Шевченківський суд Києва відклав до жовтня розгляд справи про пособництво у вбивстві колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
У засіданні 19 серпня обвинуваченим Олександру Лосю і Ярославу Тарасенку продовжили запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
Захист вкотре просив відпустити чоловіків під домашній арешт із носінням електронного браслета, але суд не погодився. Адвокат обвинуваченого Лося сказала, що через 11 днів буде 4 роки, як він перебуває під вартою.
Минулого тижня суд відкрив дебати і в засіданні вже виступив із промовою прокурор, який попросив Лосю і Тарасенку по 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Дебати не вдалося продовжити, оскільки адвокат Тарасенка Марина Ващенко перебуває на лікарняному. Щоб продовжити запобіжні, суд залучав обвинуваченому на одне засідання адвоката із Центру безоплатної правової допомоги.
Головуючий суддя Віталій Циктіч повідомив, що до суду надійшов лист від адвоката Ващенко, яка інформує, що справді хворіє і вказує дати, в які не зможе прибути у судові засідання — аж до 17 листопада.
За графіком наступне засідання планується 8 жовтня.
Вороненкова застрелили з вогнепальної зброї 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні. Організаторів злочину вважаються невстановлені особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження.
За версією обвинувачення, Тарасенко був водієм покійного кілера, який застрелив Вороненкова, а Лось здійснював візуальне спостереження за політиком.
У минулих засіданнях закінчено допит обвинувачених. Вони не визнають вину і стверджують, що раніше взагалі не були знайомі між собою та вперше побачились на обранні запобіжного заходу.
Ще один фігурант – Ярослав Левенець, з яким обвинувачений Тарасенко мав зустріч у день вбивства Вороненкова нібито з питань створення громадської організації, з вересня 2017 перебуває у національному розшуку. Василенко, якого вважали співучасником вбивства, виїхав до Росії і у 2019 році стало відомо, що його вбили.
Причиною вбивства Вороненкова прокуратура назвала політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.
Обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.
Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку. Далі виконавцями були начебто залучені особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.
Але у жовтні 2019-го суд скасував повідомлення Тюріну про підозру.
У квітні 2019-го вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді щодо Лося і Тарасенка і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості і присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених Лося і Тарасенка потерпіла не впізнала.
20
0
20
20
