Суд підтвердив, що проти убозівця скоїли провокацію

Київський апеляційний суд підтвердив вирок, яким у 2015 році був виправданий колишній оперуповноважений і начальник відділу УБОЗ ГУ МВС України у Київській області

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 17 липня.

24 грудня 2008 року убозівця затримали на виході з ресторану «Спотикач» в центрі Києва по вулиці Володимирській. Чоловіка повалили на землю, наділи кайданки. З його рук випав портфель і барсетка. Надівши кайданки сбушники подали їх затриманому і далі провели обшук, вилучивши з портфеля 6 тисяч доларів. Під дією лампи з ультрафіолетовим випромінюванням на грошах висвічувався надпис «Хабар СБУ».

Заяву подав чоловік, який вважав себе жертвою злочинців, які за підробленими документами заволоділи його приміщенням. За сприяння у розкритті справи і притягненні винуватців до відповідальності оперуповноважений УБОЗ м.Києва нібито брав хабарі – спочатку 2 тисячі доларів, потім ще 1 тисячу доларів. Зрештою, правоохоронець був переведений на посаду начальника відділу УБОЗ Київської області і тоді вкотре мав зустріч із заявником, під час якої начебто одержав 6 тисяч доларів за спрямування справи до ГПУ, визнання чоловіка потерпілим і сприяння у розслідуванні.

У матеріалах справи містилися первинні пояснення підозрюваного при затриманні, де той визнавав отримання грошей, але називав це подарунком до свого дня народження.

У суді обвинувачений категорично заперечив, що таке говорив. На відео відібрання цих пояснень не зафіксовано і тому суд не врахував їх як доказ. Сам обвинувачений пояснював, що в його обов’язки входив збір оперативної інформації і заявник стверджував, що постраждав від дій злочинної групи, на яку вже було заведено кримінальну справу, тому він спілкувався з ним, щоб дізнатися більше. При цьому заявник начебто категорично відмовлявся писати заяву про злочин. Оскільки заявник тривалий час був вхожий в злочинне угрупування, то він запропонував йому негласне співробітництво в якості агента. Через деякий час той погодився і в них склались стосунки оперативного співробітника та інформатора. У підсумку заявник часто запрошував його у ресторан, морочив йому голову і нічого важливого не розповідав. Тому обвинувачений стверджував, що проти нього влаштували провокацію, яку готували заздалегідь.

У 2015 році суддя Шевченківського суду Оксана Голуб постановила виправдувальний вирок, визнавши численні порушення при збиранні доказів, а також порушення права на захист. Показання заявника суд розцінив як суперечливі, непослідовні, нелогічні і такі, що не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Так, при затриманні портфель і барсетка обвинуваченого впали на тротуар і лежали осторонь і до них певний час був неконтрольований доступ невизначеного кола осіб з числа співробітників СБУ. Під час огляду місця події об’єктив камери не постійно фіксується на портфелі, а тому не можна виключити доступ сторонніх осіб до його кишені, в якій в подальшому були знайдені кошти.

При огляді місця події було двоє понятих – курсанти Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації «Київського політехнічного інституту». Інститут спецзв’язку був утворений у 2006 році на базі спеціального факультету СБУ. Суд вирішив, що показання таких понятих є необ’єктивними. Також вбачається, що поняті давали протилежні показання. Кожен із понятих стверджував, що саме він за дорученням оперативного співробітника обшукував портфель і знайшов там гроші. Коли справа слухалася в апеляційному суді, один із понятих був уже мертвим – загинув в зоні АТО. Інший пояснив, що через 11 років з моменту подій не може пригадати все конкретно.

Курсанти цього ж інституту залучалися понятими на інших етапах. Зокрема, при маркуванні грошей спеціальною речовиною мало бути два понятих. Але в суді хлопці заперечили, що були разом. Почеркознавча експертиза підтвердила їх підписи у протоколах. Суд вирішив, що ці поняті не були одночасно присутні при проведенні слідчої дії і ставили підписи в протоколі у різний час. Крім того, один із понятих говорив, що під час маркування грошей була тепла погода, хоча це була зима (24 грудня).

Суд визнав, що СБУ не обмежилась пасивним розслідуванням, а вчинила провокацію.

Оперативно-розшукову справу в СБУ завели ще 22 грудня, тобто за два дні до подачі заяви про злочин. 23 грудня на підставі постанови Голови Апеляційного суду м.Києва Чернушенка надавався дозвіл на зняття інформації з каналів зв’язку мобільного телефону оперуповноваженого.

До своєї заяви про злочин заявник додав диктофон, на який писав розмови з обвинуваченим. Але походження диктофона не вдалося встановити. Чоловік сказав, що начебто сам купив його, але чеків не надав. Обвинувачений сказав, що аудіозаписи змонтовані.

Експертиза показала, що записи на диктофоні є копіями, а не оригіналами і були виготовлені на якомусь іншому обладнані і точно не на цьому диктофоні, на який їх просто скопіювали. Так, деякі записи були створені лише 09.07.2009, тобто через півроку після подій можливого злочину. Ще частина записів із диктофона були видалені і відновити їх не вдалося.

Суд першої інстанції, встановив грубі порушення співробітниками 1 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ та слідчим прокуратури м. Києва, що призвело до визнання доказів недопустимими. При цьому суд зробив окрему постанову, якою  довів до відома керівництва СБУ та прокурора м. Києва про наявні порушення з  метою недопущення їх у подальшій роботі.

Після цього прокурор подав скаргу на виправдувальний вирок. Розгляд в апеляційному суді тривав п’ять років і закінчився тим, що скаргу прокурора лишили без задоволення.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *