебуває у ресторані у м. Южний. Він під’їхав до ресторану, вони обговорили, як буде прискорюватися процес закриття підприємства. Після цього він, з внутрішньої кишені куртки хотів дістати гроші, але податківець сказав покласти гроші на барну стійку. Він їх туди поклав і бармен на нього дивно дивився, він попрощався і пішов. Після цього відбулося затримання.
Суд з’ясував, що прокуратура не відкрила стороні захисту клопотання і доручення про проведення негласних слідчих дій і постанову про контроль за вчиненням злочину. Тому суд вважає недопустимими похідні докази, а саме протоколи про результати відео-аудіо контролю. Крім того, суд визнав незаконним огляд ресторану (місця події), оскільки він проводився без ухвали суду і з дозволу адміністратора, який не є власником приміщення.
Слідчий у протоколі огляду аудіофайлу, викладаючи зміст розмови заявника і обвинуваченого вказував: «начальник ДПІ передає заявнику аркуш паперу зі списком побутової хімії»; «після чого заявник виходить із кабінету начальника та підходить до інспектора і каже, що він мабуть піде, але інспектор просить його почекати, що їй необхідно все встановити у начальника ДПІ»; «показує жестами на руках суму 2000». Суд зазначив, що не може посилатися на цей протокол як доказ того, що обвинувачений вимагав 2000 грн, оскільки на диску є тільки аудіозпис і немає відеозапису. Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів голос належить саме обвинуваченому і звукозапис не змонтований.
З 22.06.2015 року по 26.11.2015 року, в тому числі під час відвідування ДПІ, заявник і оперуповановажений внутрішньої безпеки ДФС здійснили один одному понад 100 дзвінків та спілкувалися понад 100 хвилин. Дати відвідування будівлі ДПІ співпадають із дзвінками, які були здійснені оперуповноваженим.
Суд вирішив, що оперуповановжений своїми діями впливав на заявника, щоб спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно і виявлено, значить розслідування не було «пасивним». Суд вважає, що мала місце провокація злочину. Інші докази, зокрема список миючих засобів, знайдений у кабінеті податківця, і показання інших свідків, на думку суддів, не можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений вчинив злочин. Отже, причетність особи до скоєння злочину поза розумним сумнівом не доведена.
20
0
20
20
