Гроші для дівчинки Анжели і чеченці. У справі екзамміністра Гримчака допитують свідків

У справі колишнього заступника міністра з питань окупованих територій Юрія Гримчака триває допит свідків. У їх числі є чимало відомих прізвищ — це особи, які обіймали або й досі посідають високі пости в державі.

В останніх засіданнях суд допитав ексгенпрокурорку Анжелу Стрижевську, колишнього міністра культури Євгена Нищука. Раніше також допитаний  голова Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду Борис Гулько.

Крім того, показання дав громадянин Олексій Гетьман, якому відводиться роль посередника при передачі траншу в 50 тисяч доларів. Він не обіймав високих посад, був звичайним військовослужбовцем і на момент описуваних подій працював у військовій частині Нагвардії. Однак його розповідь цікава тим, що донедавна він був досить близькою до Гримчака людиною і, ймовірно, саме через це опинився в епіцентрі цієї історії.

За версією обвинувачення, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і його родич підбурювали юриста компанії «ЮрЖитло» Максима Святненка до надання неправомірної вигоди суддям Верховного суду за посередництва заступника генпрокурора Анжели Стрижевської та голови Касаційного цивільного суду у складі ВС Бориса Гулька.

Начебто було досягнуто згоди про передачу 80 тис., з яких 25 тисяч Стрижевська забере собі, 25 —віддасть суддям, 10 — для Гулька і по 5 — для суддів в колегії, решта для Гримчака і Овдієнка. Однак насправді обвинувачені нібито мали намір забрати всі гроші собі.

Інший епізод стосується можливих обіцянок замміністра і його родича вплинути на співробітників Міністерства культури, Міністерства юстиції і КМДА щодо погодження реконструкції «Ринку Рибалка».  Загальна сума неправомірної вигоди оцінювалась в 1 млн доларів. Затримання відбулися після одержання частини коштів, а саме 480 тисяч доларів, які вилучили із багажника брата дружини Гримчака — Ігоря Овдієнка, якому відводилась роль помічника.

«Повідомлень мені не надходило»

Сьогодні Анжела Стрижевська є завідувачем кафедри Кримінально-правової політики та кримінального права в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

На допиті вона говорить, що нічого не знала про судову справу, за вирішення якої начебто їй мали передаватися кошти. Так само незнайомий їй і покійний родич Гримчака — Ігор Овдієнко.

Але уже наступною фразою прокурор ставить під сумнів такі свідчення. Адже детектив з’ясував, що Стрижевська мала телефонний контакт із Овдієнком — через меседжери Viber та Whatsapp 6 і 7 вересня 2019 року. Стрижевська каже, що не може це прокоментувати.

Ні, я не готова відповідати. Принаймні мені було невідомо… Повідомлень на цей номер по Whatsapp і Viber мені не надходило…

Прокурор прямо запитав Стрижевську, чи пропонував їй Гримчак неправомірну вигоду за позитивне вирішення конкретної справи у Касаційному цивільному суді. Вона заперечила, кажучи, що раніше навіть не чула про даний спір. На цьому допит було завершено.

«Опосередковано просив консультації»

Колишній міністр культури Євген Нищук — сьогодні артист Національного театру імені Франка.

Він каже, що «Ринок Рибалка», який знаходиться в Києві біля станції метро «Дніпро», йому невідомий. Пояснює, що в міністерстві були фахівці, які займалися пам’ятками, а міністр сам у це не вникав. Водночас Нищук підтвердив, що Гримчак звертався до нього з приводу цього об’єкта.

Опосередковано просив консультації… Було прохання зустрітися на каву з якимись канадськими продюсерами чи хто там… Я був у відпустці. Виключно приїхав на засідання [уряду], де мав доповідь з приводу кіно. Потім пан Гримчак попросив зустрітися, зайти в кафе, не пам’ятаю, як називається, неподалік там. Я прийшов. Ще було двоє осіб — я не пригадую, як їх звали, я їх не знаю. Поговорили про якісь загальнополітичні історії. Про перспективи свої політичні… Про ЮНЕСКО щось я говорив. Попив каву хвилин 10… І ми розійшлися. Ніяких дзвінків, вказівок до підлеглих після зустрічі не було. Я це питання забув через 5 хвилин насправді. Тому що в нас з січня 2019 року будь-які дозвільні документи було заборонено підписувати.

