Суд: антикорупційна прокуратура має закрити справу Охендовського або передати до суду

Адвокат Охендовського посилалась на те, що у справі закінчився строк досудового розслідування і рішення про його продовження керівником САП не приймалося.

Як пояснила адвокат, 09.02.2017 та 12.04.2017 строк досудового розслідування було продовжено до чотирьох місяців – 13.04.2017 та, відповідно, до шести місяців – 13.06.2017.

1 червня 2017 року постановою керівника САП Назара Холодницького досудове розслідування було зупинено. 

3 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва постанову Холодницького скасовано.

Тому, за підрахунками адвоката, строк досудового розслідування сплинув 15.04.2018, по закінченню дванадцятиденного терміну – 02.06.2017-13.06.2017, що залишався до останнього дня продовженого строку досудового розслідування.

Детектив чи прокурор в засідання суду з невідомих причин не з’явились.

Суд задовольнив клопотання захисту Охендовсього і зобов’язав компетентних посадових осіб САП Генеральної прокуратури України виконати вимоги ч. 2 ст. 283 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК, прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Раніше САП повідомила, що розслідування справи Охендовського повторно призупинено.

Прокурор Віталій Кравець підтвердив «Судовому репортеру» цю інформацію. За його словами, розслідування призупинено 25.04.2018, а захист оскаржує цю постанову в тому ж Печерському суді, а, отже, знає про неї. Кравець сказав, що на судове засідання, де було ухвалено вищезгадане рішення, прокуратура не отримала жодного виклику.

Місяць тому керівник НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю заявив, що Антикорупційне бюро наполягатиме на оголошенні остаточної підозри Охендовському і передачі справи до суду.

Після цього між НАБУ і САП виникла публічна суперечка з приводу справи Охендовського.

У САП заяву Ситника розцінили як спробу тиску на прокурорів.

«На даний момент досудове розслідування у вказаному провадженні вдруге зупинено прокурором до отримання відповідей на міжнародно-правові доручення, про що доведено до відома детективів та неодноразово повідомлялось громадськості», – йшлося в повідомленні.

У САП пояснили, що слідству залишилось встановити, які саме конкретні дії Охендовський, перебуваючи у закордонних відрядженнях, виконував в інтересах Партії регіонів, і чи виконував їх взагалі. Отримані під час слідства офіційні документи українських дипломатів містять з цього приводу суттєві суперечності. А тому єдиним надійним джерелом, яке може надати об’єктивні відповіді на запитання слідства, залишається відповідна іноземна сторона.

В прокуратурі поінформували про стан виконання запитів.

«Наразі отримано відповіді лише на чотири з них, зокрема відповіді німецької та французької сторін про повну відмову від виконання запитів у зв’язку з відсутністю ознак злочину та матеріали австрійської сторони, якими доказів протиправної поведінки голови ЦВК не здобуто.

Також ще в жовтні минулого року отримано лист польської сторони, яким НАБУ запропоновано усунути недоліки в запиті у 60-денний строк, на який детективи не лише самі жодним чином не відреагували, але й не повідомили про його надходження прокурорів САП.

Відповідей на запити до США та Великої Британії досі не отримано», – стверджували в САП.

Але в НАБУ заявили, що прокуратура поширює недостовірну інформацію, бо насправді компетентні органи Франції хочуть уточнень та роз’яснень із приводу запиту і бюро невідкладно направлено додаткову інформацію.

Щодо запиту до Німеччини, то детективами отримано інформацію про його перебування на узгодженні з відповідними підрозділами Федерального Уряду ФРН, оскільки згаданий запит НАБУ «має особливе значення».

Як відомо, Охендовському інкримінується, що будучи членом Центральної виборчої комісії, у 2010-2012 рр. в приміщенні центрального апарату Партії регіонів, за адресою м. Київ, вул. Липська, 10, він отримував хабарі, всього в сумі понад 160 тис доларів. З них 45 тис доларів – за дії в інтересах Віктора Януковича як кандидата у президенти. Також гроші начебто давались за сприяння кандидатам у народні депутати від ПР і партії загалом.

3 квітня 2018 року суд скасував постанову керівника САП Назара Холодницького про зупинення досудового розслідування. Підставою для зупинення стало виконання запитів про міжнародну правову допомогу.

Прокурором САП було погоджено запити до Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії, Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки.

Підставою для зупинення досудового розслідування стали запити до Австрії, Франції та Німеччини.

Детективи у запиті клопотали про допит в якості свідків депутатів Бундестагу Німеччини, які у 2012 році зустрічалося з Охендовським, допит канцлера Австрії та інших осіб, які зустрічалися з Охендовським. НАБУ намагалось встановити, скільки грошей було сплачено Охендовським за перельоти в Австрію, Францію і Німеччину; його телефони і e-mail адреси, якими він користувався за кордоном; з’ясувати чи є в Охендовського і його дружини будь-які рахунки в цих країнах. Також в НАБУ хотіли отримати копії матеріалів іноземних ЗМІ про участь Охендовського у публічних заходах.

Але компетентні органи Австрії, Франції і Німеччини відповіли, що запитувана інформація не стосується предмету розслідування злочинів за ч. 3 та ч. 4 ст. 368 КК України. Такі ж застереження є у відповіді від Республіки Польща. 

3 квітня 2018 року скасовуючи постанову про зупинення розслідування, суддя зазначив, що ці запити не відповідають вимогам КПК і не стосуються справи. Крім того, запити, які були причиною для зупинення розслідування, уже виконані і відповіді НАБУ отримані.

Національне антикорупційне бюро України почало розслідувати справу про «чорну бухгалтерію» Партії регіонів» 30 травня 2016 року на підставі заяви екс-заступника голови Служби безпеки України Віктора Трепака. В інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» Трепак повідомив, що передав документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки колишнім і нинішнім високопосадовцям на суму близько 2 мільярдів доларів.