Галицький районний суд визнав Інну Іваночко винною у державній зраді.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 лютого.

У 2012-2014 роках Іваночко була головою Шевченківської районної організації «Партії регіонів», засновником та керівником громадської організації «Джерела допомоги», одним із очільників громадської організації Віктора Медведчука «Український вибір».

Не пізніше травня 2015 року Іваночко залучив до співпраці генерал-майор внутрішніх справ у відставці та адвокат Володимир Мальсагов (у 2017 році він змінив прізвище на Єрмілов — ред.). За даними слідства, Мальсагов був завербований російськими спецслужбами ще в 2011-му. З метою прикриття він влаштував Іваночко керівником відділу кадрів своєї компанії — ТОВ «Консорціум агентств економічної безпеки»

Під керівництвом Мальсагова Іваночко виконувала завдання із дискредитації органів державної влади України та місцевого самоврядування, забезпечуючи проведення масових акцій протестного характеру, інформаційних акцій, культурно-масових заходів, пропагандистської діяльності та ін. У роботі на РФ вона діяла під псевдонімом «Інга».

Протягом  2018 – 2022 років Іваночко активно брала участь в програмах російських та проросійських медіа і говорила про те, що в Україні панує русофобія, фашизм і радикальний націоналізм, але насправді народ України, нібито, розчарувався в націоналістичних ідеях, прихильно ставиться до Росії, не вважає її ворогом чи окупантом, українці та росіяни є одним народом, у якого спільна історія, а територія України є спільною територією — Руссю. Загалом в обвинувальному акті йдеться про 21 епізод таких висловлювань Іваночко.

У 2020 році в сюжеті проросійського медіа «News Front» Іваночко критикувала владу в Україні, яка, начебто, працює за завданнями іноземних хазяїв. « В Верховной Раде представительство это ж не только «соросята», там масса грантоедских других организаций, которые подкармливают и пытаются через своих представителей во власти Украины забрать свои дивиденды, которые они вложили в этих людей. Потому, что бесплатный сыр только мышеловке»», — заявляє Іваночко.

Цікаво, що на компʼютері роботодавця Іваночко, покійного адвоката Мальсагова, також виявлено переписку щодо програми грантів та проєктів «Русские в Галиции. 1914-1918. Война и люди», «Конармейский путь в Галичине. Свидетельства и документи». Серед файлів містяться запити та погодження на виділення коштів, повʼязаних із реалізацією Мальсаговим цих проєктів.

У вироку наводиться фрагмент російською мовою: «выявление, систематизация, сохранение и популяризация исторических свидетельств, направленных на восстановление исторических свидетельств, направленных на восстановоление исторически достоверных данных о событиях, связанных с судьбой военнослужащих российской армии, которые попали в плен в ходе Первой Мировой войны 1914-1918 годов, установление мест их содержания в плену и захоронений с возможностью в перспективе возведения соответствующих мемориальных сооружений, а также осуществление мероприятий научно-культурного характера, способствующих восстановления единства культур России и русского зарубежья, а также с целью формирования благоприятного для России общественного мнения в западной Украине».

У таблиці російською мовою зазначені проведені заходи і сума витрат у доларах США. До прикладу: типографічні витрати — 3000 доларів; витрати на підготовку і проведення науково-практичних конференцій — 2800 доларів, оренда приміщень 2800 доларів, адміністративні витрати — 500 доларів; всього сума витрат на проведення дослідження «Русские в Галиции.1914-1918. Война и люди», які покривались за рахунок гранту, складає 20 тисяч доларів.

У 2021 році Мальсагов помер від ковіду. З обшуками в його адвокатське агентство  «Верум Віта» правоохоронці навідалися тільки в червні 2022 року.

У комп’ютері Мальсагова слідчі виявили тисячі документів, які вважаються доказами роботи на російські спецслужби, а також дотичності до цього Іваночко. На підставі цих документів слідчі провели  ще понад 60 обшуків та ідентифікували більше сотні людей зі Львова, які отримували і виконували завдання від Мальсагова в інтересах РФ. Пізніше декотрі з цих осіб, у тому числі Іваночко, отримали підозри за фактом збирання та передачі розвідувальної інформації. 

У судовому засіданні Іваночко свою вину заперчина. Вона вважає, що стосовно неї вчиняється політична розправа за її позицію, як опизиціонерки. Жінка наполягає, що ніколи не працювала на спецслужби РФ, не була шпигункою, є українкою, дотримується норм Конституції України, а її притягають до кримінальної відповідальності за її свободу висловлення своєї думки та особистої позиції. У Мальсагова вона працювала начальником відділу кадрів і його політичних чи інших незаконних вказівок не виконувала. Усі докази у кримінальному провадженні є сфабрикованими проти неї та покійного Мальсагова, який як адвокат надавав їй правничу допомогу, в т.ч. і у предʼявленні позову до Львівського окружного адміністративного суду, щоб скасувати рішення Львівської міської ради про знесення Монументу бойової слави радянських збройних сил.

Іваночко стверджує, що організовувала мітинги на захист громадян України від свавілля чиновників, мала велику підтримку серед населення, але не закликала до повалення конституційного ладу, не діяла на шкоду суверенітету і Україні не шкодила. У ЗМІ вона виступала як експерта і критикувала владу, однак вважає, що в Україні є конституційна свобода вираження думки, відтак закон не порушувала. Вона справді вела активну політичну діяльність, була членом опозиційної партії ОПЗЖ, мала акредитацію журналістки у Верховній раді, але шпигунською діяльністю на користь РФ не займалась. Вважає себе жертвою спланованого владою переслідування. Просила її виправдати.

Вироком суду Іваночко засудили до 13 років увʼязнення з конфіскацією майна. Із 25 серпня 2022-го вона утримується під вартою у Львівській установі виконання покарань № 19.

19

0

20

20