Прокурор відкликав із суду українську справу фігуранта МН17

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області повернув обвинувальний акт стосовно Леоніда Харченка,  звинуваченого в участі у терористичній організації «ДНР».

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 11 лютого.

Прокурор Краматорської місцевої прокуратури Ростислав Росик попросив вернути обвинувальний акт, посилаючись на те, що обвинувальний акт складено з порушенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в частині викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення.

Адвокат від центру безолатної правової допомоги Олександр Новіков також просив повернути справу з наведених прокурором підстав.

Суд клопотання обвинувачення і захисту задовольнив.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи діб з дня її проголошення.

У листопаді 2019 Костянтинівський суд вдруге видавав ухвалу на затримання Харченка. Провадження у справі було припинено у зв’язку з розшуком обвинуваченого.

Справа надійшла до суду у грудні 2018.

Стосовно начальника 2-го відділу «Головного розвідувального управління ДНР» Харченка проводилося спеціальне досудове розслідування – тобто заочне.

Однак судити заочно Харченка суд не хотів.

Як зазначав суд, відсутні докази, що обвинувачений обізнаний про кримінальну справу та умисно переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а саме – перебуває на тимчасово-окупованій території України. Задля проведення спеціального судового провадження недостатньо обмежитись листами-повідомленнями та доданими до нього матеріалами, оскільки такі відомості не підтверджуються будь-якими доказами, такими як, наприклад, протоколами допитів свідків, офіційними повідомленнями міграційної або прикордонної служб України, тощо. Прокурором надано суду постанову від 18 серпня 2014 року про оголошення розшуку Харченка, однак не додано жодних відомостей про те, яких вжито заходів для розшуку обвинуваченого протягом останніх 5 років.

25 лютого 2019 Костянтинівський суд оголосив розшук Харченка і доручив його прокурору відділу прокуратури Донецької області Ющішину А.М. У зв’язку з цим розгляд справи було зупинено. Також у березні 2019 року суд надав дозвіл на затримання Харченка з метою приводу. Строк дії ухвали закінчився 13 серпня 2019. У жовтні прокурор звернувся із клопотанням поновити дозвіл на затримання, але колегія суддів не могла зібратися через відпустку і відрядження. У листопаді суд знову видав ухвалу на затримання строком дії 6 місяців –  тобто до 04.05.2020 року або добровільного з’явлення обвинуваченого до суду, або відкликання ухвали прокурором.

Підозру Харченку було складено ще у серпні 2014 і від самого початку слідчі не знали його місцезнаходження.

Із відкритих джерел відомо, що діти Леоніда Харченка на території України також перебувають у розшуку. Так, дочка розшукується за несплату аліментів на своїх малолітніх дітей, з 2013 її позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей, опікуном була визнана бабуся – тобто дружина Харченка.

10 травня 2015 дівчина публікувала у соцмережах фото з батьком і братом «К 70-летию Великой победы!». Харченко на фото був у військовій формі з медалями на грудях. За місяць до того чоловік дав відеоінтерв’ю для медіа «ДНР». Це були останні публічні згадки про нього.

Дружина Харченка до початку 2018 проживала в підконтрольній українській владі Костянтинівці, оскільки з’являлася на судові засідання. Її притягували до відповідальності за неналежне виховання неповнолітнього сина. Станом на січень 2018 вона працювала прибиральницею на місцевому приватному підприємстві «Онлайн груп».  У 2016 працювала у Костянтинівці тепличницею в компанії «Перспектива».

Син Леоніда Харченка звинувачується у грабежі із застосування насильства, скоєному за змовою групою осіб. 28 грудня 2017 года біля будинку №11 по вулиці Космонавтів в місті Костянтинівці хлопець разом зі спільником начебто заволоділи майном іншої особи, присвоївши мобільний телефон, годинник, паспорт, портмоне з документами і гроші в сумі 5 грн. За версією обвинувачення, саме неповнолітній Харченко запропонував украсти речі. Хлопцям загрожувало до 6 років позбавлення волі. З 8 серпня 2018 син Харченка перестав з’являтися на судові засідання і за інформацією поліції перебував на окупованій території. У листопаді 2018 його спільника засудили до 4 років позбавлення волі умовно.

Як відомо, Леонід Харченко також підозрюється у пособництві здійснення теракту 17 липня 2014, наслідком якого стало падіння на території Донецької області літака МН17, який виконував рейс із Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія). У результаті  загинули всі члени екіпажу і пасажири – загалом 298 осіб. Міжнародне розслідування встановило, що літак збитий зенітним ракетним комплексом «Бук» російського виробництва. Уряд Нідерландів офіційно звинувачує Росію у катастрофі літака.

У червні 2019 міжнародна слідча група назвала чотирьох підозрюваних у збитті літака – це троє росіян і один громадянин України, Леонід Харченко (позивний Крот). Тодішній генпрокурор України Луценко з цього приводу заявив, що Харченко в розшуку, перебуває на окупованій території і в разі затримання даватиме показання голландському суду по відеозв’язку і відбуватиме вирок на території України.

9 березні 2020 у Нідерландах відбудеться перше судове засідання над звинуваченими у збитті літака.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *