Приморський райсуд Маріуполя визнав недоведеним отримання хабара двома патрульними поліції.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 листопада.

За версією обвинувачення лейтенант і рядовий вступили у змову, щоб під час спільних чергувань пропонувати водіям відкупитися від перевірки на алкоголь.

25 липня 2017-го патрульні отримали повідомлення, що мікроавтобус зупинився на зупинці громадського транспорту і заважає проїзду тролейбусу. На місці вони запідозрили, що водій напідпитку. Чоловік підтвердив, що випив пів банки пива, але дмухати в драгер на захотів і поліцейські начебто спонкукали його до передачі 5 тисяч гривень. Але гроші були отримані не одразу, а тільки через півтора години, коли водій і патрульні від’їхали в інше місце. Кошти були загорнуті в прострочений поліс страховки. Одразу після передачі коштів до водія підійшли працівники СБУ, які вже вели негласні слідчі дії і збоку спостерігали за працівниками поліції. Вони стали вимагати пояснень, сказали чоловікові, що його вчинок незаконний і переконали написати заяву про вимагання.

Есбеушники влаштували погоню за патрульними і наздогнали їх та заблокували на автозаправці. З’ясувалося, що підозрювані грошей при собі не мають — буцімто здогадалися викинути їх по дорозі. За кілька днів гроші в траві знайшов чоловік і зв’язався із хабародавцем за телефоном, що був у страховому полісі.

Згодом у суді з’ясувалося, що кримінальне провадження зараеєстрували ще за три тижні до викриття патрульних на підставі рапорту оперуповноваженого поліції. Під час оперативно розшукових заходів нібито здобуто інформацію, що ці двоє парульних вимагають із водіїв від 1000 до 5000 гривень. Ще на початку липня слідчий СБУ брав дозвіл суду на зняття інформації з мобільних телефонів цих двох поліцейських.

Суд робив запит, які в СБУ були матеріали на початку розслідування, щоб переконатися, що існували причини підозрювати поліцейських у причетності до корупції. Однак СБУ відмовилась надавати матеріали, посилаючись на державну таємницю. У свою чергу, суд зробив висновок, що слідчі незаконно незаконно отримали особисті дані обвинувачених й інформація з їх телефонів не може бути використана як доказ.

За офіційною версією, працівники СБУ проводили НСРД, але не посилали до поліцейських свого агента, хабародавець не діяв під їх контролем і передачу хабара зафіксували просто випадково, наче від пересічного водія.

Проте в судовому засіданні досліджувалися аудіозаписи розмов. Із них вбачається, що водій просив поліцейських не складати протокол та відпустити за грошову винагороду, частина з якої є в його машині.

На фонограмі спочатку присутні вуличні шуми, що змінюються на звуки характерні для закритого акустичного середовища (салону автомобіля). На записі чутно розмову трьох осіб. Експерт вважає, що диктор «В» (водій) розташовувався ближче до мікрофону, ніж його співрозмовники. Коли зафіксовані шуми закритого акустичного середовища, то диктор, ймовірно сидить у салоні автомобіля, мікрофон був «перекритий» стороннім предметом, ймовірно, одягом, про що свідчать звуки схожі на тертя одягу. Тому експерт дійшов висновку, що мікрофон знаходився на одному з учасників розмови – дикторі, якого позначено, як «Водитель (В)».

У судовому засіданні свідок-хабародавець на запитання сторони захисту, чи була на ньому звуко-записуюча апаратура, відмовився відповідати. Цей чоловік зізнався, що іноді бере участь в якості понятого за пропозицією співробітників СБУ. Це було більше двох разів. 

У прокуратурі повідомили, що хабародавця звільнили від кримінальної відповідальності за підкуп, оскільки він звернувся із заявою і сприяв слідству. Суд із цього приводу зауважив, що слідчі не могли самостійно цього зробити, а мали звертатися із клопотанням до суду.

Усе це поставило під сумнів версію обвинувачення. Суд не переконався, що слідство було пасивним.

Залишилось нез’ясованим, звідки слідчий дізнався про обвинувачених і якими вони користуються телефонами, чи дійсно обвинувачені раніше систематично вимагали хабарі, чи справді слідство керувалося стороннім спостереженням, а не залучало свого агента. Відсутні відомості, яким технічним пристроєм робився звукозапис лише згадується про пристрій — направлений мікрофон, немає відеофіксації злочину, фотофіксація не містить фотографій передачі пакунку. Незрозуміло, як оперативна група спостереження з’явилася біля автомобіля хабародавця, коли спостереження за телефонами обвинувачених не принесло ніяких результатів. Із протоколу спостереження видно, що працівники СБУ стежили саме за автомобілем хабародавця, якого нібито не знали.

Самі ж обвинувачені провину не визнали і отримання грошей заперечили. За їх словами, водій зізнався, що вжив безалкогольне пиво і вони вдовольнились цим поясненням. Пізніше їх на заправці затримали працівники СБУ, хоча вони ні від кого не тікали і «спокійно їхали за маршрутом».

Суд визнав поліцейських невинуватими. Але на вирок ще може бути подана апеляція.

21

0

20

20