А ви зачіпали питання містобудівних перетворень на «Ринку Рибалка», — запитав прокурор.

Я не пам’ятаю по «Рибалку», але я казав, що дуже важливо, щоб будь-які проекти погоджені були ЮНЕСКО. Це є імідж країни, Києва. Боюсь помилитися. Наскільки я пам’ятаю, Київ тоді не затвердив генеральний план і будь-які ці процеси не могли бути.

Зовнішність супутників Гримчака свідок детально пригадати не зміг. Тільки сказав, що наче небритий хтось був.

Прокурор показав Нищуку фото Овдієнка. Свідок відповів, що не знає, але не виключає, що цей чоловік приходив із Гримчаком у кафе.

Чи підписували Ви які-небудь документи від імені Міністерства культури, якими надавали чи не не давали згоду на питання, пов’язані із містобудівними перетвореннями на цьому об’єкті, — запитав прокурор Макар.

Ні. Жодного разу. Я на те не мав навіть повноважень.

Нищук пояснив, що посада міністра була політична і право підпису він делегував трьом своїм заступникам.

Прокурор каже, що в телефоні затриманого Овдієнка виявлено лист, підписаний від імені Нищука.

Я переконаний, що я такого не підписував. Я ніколи не підписую подібні документи, — заявляє ексміністр.

Він дивиться на роздруківку і стверджує, що підпис має нюанси і цей не дуже схожі на його власний. «Інший принцип підпису», — резюмує Нищук.

«Ось 50 тисяч доларів. Я офігів»

«Ми знайомі з Гримчаком приблизно з 2005 року. Стосунки принаймні до 2019-го були дружні. Трапився цей інцидент і після цього ми з ним не спілкувалися. Як мені сказали, будь-яке спілкування з Юрієм Миколайовичем може йому нашкодити», — пояснив на початку свого допиту свідок Олексій Гетьман.

Цей чоловік був товаришем Гримчака, помічником, коли той був народним депутатом, а станом на 2019 рік служив у військовій частині 3066 Нацгвардії, що знаходилась зовсім поряд із міністерством з питань окупованих територій.

Тому в обідню Гетьман часто заходив в міністерську приймальню попити кави і покурити. Свідок пригадує, що будучи заступником міністра Гримчак все ще давав йому багато доручень. Одного разу Гримчак сказав, що свідку зателефонує Ігор Овдієнко і його треба виручити, але не конкретизував про що йдеться.

Якщо б безпосередньо Ігор щось попросив, я б, звичайно, відмовив або спросив Юрія Миколайовича, бо Ігор для мене людина знайома, але не скажу, що з ним у мене гарні стосунки, хоча про покійних не можна так говорити. Він себе поводив відносно до мене як до тупого міського… Він мені подзвонив і сказав, що треба зустрітися з людиною, що має передати якісь документи, якісь кошти. Ігор сам не може цього зробити, тому що в дружини день народження і він просить мене підстрахувати… Зв’язалися з цією людиною — начебто Максим його зовуть (юрист Святненко — ред.).

При зустріч Максим повідомив, що «все приніс» і запропонував зайти у банк порахувати гроші. Гетьман стверджує, що був абсолютно не готовий до такого — вийшов із військової частини у формі. Зрештою, чоловіки пішли у найближче кафе.

Виймає пакет паперовий і каже: «Ось 50 тисяч доларів». Я офігів! пригадував свідок.

Гроші перерахували двічі — всі були новими купюрами. Святненко взяв у свідка розписку і сфотографував його документи.

Він пішов перший. Я сиджу в кафе з цими грошима. Що діяти я не зовсім розумію… Дуже хвилювався, що зараз хтось підійде і ці гроші в мене забере, що це якась підстава. Почекав, коли під’їхав найближчий тролейбус, і до Юрія Миколайович було їхати дві хвилини. Я приїжджаю здивований і кажу: от передали Ігорю. Гримчак каже: «Не треба це виймати тут. Це Ігоря гроші. Він вже отямився після дня народження. Їзжай до нього і віддаш. Я до цього взагалі не маю ніякого відношення».

Свідок розповів, що вони з Гримчаком часто позичали один в одного гроші. І частіше начебто позичав саме він, оскільки Гримчак мав кращу зарплату. За кілька днів до цього Гримчак подзвонив Гетьману і сказав, що на заправці не вистачає заправитись, щоб доїхати до Києва. Гетьман перерахував 4-5 тисяч гривень — останні гроші, що лишалися до зарплати і за це його вдома лаяла дружина.

Боячись везти Овдієнку гроші на громадському транспорті, Гетьман попросив у Гримчака 200 гривень на таксі. Але заодно поцікавився, чи не може родич замміністра, якому передають такі суми, винагородити його за клопоти з цим пакетом. Гримчак пообіцяв поговорити з Ігорем.

Пізніше забравши пакет, Овдієнко дав свідку 500 доларів старими купюрами, які він мав при собі. Родич Гримчака ще підвіз Гетьмана до військової частини і той по дорозі допитувався, що ж це було.

Він пригадує пояснення Овдієнка, що начебто Максим мав справу з якимись чеченцями. Узяв у них гроші, але не зробив якусь роботу і тепер Овдієнко його виручає.

Наступного дня знайомі мені кажуть, що Юрія Миколайовича [Гримчака] заарештували за мільйон доларів. Я думав, що це якийсь жарт, брехня…

Насправді свідок помилився і Гримчака затримали тільки через 10 днів.

Розповівши свою історію, свідок знову повернувся до початку і пригадав, що перед зустріччю зі Святненком Овдієнко йому говорив: «Скажеш, що ти від дєвочки Анжели». У мене нема знайомих Анжел. Ігор так ставив розмову: «Ну ти ж поняв, ми для цього це робимо». Я половину з того, що він говорив, не зміг зрозуміти. Йому здавалось, що він говорить розумними натяками, а я ж дурний військовий нічого не розумію».

Прокурор попросив ще раз повторити, що говорив Овдієнко про ці гроші.

Він пояснив, коли підвозив, коли гроші вже порахували… Якби він мені сказав, що буде 50 тисяч доларів, я б в житті не пішов. Я в формі, мені дають пакет, я стою на вулиці. Що мені робити?! Нічого не сказав! Шо-то там було про дєвочку Анжелу. «Ну коли він тебе спросить, скажеш, що це гроші для дєвочки Анжели»… Коли ми [після передачі коштів] їхали, він сказав, що це Максим взяв гроші у якихось чеченців, а потім роботу якусь не виконав і йому ці чеченці погрожують, а він з ними не може зустрітися, бо він начебто винен більшу суму. Тому він ці гроші передає не безпосередньо чеченцям, а передає через Ігоря, бо Ігор взявся влаштувати це питання.

Тобто Гетьман отримав інструкцію від Овдієнка, якщо Святненко запитає, кому ці гроші, відповідати, що для дівчинки Анжели. А вже після їх отримання Овдієнко пояснив Гетьману, що Святненко нібито винен якісь гроші чеченцям і передає через Ігоря.

Ігор таким чином спілкувався якимись натяками, які здавалися йому дуже розумними, а мені на половину незрозумілими… Я зробив висновок, що він просто щось розказує, щоб я не зрозумів, що це було… Не хотів розказувати мені справжню причину… аби локшину на вуха.

«100%, що Юрій Миколайович знав щось про ці справи»

Те, що гроші повіз Гримчаку, а не Овдієнку свідок пояснює тим, що вважав, що після дня народження Овдієнко десь валяється. Свідок поспішав вернутись на службу, а кабінет Гримчака був зовсім поряд. Однак замміністра сказав, що Овдієнко вже на роботі і в нормі, тому пакет треба зараз везти йому.

Прокурор доводить, що насправді все було інакше і Овдієнко озвучував свідку вказівку особисто Гримчака. Під час досудового розслідування знімалась інформація з транспортних телекомунікаційних мереж.

7 серпня 2019 зафіксовано телефонну розмову між Гетьманом і Овдієнком. Прокурор Олег Макар навів декілька фраз.

