Суд вирішив, що слідча поліції провокувала патрульного на хабар

Суд виправдав колишнього працівника патрульної поліції у Харківській області від пропозиції і передачі хабара слідчій Дружківського відділення поліції у Донецькій області.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 9 лютого.

У березні 2018 року на станції технічного обслуговування (СТО) у місті Харкові вилучили машину, що нібито вже три роки перебувала у розшуку. Власник нібито не мав на неї документів. Працівник СТО потім стверджував, що документи лежали на купі старих паперів і він, коли топив піч, кинув їх у топку.

Чоловік, який купив машину, виявився діючим працівником правоохоронного органу – патрульним управління патрульної поліції в місті Харкові. Слідча зателефонувала йому і попросила приїхати в Дружківку Донецької області для допиту. При зустрічі патрульний просив повернути йому автомобіль і додав, що це буде «не безкоштовно». Таку репліку слідча зрозуміла, як намір дати їй неправомірну вигоду, хоча згодом і визнала, що конкретної розмови про гроші не було. Вона подала рапорт керівництву. Через два тижні слідча знову запросила патрульного до себе. При цьому наполягла, щоб він обов’язково приїхав один. Під час цієї зустрічі патрульний поклав їй у тумбу пакет із 5000 гривень за повернення машини.

У суді обвинувачений провину не визнав. Пояснив, що незадовго до цього купив автомобіль у незнайомця за 800 доларів, просив повернути його, оскільки вважав своїм, обіцяв допомогти слідчій у розшуку осіб, які викради машину. Він пропонував компенсувати витрати слідчій, які були здійсненні для перевезення автомобіля у місто Дружківка. Але не мав метою давати неправомірну вигоду за повернення автомобіля. На наступній зустрічі слідча запитувала, як він бачить повернення йому автомобіля, і що пропонує. Із розмови він зрозумів, що за вирішення питання треба дати гроші. Вважає, що з боку слідчої була провокація, оскільки вона наполегливо і неодноразово цікавилася, як він вбачає повернення йому автомобілю.

У підсумку суд погодився, що у справі, дійсно, була провокація.

По-перше, суд визнав недоведеним, що вилучений автомобіль і був тим самим викраденим, який шукала Дружківська поліція. І що патрульний не мав права просити про повернення йому цього автомобіля. Працівник СТО у м.Харкові, звідки вилучили машину, розповів, що до нього приїхала слідча група – жінка і три чоловіка. Пояснили, що в них є вказівка від начальника служби таксі міста Дружківка знайти чоловіка, причетного до викрадення жигулів. Звинуватили його, що він викрав автомобіль, погрожували забрати в АТО. Говорили, що їм заплатили, тому вони не мають наміру повертатися з пустими руками. Рекомендували йому розповісти як було, а вони самі вирішать, що написати. Такі погрози були доки він не зателефонував до адвоката та не покликав його. Розмову працівників поліції чоловік записав на свій телефон. Цей запис також слухався у судовому засіданні.

Слідча не зверталася до суду з клопотанням про арешт вилученого автомобіля через відсутність відомостей про його власника. Тобто для слідчої було зрозумілим, що власником вилученого автомобіля не була особа, яка заявила про викрадення. В той же час, слідча не повернула транспортний засіб, особі в якої його вилучено. Натомість слідча викликала повісткою чоловіка, який купив авто, поза межами строку, протягом якого вже повинна була вирішити питання щодо вилученого майна.

Ні заява, ні пояснення слідчої не містять інформації про час, місце , спосіб надання їй неправомірної вигоди з боку обвинуваченого. Зазначено тільки, що він є фігурантом справи про викрадення машини, проте конкретний його статус не вказано. Обвинувачений не заперечує, що він казав «не безоплатно», проте пояснив таку позицію тим, що допоможе слідству в розшуку осіб, які викрали автомобіль, та компенсує витрати на перевезення машини у Дружківку. Це не є неправомірною вигодою в розумінні ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції».

Із роздруківок телефонних дзвінків видно, що ініціатива зустрічей походила від слідчої. Під час розмови з боку обвинуваченого ніякої пропозиції щодо неправомірної вигоди не звучало.

Із матеріалів НСРД чутно, що запитання патрульному як свідку слідча не ставить. А неодноразово і наполегливо запитує, як обвинувачений бачить можливість повернути автомобіль, після чого обіцяє подумати, чи зможе вона так зробити.

З матеріалів справи вбачається, що жодного плану в обвинуваченого щодо передачі грошей не існувало. Він приїхав, як йому рекомендувала слідча, – один. Без грошей, без банківської картки. Лише після неодноразових запитань слідчої «Ти машину бажаєш зараз забрати?», він починає казати, що «придумає, що-небудь…», йому скинуть гроші. Слідча дає йому 30 хвилин.

Така модель поведінки слідчої, на думку суду, свідчить, що вона спонукала патрульного до вчинення злочину, бажала, щоб він довів злочин до кінця і вказує на провокацію.

Суд обвинуваченого виправдав, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення.

Чоловік був звільнений з правоохоронних органів ще у 2018-му, одразу після інциденту.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *