Центральний районний суд міста Миколаєва визнав місцевого пенсіонера винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 17 травня.
У період із середини серпня до середини вересня 2022 року обвинувачений їздив по місту на авто і передавав представникові РФ місця перебування українських військовослужбовців, а також результати артилерійських обстрілів інфраструктури міста.
Наприклад, надіслав детальні фото наслідків артилерійського обстрілу Інгульського мосту, будівель ДП «Миколаївський суднобудівний завод», Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Миколаївського національного університету імені Сухомлинського, Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.
Чоловіка затримали, після того, які він фотографував територію біля Миколаївської ТЕЦ, щоб скоригувати майбутній ракетний удар. За чоловіком велося візуальне спостереження і зʼясувалося, що він виїхав на завдання зі своїм «учнем» — хлопцем 12-13 років, який не знав про злочинні наміри.
Підліток розповів, що познайомився із обвинуваченим, коли підміняв на роботі свою матір, яка працює двірничкою. Він допомагав цьому чоловікові по господарству, а той також допомагав їхній сімʼї. Того дня обвинувачений попросив поїхати з ним на квартиру, щоб поставити замок. Потім вони на машині поїхали кудись містом, але куди саме, чоловік не говорив, однак попросив його сфотографувати на мобільний телефон якусь станцію. Після цього вони вернулися на квартиру обвинуваченого і згодом туди приїхали співробітники СБУ.
Сам чоловік у судовому засіданні вину не визнав. Він намагався переконати суд, що збирати інформацію його попросили працівники СБУ. Нібито влітку у дворі будинку до нього підійшов незнайомець, одягнений як співробітник СБУ, і поцікавився, чи не служив він у Севастополі. Повідомив йому, що сам він із Керчі та попросив зробити фотознімки пошкоджених обʼєктів у результаті обстрілів міста та відправити у месенджер Telegram певному користувачеві, на що він погодився, оскільки подумав, що це співробітник СБУ. За те, що він їздив та фотографував, йому дали 5 літрів бензину.
Але такі пояснення спростовуються перепискою обвинуваченого, в якій видно проросійську позицію. Вінн пише, що чекає окупантів і намагається будь-що їм допомогти, висловлює захоплення російським президентом.
— День добрый. Как вы?
— Хлебаю я колодязную воду, чиню гармошку и сам себя корю (…) А так все по-старому — тоесть, ждем вас…
Співрозмовник пропонує паливо до авто і проявляє інтерес до суднобудівного заводу, цікавиться, чи є там якісь оборонні замовлення.
— Сколько нужно топлива? Давайте попробуем разузнать не просрали ли хохлы завод, как всё что осталось от наследия Союза… — пише росіянин.
— Думаю литров 30 но результаты будут попробую пожить возле объекта чтоб не ездить лишний раз, доклад будет. А как на счет визуального контакта??? – запитує обвинувачений.
— Что вы имеете ввиду под визуальным контактом?”
— Думаю что фото будет не достаточно, а рукопожатия думаю достаточно…
— Вы имеете ввиду со мной?
— Да хоть со всей Россией и её Армией.
— Со всей Россией контакт будет очень скоро, поверьте мне, я думаю нашими действиями мы вам это доказали. Наши люди везде и по всюду, вы это знаете. Когда мы зайдём в по праву наш Николаев, первым человеком с которым я пожелаю встретиться – это Вы. Всему своё время, и вы и я сейчас творим новую историю, тем более вы понимаете риски нашей работы. Так вот что касается пожить возле объекта — нужно быть предельно аккуратным, так как есть риски, что могут заметить ваше частое присутствие и к этому нужен серьёзный поход.
— Да я просто пойду попытаюсь устроиться на работу туда я хоть и пенсионер, но голова то работает тем более эти корабли которые я сдал их помнит весь Советский Союз, люди которые там работают не могут не помнить это должно быть в истории завода и архивах. Я буду идти до конца и счастлив я висеть на острее зарезанный за то что был опасен.
— Вы просто гений. Идея с трудоустройством отличный план, тем более, что вы действительно квалифицированный специалист.
— Рад стараться и охота есть Дай вам бог молюсь за вас. Удачи вам (Наше дело правое) и мы победим.
— Однозначно бравое, победа только за нами. Работаем в этом направление. Конец связи.
Іншим разом обвинувачений надіслав інформацію, що з полігону випущені ракети у бік окупантів. Співрозмовник подякував, кажучи, що це дозволило запобігти атаці, а також повідомив, що йому передали бензин: «Подарки слева в винограднике на углу дома, заберите».
12 вересня координатор написав обвинуваченому, що був у Москві і доповідав про їхню співпрацію і її оцінили на вищому рівні.
— По итогам освобождения Николаева — вас представят к высшим государственным наградам. Также, к слову, мне присвоили внеочередное звание «подполковник», по вашему — «капитан 2-го ранга»! В этом и ваша заслуга, благодарим за службу, ваши награды так же будут ждать вас! — написав росіянин.
— Балуете … за Вас искренне рад (…) От души поздравляю (…) Цэль одна жила би страна родная и нету других забот. Я искрение горжусь успехами России и Путина. Бог послал нам такого президента. Всем раздаёт по заслугам. Россия на высоте (…) Я ужэ нее помню когда мне было так радостно на душэ за успехи России (оригінальна орфографія збережена — ред.).
— Знаем как вам тяжело, как сложно жить с нынешними ценами и низким доходом, но потерпите… По нашим разведданным осталось совсем немного и вскоре Русский Николаев оживёт.
14 вересня 2022-го представник РФ повідомив, що отримав із центру особливо важливе завдання, щоб ставорити умови для ривку по «звільненню» півдня України. А саме зібрати інформацію про вузлові електропідстанції. Росіянин пояснював, що, позбавивши місто опалення перед настанням холодів, вдасться підірвати довіру до влади і посіяти паніку.
Чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.
22
0
20
20