***

Овдієнко: Может быть я дам по просьбе Юрия телефон одного человека. Он подъедет, что-то отдаст… То есть, если Максим тебе позвонит, то Юра назначил тебя старшим по этому вопросу… Максим от Юрия Николаевича вам что-то передать.

Овдієнко: Лешенька, будет, например, некий Максим… Скажет от Юрия Николаевича. Вечером, попозже чуть-чуть. Когда он придет и передаст, наберешь меня и привезешь. Я потом все разберусь. То есть мы с Юрой сделали работу.

Гетьман: Ну все я понял. Не надо ничего рассказывать. Я все понял.

***

Послухавши запис розмови, свідок дивується і каже, що можливо не надав значення словами Овдієнка про те, що Максим буде саме від Гримчака.

Прокурор продовжив цитувати.

***

Овдієнко: Тебе задача от Юрия Николаевича отвезти куда-то там девочке… И меньше подробностей. В сущности, что происходит… Когда Юра на 19 пойдет на эфир, я согласую с ним, ты наверное там единичку отдашь ему. (У НАБУ припускали, що йдеться про 1 або 10 тисяч доларів).

Гетьман: Та не надо. Я разберусь. Я с Юрием.

***

Якщо людина від Юрія Миколайовича, то взагалі тоді мої дії якось нелогічні… З Юрієм Миколайовичем гарні стосунки… Якщо б він сказав: «Від мене буде людина» і все. Не треба телефонувати…. Юрій Миколайович сказав: «Овдієнко тебе щось попросить… І телефонний запис, що «людина від Юрія Миколайовича». Я видно це мимо вух пропустив. Це не в’яжеться. Овдієнко мені каже, що людина від Юрія Миколайовича. Я до цього зустрічався із Юрієм Миколайовичем і він мені нічого про це не каже… Ця манера спілкування Овдієнка, як він ставився до мене звисока. Я багатьом його фразам не надавав значення…

Чоловік намагається дати лад поясненням і починає зриватися на крик і плач.

От присяга! Мені Юрій Миколайович сказав, що Овдієнко тебе попросить. Я послав би на х… Овдієнка, якби він сам до мене звернувся! «Він тебе щось попросить». Я виконав просьбу Юрія Миколайовича. Попросив мене допомогти Ігорю. На х… мені той Ігор потрібен був!.. Що ця людина від Юрія Миколайовича була — чому я не пам’ятаю такого?! Чому тоді сам мені не сказав?!

Свідок сильно розхвилювався і суд був вимушений зробити перерву.

Я бачив Юрія Миколайовича в різних справах з 2005 року і вважаю, що це мужня та порядна людина. Я дуже хочу, щоб встановилася істина… Юрій Миколайович нічого мене не просив, нічого про це мені не казав… Він казав: «Із друзів ти мені найбільш дружня людина». Якби була якась справа, Юрій Миколайович би мені повідомив… Я бачив, як він переживає за Донбас… Як відноситься до своїх дітей — це приклад. Я не припускав навіть у думках, що Юрій Миколайович може щось не те… Він мені би розказав… Ми спілкувалися майже кожен день. Я в обід приходив, тому що в кабінеті він дозволяв курити.

Після того, як Гримчак, з Ваших слів, повідомив, що не має відношення до цих грошей, чи продовжували Ви з ним обговорювати ці події? — запитав прокурор.

Я розкажу приблизно, як я пам’ятаю. Кажу: ні фіга собі. Тільки що ми розмовляли, декілька днів тому, що грошей взагалі нема, на цигарки мелочь по всім карманам шукати треба… Сказав: «Юра, якщо б мені такі гроші… В мене досі не вирішено квартирне питання«… Це дружня така була жартівлива розмова під каву. Секретарша (ми просили) робила каву.

У кабінеті Гримчака також був встановлений прослуховуючий пристрій і розмову замміністра зі свідком, коли той прийшов з пакетом із грошима, записали. І прокурор це зачитав.

***

Гетьман: Здравія желаю!

Гримчак: Привет, дорогой. Что случилось?

Гетьман: Та голова болит.

Чоловіки спілкуються про каву і про погоду, потім переходять до обговорення переданих коштів.

Гетьман: Тогда надо закрыть и посчитать, потому что вдруг там бумажки не хватает. Будете на меня думать.

