25 листопада Святошинський суд виділив справу про розстріли 20 лютого 2014 року в центрі Києва щодо двох обвинувачених — ексберкутівців Сергія Тамтури та Олександра Зінченка — в окреме провадження. Його продовжать слухати у суді вже цього року. Стосовно ще трьох обвинувачених — Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна — розгляд справи призупинили до їхнього розшуку. Прокуратура наполягала аби суд дав час на те, щоб обвинувачення отримало відповідь від міжнародної організації щодо запиту на розшук трьох обвинувачених. Адвокати ексберкутівців пояснювали, що у «Інтерполу» вже є практика неоголошення колишніх правоохоронців у розшук, з огляду на те, що міжнародна поліція вважала це «політичним переслідуванням». Детальніше у репортажі.
У залі судового засідання Святошинського Києва людно. Декілька камер та журналістів. Сьогодні тут слухають справу про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.
Прийшли на засідання і обвинувачені ексберкутівці — Олександр Маринченко та Сергій Тамтура.
Після обміну у грудні 2019 року, коли усіх п’ятьох обвинувачених Олега Янішевського, Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Сергія Тамтуру та Олександра Маринченка перевезли на непідконтрольну українському уряду територію Донбасу, Тамтура та Маринченко повернулися до Києва. Де інші екс-співробітники «Беркуту» невідомо, тому минулого засідання суд оголосив їх у розшук.
— В судове засідання не прибули Янішевський, Зінченко та Аброськін. Суд констатує, що на даний час, будь-яких заяв, клопотань, звернень від цих осіб на адресу суду не надходило. Враховуючи ці обставини, а також прийняте судом рішення про оголошення у розшук, суд виносить на обговорення учасників процесу питання про можливість виділення судового провадження, матеріалів судового провадження, які стосуються обвинувачених, щодо яких прийнято рішення про розшук, в зв’язку з ухиленням від суду. — каже на початку засідання головуючий суддя Сергій Дячук.
У відповідь на це прокурор Офісу генпрокуратури Олексій Донський заявив, що сторона обвинувачення проти виділення справи Янішевського, Аброськіна та Зінченка у окреме провадження. Аргументував Донський це тим, що треба дочекатися відповіді від органів міжнародної юрисдикції щодо розшуку трьох обвинувачених. Прокуратура вважає, що виділення цього провадження може зашкодити судовому розгляду.
— Водночас ми сприймаємо також необхідність дотримання розумних строків, зокрема, і щодо тих обвинувачених, які присутні. Ми звертаємось до суду з проханням відкласти вирішення цього питання щодо виділення провадження на певний період, який визначить суд. Ми вважаємо, що до місяця ми маємо отримати інформацію щодо того чи взяли органи іноземних країн до виконання цей міжнародний розшук чи ні. — зазначив Олексій Донський.
У відповідь на це адвокат обвинувачених Олександр Горошинський вказав, що міжнародне та національне законодавством не передбачає строки, в межах яких прокуратура отримає відповідь.
— Тобто суд може лише здогадуватись скільки може відбуватися реакція міжнародного органу міжнародної юрисдикції. Якщо ми всі звернемося до практики, то побачимо як скоро реагує орган міжнародної юрисдикції, зокрема «Інтерпол», то це інколи відбувається і шість місяців, а інколи і більше. — каже Горошинський.
Окрім цього адвокат заявив, що «Інтерпол» вже висловив свою позицію стосовно справ Майдану. На думку Олександра Горошинського «Інтерпол» вказав, що переслідування фігурантів справ стосовно подій на Майдані мають політичне забарвлення і тому міжнародна поліція відмовляє у розшуку. Так у 2015 році «Інтерпол» відмовився оголошувати командира «Беркуту» Дмитра Садовника, який втік до Росії. Садовник також фігурант справи про розстріл 39 людей на Майдані.
— Одразу, щоб не було інсинуацій, такою відповіддю, конкретно в даному випадку, ви не володієте. — перебиває Горошинського суддя Дячук.
— В конкретному випадку немає. Однак це загальна позиція, між іншим позиція загальновідома. Підстав для оголошення перерви і очікування якихось відповідей немає. — продовжує адвокат.
— Те, що сказав адвокат Горошинський, щодо практики «Інтерполу», це не зовсім так. Немає такого поняття, як «практика у справах Майдану». Наприклад, «Інтерпол» оголосив у розшук учасників викрадення Вербицького та Луценка (нині в Бориспільському суді слухається справа про викрадення активістів Майдану Юрія Вербицького та Ігоря Луценка. Суд перейшов до дебатів сторін — ред), осіб, які обвинувачуються у вбивстві Веремія (журналіста В’ячеслава Веремія вбили в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. Журналіст знімав, як «тітушки» нападають на мітингувальників біля Михайлівської площі — ред.). Є практика щодо високопосадовців, які є політичними особами. Але немає такої сталої практики щодо правоохоронців. — відповів прокурор Олексій Донський.
Заслухавши сторони процесу, суддя Сергій Дячук пішов у нарадчу кімнату. Під час перерви адвокат Стефан Решко розповів, що один із обвинувачених Олександр Маринченко зараз намагається поновитися на службі в правоохоронних органах. За словами Решка позов про поновлення подали до Окружного адмінсуду Києва.
— Причиною звільнення його зі служби в поліції було нез’явлення на роботі протягом певного періоду часу. — розповів адвокат.
Після перерви суддя зачитав рішення про виділення зі справи провадження щодо Сергія Зінченка, Олега Янішевського та Павла Аброськіна. Також суд зупинив провадження щодо трьох обвинувачених до їх розшуку.
— Якщо обвинувачений ухилився від суду — суд зупиняє провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку і продовжує судове провадження щодо інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо кількох осіб. — зазначив Сергій Дячук.
Тепер з грудня у Святошинському суді будуть слухати справу щодо двох обвинувачених Олександра Маринченка та Сергія Тамтури. До моменту, коли ексберкутівців включили до списку на обмін, у справі почали заслуховувати свідків захисту.
Тетяна Безрук, для сайту «Судовий репортер»
20
0
20
20
