Суд виправдав колишнього начальника міської державної лікарні ветеринарної медицини в місті Черкаси, якого звинувачували в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 25 листопада.
У березні 2017 року лікар начебто висловив підприємцю прохання надавати винагороду за швидку та безперешкодну видачу ветеринарних свідоцтв на м’ясну продукцію, як реалізовується до продуктових магазинів. А саме по 100 гривень за одне свідоцтво.
28 квітня того ж року у своєму кабінеті лікар, за версією обвинувачення, отримав 400 гривень за свідоцтва на партії свіжого курячого м’яса, яке мали доставити до магазинів «Делікат» і «М`ясо від виробника» в Черкасах, а також магазину «Дніпро» і дитячого садка «Колосок» в селі Червона Слобода Черкаської області.
24 травня лікар нібито одержав ще 1400 гривень за свідоцтва на м’ясо для продуктових магазинів.
В суді чоловік вину не визнав, пояснив, що заявник кілька разів до нього приходив, бо мав проблеми із оформленням документів на м’ясо, він його консультував. У день затримання підприємець прийшов із 14-ма ветеринарними свідоцтвами для поставок м’яса за межі міста і він їх виписав. Потім відвідувач з ним попрощався, потиснувши руку і підійшовши до столу з висунутою шухлядою, після чого вийшов з кабінету, а тоді лише начебто лікар помітив у шухляді гроші, але в цей час в кабінет прибув слідчий і провів обшук.
Колишній лікар вважає, що став жертвою провокації. У лютому 2017 він провів перестановку працівників і перемістив завідуючу лабораторії з одного ринку на інший, чим та не була задоволена. Зять цієї завідуючої працював у СБУ, а потім перейшов до НАБУ і погрожував йому за переміщення тещі, кажучи, що подав скаргу на нього до НАБУ. Тепер відомо, що чоловік, який звертався за документами, не займався вирощуванням птиці і реалізацією м’яса, хоча запевняв його, що працює реалізатором у ФОП.
З відеозаписів НСРД вбачається, що 28 квітня 2017 заявник уточнює у лікаря , чи дійсно по 100 гривень за кожне свідоцтво і отримує ствердну відповідь, після чого заявник каже: «чєтирє держітє», а лікар нахиляється до свого столу. 22 травня заявник тримає купюри по 200 грн., перераховує їх до семи, після чого лікар знову нахиляється до свого столу, де і були знайдені кошти в сумі 1400 гривень.
Сім купюр, вилучені з шухляди лікаря, були попередньо помічені хімічною речовиною. Але на змивах з рук самого лікаря цієї речовини не знайшли.
Наданий стороною обвинувачення протокол огляду місця події, а саме робочого кабінету обвинуваченого, суд визнав недопустимим доказом.
Контроль за вчиненням злочину 24 травня 2017 закінчувався фактичним затриманням підозрюваного, що підтверджується змістом протоколу. Однак всупереч вимогам КПК протокол про результати контролю за вчиненням злочину був складений не негайно, а тільки 1 червня 2017, тобто на дев’ятий день після затримання.
Слідчі дії в кабінеті лікаря СБУ оформила як огляд місця події, хоча фактично провела обшук. Адже зі столу вилучалися гроші, журнал реєстрації ветеринарних свідоцтв та інші документи. Для обшуку має слідчий має обов’язково отримати дозвіл – ухвалу суду. Навіть якщо обшук проводиться невідкладно і ухвалу отримати не встигли, то слідчий має отримати її після обшуку. Але в цьому випадку з таким клопотанням про дозвіл на обшук ні до ні після не звертались і така ухвала суддею не виносилась.
У матеріалах справи була заява обвинуваченого, що він не заперечував проти огляду кабінету. Але з урахуванням обставин, коли заява писалась уже після проникнення правоохоронців у кабінет і затримання особи, суд сумнівається, що чоловік писав її добровільно і усвідомлював всі наслідки.
Суд допитав підприємця, в якого заявник нібито брав м’ясо на реалізацію. Свідок розповів, що заявник допомагав йому в будівництві та кілька разів виконував разові доручення передати до лабораторій на ринках по кілька туш птиці для лабораторних досліджень. Він ніколи не доручав заявнику поставляти м’ясну продукцію до магазинів чи інших закладів. Зі слів заявника свідку відомо, що знайому заявника жінку перемістили на інше місце роботи з Центрального ринку, що у того є знайомий із СБУ, який є родичем цієї жінки. Навесні 2017 року підприємцю телефонувала особа, яка представилась співробітником СБУ і вимагала видати заявнику доручення на представництво інтересів ФОП , на що він відповів відмовою і після цього перестав спілкуватися із заявником.
Після цього заявник підтвердив, що знайомий із жінкою, яка працювала в лабораторії на ринку, але заперечив знайомство із її родичем, який працював в СБУ.
З урахуванням вище наведеної інформації суд вирішив, що версія обвинуваченого не є єдиною, а доводи сторони захисту про провокацію злочину не є повністю неймовірними, Згідно із ч.4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.
Суд дійшов висновку про незаконність обшуку робочого кабінету обвинуваченого, під час якого відшукано та вилучено кошти, журнали, квитанції, тому всі подальші дії з цими предметами і документами є також недопустимими, тому що докази здобуті незаконним шляхом. Показання заявника є сумнівними і спростовуються показаннями підприємця, в якого заявник нібито брав м’ясо. Тому суд не бере до уваги як доказ показання заявника, а також протоколи НСРД за участю заявника, бо версія захисту про ймовірне провокування злочину не спростована.
Решта доказів у своїй сукупності недостатні для доведення вини, тому суд ухвалив виправдувальний вирок.
22
0
20
20
