Вищий антикорупційний суд за відсутністю складу злочину виправдав ексначальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України від розтрати 21,5 млн грн.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 1 листопада.
За версією обвинувачення, у 2018 році при закупівлі у Харкові житла для військовослужбовців посадовець умисно завищив очікувану вартість 1 квадратного метра. Крім того, начебто, домовився із учасниками тендеру про підготовку конкурсних пропозицій за цінами, що не відповідають вартості на ринку у подібних будинках.
У грудні 2018-го Міноборони куплило 63 квартири для військовослужбовців у ТОВ «КУА «ДІВОДОР» на 56,5 млн грн. При цьому 21,5 млн грн, вважалися сплаченими безпідставно в результаті завищення ціни на квартири.
У суді колишній посадовець винним себе не визнав і заперечував, що свідомо завищив моніторинг цін. Після запропонованої Міноборони ціни 14 тисяч гривень за один квадратний метр жодні будівельні корпорації не зацікавились тендером, як і після підняття ціни до 17 тисяч, тому конкурси не відбулися. Обовʼязковою умовою Міноборони було придбання квартир «під ключ», що створювало додаткове суттєве фінансове навантаження на продавця. Порадившись, чиновники вирішили збільшити очікувану вартість квадратного метра житла до 19 тисяч гривень. Відбулися торги і конкурсна комісія обрала учасника з 16 тис.грн за квадратний метр.
У лютому 2020-го оціночно-будівельна експертиза встановила завищення вартості квартир. Порівнюючи ціни на подібну нерухомість, експерти дійшли висновку, що вартість одного квадратного метру житла в ЖК «Райдужний» на момент укладення договорів купівлі-продажу повинна була становити 10 тис. 157 грн.
Обвинувачений підписав договори купівлі-продажу квартир на виконання рішення конкурсної комісії. Він вважає, що його функція була технічною і він не був матеріально відповідальною особою, бо укладав угоди, підписував контракти і платіжні документи за дорученням міністра оборони України.
Моніторинг цін проводили його підлеглі, які брали ціни з відкритих джерел, з інтернету, ЗМІ, з рекламних банерів тощо. Він довіряв їм та не перевіряв усі матеріали, тому затвердив своїм підписом запропоновану вартість квадратного метра.
Адвокат звертав увагу, що був відсутній нормативно-правовий акт, який регламентув би порядок такого моніторингу, тому його підзахисний не порушив жодних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарчих повноважень, передбачених нормативно-правовими актами. Вартість квартир, які придбавались, визначалась конкурсною комісією Міноборони, до якої обвинувачений не входив, а компетенція його службового становища не дозволяла впливати на остаточну вартість квартир і визначення переможця тендеру.
Крім того, адвокат зазначив, що гранична верхня межа вартості квадратного метра означала лише те, що купувати квартири за вищою ціною неможливо. Тендери проводились саме для того, щоб на ринкових умовах, з дотриманням процедури, отримати якомога більше пропозицій та акцептувати економічно вигіднішу. При цьому остаточну ціну, за яку купувати житло, визначала конкурсна комісія, на роботу якої обвинувачений не впливав.
Експосадовцю загрожувало від 7 до 12 років увʼязнення з конфіскацією майна.
У 2023 році суд за клопотанням сторони обвинувачення призначив комісійну військову та економічну експертизу. Експерти дали висновок, що заподіяння збитків Міноборони не підтверджується. Робоча група Головного КЕУ ЗСУ проводила моніторинг цін шляхом запиту в продавців, їх порівняння та усереднення, враховуючи ринкову вартість житла по місту в цілому, а не по індивідуально визначених обʼєктах. Натомість оціночно-будівельна експертиза не зʼясовувала середню ринкову ціну одного квадратного метра житла у Харкові, а встановлювала вартість 1 кв. м. житла за конкретною адресою, тобто бралися до уваги інші вихідні дані.
Конкурсна комісія Міністерства оборони обрала пропозицію ТОВ «КУА «Діводор» із ціною 16 тисяч гривень за один квадратний метр житла. Тобто ціна 19 тисяч гривень, запропонована моніторингом, дійсно, не впливала на результат закупівлі, а була граничною ціною, яку можна було запропонувати.
Виправдуючи обвинуваченого, суд звернув увагу, що Департамент внутрішнього аудиту Міноборони погодив результати моніторингу вартості 1 кв. м загальної площі житла у м. Харкові у розмірі 19 тисяч гривень.
Свідок, який був заступником директора Департаменту внутрішнього аудиту і начальником відділу аудиту у сфері державних закупівель, дав суду показання, що вся відповідальність за придбання квартир покладається на Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ. І Департамент аудиту, нібито, не може впливати на закупівлю чи зупинити її. Але з матеріалів справи зʼясовується, що Департамент внутрішнього аудиту не лише виконував функцію візування, а й мав запобігати незаконному і неефективному використанню бюджетних коштів і з цією метою мусив самостійно здійснювати моніторинг. Це передбачено в Положенні про відділ аудиту у сфері закупівель Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
Жоден із допитаних свідків не повідомив про отримання від обвинуваченого чи від інших осібб за його вказівкою розпоряджень на умисно завищити результати моніторингу вартості житла.
Сам по собі факт підписання результатів моніторингу, проведеного робочою групою ГКЕУ ЗСУ, не може свідчити про зацікавленість у завищенні ціни, оскільки остаточну ціну придбання житла встановлювала конкурсна комісія за результатами конкурсу.
У змові посадовця з учасниками закупівлі суд також не переконався. Конкурентом ТОВ «КУА «Діводор» на торгах була фізособа, яка у вересні 2017 року була керівником та одноосібним власником ТОВ «Компанія «М-Брок», яке станом на 2019 рік володіло 9,86 % статутного капіталу ТОВ «КУА «Діводор». Тобто ці звʼязки існували до подій, зазначених в обвинувальному акті. Телефонні зʼєднання не підтведжують будь-які контакти між обвинуваченим і учасниками закупівлі чи їх посередниками.
Суд погодився, що на посаді керівника ГКЕУ ЗСУ обвинувачений все ж не здійснив належний загальний нагляд і контроль за моніторингом цін робочою групою. Цей висновок суд зробив із показань самого обвинуваченого, який визнав, що не контролював роботу фахівців, які проводили моніторинг, та не брав у ньому участі. Йому тільки приносили на затвердження лист паперу, де зазначалась сума квадратного метра житла за результатом моніторингу, а сама робота з моніторингу складала декілька ящиків документів, які особисто перевіряти було нереально. Моніторинг проводили його підлеглі, яким він довіряв, тому затвердив своїм підписом запропоновану вартість квадратного метра житла.
Оскільки в діях обвинуваченого не встановлено умислу на розрату майна, то лише невиконання в повній мірі покладених на нього обовʼязків, через несумлінне ставлення до здійснення контролю за проведенням моніторингу, на думку суду, не утворює склад злочину за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
22
0
20
20