Гримчак: Расслабься.

Гетьман: Мы два раза пересчитывали.

Гримчак: Здесь никто ничего не делает. Туда — это с Игорем.

Гетьман: Да я вот просто конфеты.

Гримчак: Молодец, я рад за тебя.

….

Гетьман: Два раза считали, потому что я переживаю.

Гримчак: Не надо переживать. Меньше разговоров. Все.

Гетьман: Не. Ну там раз и не так…

Гримчак: Ничего бывает. Ничего страшного. Разберемся. Если не будет хватать, мы тебя убъем. Только быстро и неожиданно

У засіданні Гетьман посміхається і вставляє репліку: Ну это ж шутка. Ну шо! Кого Вы слушаете. Юра меня убьет?!

Далі, згідно з записом, Гримчак пояснює Гетьману, де він має зустрітися із Овдієнком, каже куди і як їхати.

Гетьман: Этот парень (Святненко — ред.) просил мой документ сфоткать. Говорю, ну фоткайте.

Гримчак: Этого парня скоро убить надо будет. Ну мало, что ли сфоткал.

Гетьман: Можно написать бумажку, что получил и счастлив.

Гримчак: Ты, что с ума сошел. Хотя бы сфоткал какой-то документ. Документ можешь фоткать. Ну мало, где-ты фоткал.

Гетьман: Он мутненький какой-то. Я не спец, но что-то там не так.

Далі обговорюється парад до Дня незалежності.

Гетьман (прощаючись): Я тебя еще что попрошу. Мне пару копеек накинет?

Гримчак: Думаю, да. Смотри, мы с тобой обсуждали. Я ничего не имею. Я ничего не знаю. Я думаю, что да. Сейчас поедешь и маякнешь мне.

Коли свідок виходить Гримчак дзвонить Овдієнку: «Хорошо-хорошо. Поехал туда. Ты там ему, не знаю, 500 дай. Слышал? Он просил, чтоб было. Катался, ездил. Хорошо?! Дай ему 500. Все мои и все остальные».

***

Після зачитаної розмови свідок все ще намагається відстоювати свою попередню позицію, хоча, зрештою, сам приходить до неоднозначних висновків:

Ясно 100%, що Юрій Миколайович знав щось про ці справи Овдієнка. Може, Овдієнко йому просто по дружбі розказав… Не прозвучало фрази Юрія Миколайовича, що він якимсь чином причастний… Судячи з цих розмов, звісно, шо він знав. Ничего себе! Людина кожен день приходить до нього в гості, вони спілкуються і зараз людина тайно від нього отримає отакі великі гроші. А Юрій Миколайович про це перший раз чує?.. Звісно, він знав, що Ігор щось там робить. Але що це спільна справа Гримчака і Овдієнка?.. Може, вона і була спільна, але мені цього не відомо.

Згодом адвокат Гримчака запитала свідка, чи не тиснули на нього працівники НАБУ. Свідок заперечив і сказав, що все було навіть навпаки і він брав участь у конкурсі на посаду керівника кол-центру НАБУ.

Я сам з правоохоронних органів. І як люди ці себе поводили, мені дуже сподобалось і коли я дізнався… Я мав виграти цю посаду, бо я був керівником кол-центру Національної гвардії. Але вони ввели вимогу, що має бути юридична освіта… Для мене ці люди (співробітники НАБУ — ред.) були як мої сослуживці, люди з правоохоронних органів. Вони для мене свої.

Ви читали протокол допиту? Ваші слова там вірно зафіксовані? — запитала адвокат Тетяна Матяш.

У протоколі було декілька листів. Усі прочитав один раз. Начебто там усе було правильно. Робити прискіпливий аналіз я не мав змоги.

Вам відомо, що в протоколі записано Ваші слова, що у Вашій присутності Гримчак погрожував вбивством Святненку? На підставі саме Ваших слів Гримчака тримали в СІЗО майже пів року. Ви взагалі коли-небудь чули реальні погрози від Гримчака життю кому-небудь?

Вбити когось? Ну тільки ворогів.

Кого саме?

На сході мається на увазі.


Ірина Салій,  «Судовий репортер»

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Share:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *