Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу суду від 24 квітня.
Йдеться про частину квартири, а також житлові будинки і господарські споруди – сарай, гаражі, погріб, літню кухню, баню, альтанку, навіс.
Майно було арештовано у так званій «справі рюкзаків», де Чеботарю повідомлено про підозру.
Адвокат дружини підозрюваного подав апеляцію, в якій стверджував, що будинки є особистою власністю Варвари Чеботар, оскільки подаровані їй батьком.
Крім того, жінка не є підозрюваною, обвинуваченою чи засудженою у цій справі.
Щодо квартири, то Сімейним кодексом передбачено, що житло, набуте дружиною (чоловіком) за час шлюбу внаслідок його приватизації є особистою приватною власністю. Згадана квартира була приватизована Чеботарем і його дружиною в рівних долях. Тому суд вирішив, що вона не є спільним сумісним майном подружжя. Відтак під арештом залишилась тільки квартира самого Сергія Чеботаря.
КПК передбачає можливість арешту майна третіх осіб з метою забезпечення речових доказів або спеціальної конфіскації, але детектив про таку мету арешту в клопотанні не зазаначив.
Натомість, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, детектив зазначав, що метою накладення арешту на майно є забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У реєстрі майнових прав є дані, що Варварі Чеботар належить два будинки в селі Великі Дмитровичі Київської області.
Як відомо, восени 2017 року Національне антикорупційне бюро повідомило про підозру Сергіяю Чеботарю, а також сину міністра МВС Олександру Авакову і харківському підприємцю Володимиру Литвину..
1 листопада 2017 року суд застосував до Чеботаря запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
У мережі інтернет були оприлюднені відеозаписи СБУ з кабінету Чеботаря, де він обговорював закупівлю рюкзаків з Олександром Аваковим.
Також існує аналогічне відео на якому керівник ДП «Спецсервіс» Василь Петрівський звітує Чеботарю про продаж піску через фірму-«прокладку».
Петрівський уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Суд дав йому 4 роки позбавлення волі умовно і оштрафував на 17 тис грн. Після вироку він залишився на посаді керівника ДП «Спецсервіс» МВС.