Вищий антикорупційний суд провів допит Інеси Кадирової, матері колишнього нардепа Олександра Онищенка, який уникає правосуддя, перебуваючи за кордоном.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
75-річну жінку судять як пособницю у складі злочинної організації, яка у 2013-2016 рр. протиправно заволоділа понад 1,6 млрд грн від реалізації природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування».
Раніше у зв’язку зі станом здоров’я Кадирової суд змінив порядок дослідження доказів – ухвалив почати його із допиту обвинуваченої.
Двічі поспіль суд відкладав засідання, оскільки Кадирова не могла прибути за станом здоров’я. Жінка самостійно не ходить і пересувається на візку.
23 жовтня жінку доставили у засідання, але вона з труднощами говорила. Тому судді запитували, чи дозволяє їй самопочуття давати показання, чи усвідомлює вона, що відбувається.
Адвокат Іщенко сказав, що медична експертиза навряд чи дасть відповідь, чи може Кадирова постати перед судом. Захисник повідомив, що хоче, аби його підзахисну все ж допитали, а потім уже вирішувати клопотання про зупинення слухання справи або організацію її дистанційної участі.
Водночас адвокат клопотав про те, щоб Кадирову допитували у закритому режимі, хоча і сам погоджувався, що для цього нема юридичних підстав. «Ее состояние корреспондентами высвечивается в негативном смысле и в прошлом судебном заседании и в позапрошлом. Мне не хотелось, чтобы на ее состоянии спекулировали корреспонденты… Чтоб было выдалено представника засобу масової інформації», – говорив Іщенко.
Прокурор Перов сказав, що про негативне висвітлення нічого не чув, для закритого засідання нема законних підстав, а видаляються із залу засідань тільки свідки і особи, які порушують порядок.
Суд у клопотанні адвоката відмовив і зазначив про гласність і відкритість процесу.
Кадирова спочатку дала вільні показання.
«… Я этим никогда не занималась. Я всю свою жизнь проработала зоотехником – 38 лет… Большую часть жизни работала на Киевской птицефабрике. Оттуда ушла на пенсию. Я с газом встречалась только, когда у нас была дача и покупала баллон по 3 рубля, потом по 5… Больше никакого понятия. Я могу рассказать, как я попала в Офис (мається на увазі офіс Онищенка – прим.). После ухода на пенсию у меня было предпринимательство, птицу выращивали, остались даже документы, которые в налоговую… Потом один сотрудник умер. Потом и в мой дом пришла беда… Погиб сын… Осталась сама… Извините! (Кадирова починає плакати і пригадувати смерть свого сина і брата Олександра Онищенка – прим.)… Он мне говорит (другий син – Олександр) занимайся лошадьми, а я не могла… Он 10 лет был президентом Федерации конного спорта… Говорит, занимайся конным спортом, но я не согласилась, потому что не было сил. Он снимал сначала две комнаты на улице Лейпцигской. Чтобы не брать уборщицу, я там убиралась. Потом на Шота Руставели сняли две комнаты, я тоже там убрирала. А когда появился у него уже свой офис, где я как бы занималась газом, у меня там не было ни своего рабочего стола, ни своего стула. Много людей там… спросите любого, где у меня там был кабинет… Я сидела на кухне и у входа на диване. Ходила туда не каждый день, а когда позволяло здоровье. Как я стала бандиткой, я тоже не знаю. Я всю свою жизнь трудилась рабочим классом. Сама любила этих людей за их тяжелый труд… Я была обыкновенной простой женщиной…».
Кадирова повідомила, що її чоловік був начальником відділу в міністерстві, але « комусь не сподобалося, що керує узбек» і після розпаду Радянського союзу він виїхав до Узбекистану, де став генералом і замміністром. Сама ж вона залишилась жити в Україні.
Жінка розповіла, що у березні 2017 була у Москві у родичів, але син Олександр Онищенко попросив прилетіти до нього на день народження в Іспанію, де її і затримали.
«Он мне позвонил: «Мам, приедь, у меня ж день рождения 31 марта. Я взяла билеты и поехала… В Испанию, у него там были соревнования. У самолета меня сразу встречают… Утром меня повезли в Мадрид два милиционера», – повідомила обвинувачена.
Прокурор називав жінці компанії, які вважаються підконтрольні Онищенку. Кадирова здебільшого відповідала, що ці компанії їй не відомі. Також їй показували підписи від її імені на господарських документах цих компаній, в тому числі щодо відкриття рахунків у латвійському банку. Жінка сказала, що це не її підписи.
Кадирова підкреслила, що ніколи не гналась за багатством і живе в квартирі, яку її чоловік отримав безплатно ще в радянські часи. Офіційно вона була зареєстрована у будинку сина Олександра у Редутному провулку (столичний мікрорайон Царське село).
Прокурор: А хто був власником офісу на Хрещатику?
Кадирова: Ну я. Когда строился этот дом, мы вкладывали деньги в строительство. Мои деньги были там и мужа. Семейное.
Обвинувачена підтвердила, що обіймала посаду директора офісу і отримувала близько 5 тисяч гривень зарплати і мала ще таку ж пенсію.
Вона підтвердила, що знає інших співробітників офісу Онищенка. На запитання, як познайомилась із директором ТОВ «Нафтогаз Трейд» Євгеном Бистрицьким, відповіла: «Да никак. Он был рассказчиком анекдотов… Откуда я знаю, что они все робылы».
Прокурор раніше заявив, що в матеріалах справи є відеозаписи з офісу Онищенка і підтвердження, що Кадирова виплачувала кошти учасникам організації, її підписи є на документах щодо майна і банківських рахунків.
Адвокат і судді обвинуваченій запитань не ставили.
У наступному засіданні суд має вирішити, чи буде Кадирова брати участь у розгляді дистанційно. Кримінальний процесуальний кодекс цього не передбачає, тоді як цивільний і господарський так. Захисник обвинуваченої заявив, що у випадках, коли щось не врегульовано, то суд має керуватися принципом верховенства права, тобто може дозволити Кадировій за станом здоров’я брати участь у засіданні з дому.
У серпні 2016 Кадирова була оголошена у міжнародний розшук. До 2017 місцезнаходження жінки було невідоме. Згодом, за повідомленнями прес-служби НАБУ, її виявили в Іспанії, де також перебував і її син Олександр Онищенко. Україна ініціювала їх екстрадицію. Лише в липні 2019 Кадирова повернулася на територію України.
У травні 2020 у Німеччині суд відмовив в екстрадиції колишнього депутата Верховної Ради України Олександра Онищенка. У поясненні до ухвали зазначається, що «існує значна ймовірність» того, що в разі екстрадиції Онищенка «не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах», у тому числі й Європейської конвенції з прав людини. А тому екстрадиція є недопустимою.
22
0
20
20
