Несоковитий клієнт: як суди допомагали бізнесмену Барщовському не віддавати кредити

688

Борги треба повертати. Але якщо позичити дуже багато, то можна спробувати викрутитися. А допомагатимуть у цьому українські суди.

У 2011-2013 рр. компанії Тараса Барщовського «Яблуневий дар» і «Танк транс» взяли в «Дельта банку» кредити на кількадесят мільйонів євро.

У 2014 році після подій у Криму і на Сході банк почав переживати труднощі з виплатами. А вже на початку 2015 компанії, пов’язані з Барщовським, уклали з деякими клієнтами банку угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог — ті хто боргував банку і ті, кому був винен сам банк, домовилися про взаємозалік.

У числі таких клієнтів була компанія Cargill, яка володіла 30% акцій «Дельта банку», а також ТОВ «Інвестком», пов’язане з компанією «Фокстрот». Тепер компанії «Яблуневий дар» і «Танк транс» мали кредити безпосередньо у Cargill, а банк інформували, що йому грошей не повертатимуть.

Всього компанії, пов’язані з Барщовським, провели таких операцій на суму більше 100 млн євро. Через місяць НБУ відніс «Дельта банк» до категорії неплатоспроможних, в тому числі через неповернення грошей позичальниками.

Посилаючись на зарахування зустрічних вимог, позичальники подавали позови до суду про припинення застав та іпотек. Львівські суди їх задовольняли.

Так, «Яблуневий дар» намагався вивести із застави майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку Galicia, яка оцінювалась у 49,5 млн грн. Місцеві судді Олена Щигельська у Госпсуді Львівської області і колегія в апеляції Якімець Г.Г., Бойко С.М.,Бонк Т.Б. стали на сторону «Яблуневого дару». Проте у січні 2016 Вищий господарський суд попередні рішення скасував. З’ясувалося, що суди нижчих інстанцій, визнаючи «схлопування», не звертали увагу на заборгованість по штрафних санкціях і нараховані відсотки за користування кредитом.

Так само у місцевих судах програвав кредитор і щодо визнання недійсними правочинів про зарахування однорідних зустрічних вимог. Тільки 30.10.2018 з’явилася постанова Великої палати Верховного суду про те, що зобов’язання були в різних валютах (доларах та євро), а тому вимоги не можуть вважатися однорідними. Тепер суди нижчих інстанцій орієнтувалися на цю постанову. У 2019 низка заяв про зарахування однорідних зустрічних вимог були визнані недійсними, а попередні судові рішення скасовані.

Сам Тарас Барщовський передав в іпотеку «Дельта банку» шість ділянок землі площею 20 га. Але у реєстрах їх не знайти. Аналогічна ситуація склалася з ділянками іншого майнового поручителя Палашованого. Імовірно, реєстраційні дані цих ділянок були змінені з метою збереження у власності.

З урахуванням відсотків на кінець минулого року сума вимог банку до компаній «Яблуневий дар» і «Танк Транс» становила понад 6 млрд грн.

Повернення цих грошей точно не стало б зайвим. Адже «Дельта банк» винен державі 6 млрд грн кредиту рефінансування. А загальна сума заборгованості перед державою, фізособами та юрособами-вкладниками у 2017 оцінювалась у 52 млрд грн.

Однак держава після тривалої судової тяганини передумала змагатися за ці гроші.

У листопаді 2019 Фонд гарантування вкладів продав право вимоги «Дельта банку» на 6 млрд грн фінансовій компанії «Інвестохіллс Веста» за 328 млн грн. А далі вже новий кредитор відчув на собі всі особливості вітчизняної судової системи.

17 грудня 2019 за заявою ТОВ «ТБ Сад» Залізничний ВП ГУНП у Львівській області зареєстрував кримінальне провадження щодо шахрайства в особливо великих розмірах. А через три дні суд арештував все майно «Яблуневого дару».

«ТБ Сад» повідомила, що з 2014 року за договором постачала компанії «Яблуневий дар» яблука та вишню для переробки. Із ухвал по кримінальних провадженнях відомо, що «ТБ Сад» начебто взагалі нічого не виробляв і через нього проводились штучні фінансові операції… До переформлення на кіпрські компанії у 2010 році у списку засновників обох підприємств значився Тарас Барщовський. «ТБ Сад» інформувало, що продало товар, а фізособа поручилась за оплату ТОВ «Яблуневий дар» на 2 млн грн. Пізніше підприємство не розрахувалось, а поручитель під час особистої зустрічі начебто сказав керівнику «ТБ САД», що не має наміру платити, бо договір поруки укладав без мети реального настання наслідків. Невиконання договору поруки було розцінено як шахрайство… Суддя Залізничного суду Львова Дмитро Боровков на прохання «ТБ САД» наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно ТОВ «Яблуневий дар» із забороною будь-яких реєстраційних дій… Арешт накладався з метою забезпечення у майбутньому відшкодування збитків на 2 млн грн, хоча саме арештовуване майно коштувало в рази більше.

Цікаво, що на момент арешту поручитель на суму 2 млн грн ще не був ні разу допитаний слідчим. Чоловік проігнорував повістку. Тільки 28 січня (тобто через місяць після арешту майна) суд дозволив застосувати до свідка привід.

Для порівняння — у 2015 році Печерський суд не захотів арештувати майно ТОВ «Яблуневий дар», ТОВ «Танк Транс», УНСП «Агро-Поділля» та Cargil у кримінальному провадженні про виведення коштів з «Дельта банку». Суд відповідав слідчому, що компанії володіють майном протягом значного часу і воно жодним чином не бути доходом від злочину…

Але в Залізничному суді Львова думали інакше. І тепер арешт майна ТОВ «Яблуневий дар» не давав можливості внести до реєстру інформацію про нового іпотекодержателя.

Арешт оскаржили вказуючи на зловмисну домовленість, спрямовану на перешкоджання новому кредитору.

Апеляційний суд вирішив, що суддя Боровков не перевірив клопотання щодо обґрунтованості та співрозмірності. Суддя арештував все рухоме та нерухоме майно, не визначивши чіткий перелік майна, на яке слід накласти арешт та його вартість. Цікаво, що суддя Урдюк, яка початково була головуючою у справі, всупереч процесуальним строкам розгляду скарги протягом 3 днів відклала її на 18 днів. Розгляд відбувся тільки після заміни головуючого.

Відтак на момент коли 31 січня 2020 Апеляційний суд Львівської області арешт скасував, ТОВ «Яблуневий Дар» зумів перестрахуватися. 29 січня Яворівський райсуд Львівської області арештував майно підприємства по іншій кримінальній справі.

19 грудня 2019 року на лінію 102 нібито надійшов дзвінок нотаріуса, що у місті Новояворівськ невідомі особи в її конторі зайшли через ком’ютер у реєстр і від імені нотаріуса створили заяву про припинення обтяження на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Яблуневий дар».

27 січня 2020 директор «Яблуневого дару» написав заяву у прокуратуру, що невідомі особи намагаються заволодіти майном компанії. Ці епізоди об’єднали в одну кримінальну спарву і суддя Яворівського суду Наталія Швед за клопотанням слідчого поліції наклала арешт.

Паралельно до суду було подано заяву про банкруство ТОВ «Яблуневий дар» пов’язаною структурою ТОВ «ТБ Сад». Не дивно, адже на період банкрутства діє мораторій на задоволення вимог кредиторів. Існують судові рішення у кримінальному провадженні щодо ймовірного ухилення компаніями «Яблуневий дар» і «ТБ Сад» від сплати податків за допомогою створення штучних фінансових операцій, таких як повернення фінансової допомоги або повернення невикористаних коштів на закупівлю сільськогосподарської продукції. Слідством встановлено, що операції були штучно створені і продукція придбавалася не у «ТБ Сад», а у фізичних осіб, але проводилися через «ТБ Сад», оскільки останнє перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку.

Тим не менше, суд визнав вимоги «ТБ Сад» до «Яблуневого дару» на 2,24 млрд грн. Для порівняння «Інвестохілл Веста», що придбало право вимоги 6 млрд грн, визнали тільки 606 мільйонів. Суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів і призначив арбітражного керуючого для розпорядження майном ТОВ «Яблуневий дар». Компанія «Інвестохілл Веста» оскаржила рішення, засідання в апеляції має відбутися в другій половині березня.

***

З огляду на такі перипетії не дивно, що держава вирішила, що краще синиця в руках, аніж журавель у небі, і продала проблемні активи. У програші залишились і численні вкладники банку, чиї вимоги могли бути задоволені за рахунок стягнутих мільярдів.

Не менш цікаво, чи вдасться тепер приватній компанії отримати хоч щось. Результат справи важливий для розуміння, чи безпечно в цій країні взагалі у щось вкладати гроші чи навпаки — можна брати чужі, не повертати і тобі за це нічого не буде. І відповідь на це має дати українське правосуддя.

У 2019 році журнал «Новое время» включив Барщовського у список 100 найбагатших людей України. Бізнесмен зайняв 60 позицію, його активи оцінили у $105 млн.

Ірина Салій, сайт «Судовий репортер»

error20
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь